Справа № 761/31935/25
Провадження № 2/761/3430/2026
16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
28 липня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.1983р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після укладення шлюбу позивачка взяла прізвище чоловіка.
16.04.2008 в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було набуто право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала на праві приватної, спільної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх сину ОСОБА_4 в рівних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, в зв'язку з чим ОСОБА_1 є його спадкоємицею на належну йому частку квартири.
20.02.2023 Позивачка звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3
22.07.2025 року Дев'ята Київська державна нотаріальна контора прийняла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №1414/02-31, якою позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Позивачка вважає вказану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії безпідставною та неправомірною, оскільки причини пропуску шестимісячного строку, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами спадкоємця на вчинення відповідних дій.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а вже 24.02.2022 рф розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України. Активні бої в Київській області розпочалися з початком вторгнення та тривали до 02.04.2022 року. З метою захисту свого життя позивачка, яка і так перебувала в складному психологічному становищі після смерті чоловіка, разом зі своїм сином з перших днів повномасштабного вторгнення виїхали на південь Київської області до с. Ржищів, Кагарлицького району та проживали там до кінця 2022 року. На початку 2023 року позивачка разом зі своїм сином повернулася до Києва, 20.02.2023 - отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_3 . В цей же день позивачка звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка.
Посилаючись на викладені обставини, представник позивачки вважає, що визначений законом строк було пропущено через поважні причини, а тому просить задовольнити позов та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном один місяць.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 справу передано до розгляду судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою суду від 01.08.2025 відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 16.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті спору.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій просив проводити розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, водночас, представником відповідача було подано заяву про розгляд справи без участі відповідача, в якій він просив прийняти рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, пояснення на позовну заяву не подавала.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
28 квітня 1983 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про шо в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 28.04.1983 зроблено запис за №1694, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.04.1983р. Після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
До складу спадкового майна, що залишилось після смерті спадкодавця, зокрема, входить частка квартири АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи міститься постанова вих. № 1414/02-31 від 22.07.2025р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Шарафетдіновою Н.В., з якої вбачається, що позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте в зв'язку із пропуском шестимісячного строку ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка - ОСОБА_3 .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) відповідно до положень ст. 1216 ЦК України.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.
Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
В свою чергу часом відкриття спадщини, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори позивачка звернулась 20.02.2023.
Позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому не в змозі отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті свого чоловіка, що підтверджується постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Шарафетдінової Н.В. від 22.07.2025, якою позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропущенням встановленим законом строку для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», п. 3 якої передбачає, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 визначено, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2023 у справі №676/47/21 щодо застосування п. 3 постанови КМУ №164: «З урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.».
Таким чином, відповідно висловленої позиції Верховного Суду у релевантних правовідносинах, строк для прийняття спадщини визначається, згідно положень ЦК України.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18, зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.
Підставою пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріуса представник позивачки мотивує тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території України розпочалися активні бойові дії, зокрема в м. Києві, відбувались постійні обстріли м. Києва як шахедами, так і різними видами ракет, в зв'язку з чим Позивачка разом з сином з перших днів повномасштабного вторгнення виїхала на південь Київської області до с. Ржищів, Кагарлицького району та лише в кінці 2022 року позивачка повернулася до м. Києва і подала заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до Указу Президента України, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 (зі змінами) в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому було неодноразово продовжено, який триває в країні і на день розгляду справи.
У період дії правового режиму воєнного стану встановлено обмеження руху транспортних засобів, введено комендантську годину, також діють певні обмеження, які стосуються як прав і свобод громадян, так і діяльності юридичних осіб та державних установ. Ці обмеження вводяться з метою забезпечення обороноздатності та безпеки держави, і їх перелік та обсяг визначаються відповідним указом Президента України.
Судом установлено, що спадкоємицею не подано своєчасно заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка у зв'язку із проживанням позивачки за межами м. Києва, що було зумовлено початком повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Також матеріалами справи підтверджується, що після повернення до місця проживання в м. Києві, позивачка звернулася до Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та отримала свідоцтво про смерть померлого чоловіка та в цей же день звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після померлого чоловіка.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На основі наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що позивачка, яка є спадкоємцем за законом, не подала своєчасно заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із збройною агресією рф проти України, що є наслідком, зокрема: запровадження в Україні воєнного стану; наявністю на території України певних обмежень, які стосуються прав і свобод громадян, а також діяльності юридичних осіб та державних установ, які діють під час правового режиму воєнного стану в Україні; вимушеного переїзду позивачки до іншого населеного пункту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачка своєчасно не прийняла спадщину з поважних причин.
Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 264, 265, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць.
Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.
Третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02883156, місцезнаходження: м. Київ, вул. Волинська, 6.
Суддя Н.В. Аббасова