Справа № 761/13223/26
Провадження № 1-кс/761/9031/2026
08 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрювану у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026000000000077 від 21.01.2026,
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , підозрювану у кримінальному провадженні за №22026000000000077 від 21.01.2026.
Клопотання мотивовано тим, що 1 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026000000000077 від 21.01.2026 за підозрою: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Київ, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та 3 ст. 436-2 КК України.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади Російської Федерації (далі - РФ) та службових осіб з числа керівництва Збройних сил Російської федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
З 20.02.2014, для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації територій суверенної держави Україна, а саме Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС РФ на територію України.
У подальшому військовослужбовцями ЗС РФ здійснено захоплення будівель центральних органів влади Автономної Республіки Крим, органів державної влади та місцевого самоврядування частини Донецької та Луганської областей та встановлено контроль над їхньою діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних та необхідних для РФ рішень. Крім того здійснено блокування автошляхів, захоплення аеропортів та транспортних підприємств, військових частин Збройних Сил України, пошкодження та знищення військового майна, що має важливе оборонне значення для України.
Так, починаючи з 20.02.2014 частина території України перебувала в тимчасовій окупації. Це стало можливим, у тому числі, за допомогою збройних формувань РФ, які складаються: з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони РФ; підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим та розвідувальним відомствам РФ; їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань; озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з здійсненням підрозділами ЗС РФ та іншими її військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна,, тобто військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», запроваджено воєнний стан на всій території України, який наразі продовжено до 07.02.2025.
Факти збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, широко висвітлювалися засобами масової інформації України та іноземних держав, у зв'язку з чим достовірно відомі громадянці України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, за достеменно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.07.2025, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Діючи з метою реалізації вказаного вище умислу ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці у Господарському суді м. Києва за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44, 04.07.2025 в 10:03, за допомогою невстановленого технічного пристрою з номером телефону НОМЕР_1 зателефонувала своїй матері ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 на номер телефону НОМЕР_2 та під час розмови виправдала збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразилися у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України.
У подальшому ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, а також те, що РФ з 2014 року вчиняє проти України акт збройної агресії, повторно вчинила дії направлені виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , 10.08.2025 о 11:27, 14:10, 17.08.2025 о 22:32, 05.10.2025 о 10:13, 10.10.2025 о 20:27, 09.10.2025 о 7:14 у розмовах зі своєю матір'ю ОСОБА_6 виправдала, визнала правомірною, заперечила збройну агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, виправдала, визнала правомірною, заперечила тимчасову окупації частини території України.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразилися у повторному визнанні правомірною, виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовуванні, визнанні правомірною, запереченні тимчасової окупації частини території України, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України.
«14».01.2026 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
«14».01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
«15».01.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та обрано розмір застави, строком до 14.03.2026, яку ОСОБА_4 внесла, та покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населенного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В подальшому термін дії обов'язків, покладених судом, продовжено до 13.04.2026 включно.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 05.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026000000000077 від 21.01.2026 продовжено до 13.04.2026.
Прокурор у клопотанні зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 ; протоколом обшуку від 12.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом №14/5/1-4439т від 23.08.2025 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних мереж у якому зафіксовано ствердження ОСОБА_4 у якому є виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році; протоколом №14/5/1-4628т від 27.08.2025 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних мереж у якому зафіксовано ствердження ОСОБА_4 у якому є виправдовування, визнання правомірним тимчасової окупації частини території України рф, розпочату у 2014 році; протоколом №14/5/1-5995т від 01.11.2025 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних мереж у якому зафіксовано ствердження ОСОБА_4 є визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році; висновок експерта №СЕ26-67/1 від 31.12.2025 за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи; іншими доказами у кримінальному провадженні, які відповідно до ст. 222 КПК України на даному етапі не підлягають розголошенню під час досудового розслідування.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали є необхідність у проведенні комплексу слідчих (розшукових) та процесуальних дій у провадженні, зокрема: встановити та допитати осіб, які обізнані щодо протиправної діяльності підозрюваного; встановити наявність у підозрюваного майна з метою накладення на нього арешту в цілях його подальшої конфіскації, яка передбачена санкцією ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України; отримати висновок судової фоноскопічної експертизи з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України; зібрати матеріали, які обтяжують або пом'якшують покарання підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення; вирішити питання щодо продовження строків застосування запобіжних заходів підозрюваній; з урахуванням отриманих доказів повідомити підозрюваному про зміну раніше повідомленої підозри; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне.
Прокурор у клопотанні посилається, що під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.
Отже, зважаючи на підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 та 3 ст. 346-2 КК України, наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов'язків покладених на підозрювану.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з урахуванням конкретизації свідків з якими потрібно утримуватися від спілкування. Також долучив ухвалу про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 місяців.
Захисник не заперечував проти задоволення клопотання.
Підозрювана підтримала думку захисника.
Вивчивши матеріали клопотання та вислухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 слідчий суддя визначає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, перелік яких зазначено прокурором, а тому слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини пред'явленої підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які зазначені у клопотанні прокурора та доданих до клопотання матеріалах кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання про покладення на підозрювану обов'язків, слідчий суддя враховує, що ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, на даний час не виключаються, а доказів зворотного в судовому засіданні стороною захисту не надано. Беззаперечних даних, які б виключали ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Крім того, строк дії покладених на підозрювану відповідною ухвалою слідчого судді обов'язків спливає 13.04.2026р., однак, у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження не проведено та не завершено ряд процесуальних та слідчих дій, перелік яких визначено прокурором у клопотанні.
Враховуючи вказане, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 їй слід продовжити строк дії обов'язків покладених на останню ухвалою слідчого судді від 13.03.2026 року, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 щодо обставин, що є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Слідчий суддя наголошує, що конкретизація "свідків", не є зміною покладених на підозрювану обов'язків, а лише уточнення, яке спрямоване на забезпечення належного виконання обов'язків покладених на підозрювану.
Керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 щодо обставин, що є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 08.06.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.04.2026 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_17