Справа №760/15389/25
2/760/6359/26
21 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі -Рєзанцева Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди,-
Позивач звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2024 в м. Київ на Солом'янській площі, 1 ОСОБА_2 о 09:20 год., керуючи тролейбусом марки «Богдан» моделі «3361», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, недотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 , належним позивачу.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2024 у справі № №760/26284/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
ОСОБА_2 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працювала у філії комунального підприємства «Київпастранс» тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 3 та виконувала свої трудові обов'язки на службовому транспорті.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 201-2024 від 05.12.2025, складеному ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 становить 43 441,91 грн.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, як роботодавця винуватця дорожньо-транспортної пригоди, становить 43 441,91 грн.
Крім того, позивач сплатила 7 500,00 грн за проведення оцінки транспортного засобу.
Таким чином, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідча на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 43 441,91 грн та понесені судові витрати.
05.06.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 09.06.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали від 09.06.2025.
31.07.2025 представником відповідача, адвокатом Каляєвим В.В., подані письмові пояснення по справі, в яких останній зазначає, що частково не погоджується із позовними вимогами позивача з огляду на таке.
У звіті про про оцінку колісного транспортного засобу № 201-2024 від 05.12.2025, складеному ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість матеріального збитку зазначена з урахуванням податку на додану вартість, що за аналогією закону у даних правовідносинах слід застосувати положення п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого, у разі, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно законодавства податку на додану вартість.
Тому, на думку представника відповідача, позов ОСОБА_1 слід задовольнти частково, стягуючи з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, без урахування податку на додану вартість.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
07.10.2024 в м. Київ на Солом'янській площі, 1 ОСОБА_2 о 09:20 год., керуючи тролейбусом марки «Богдан» моделі «3361», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, недотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні щасоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2024 у справі № 760/26284/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Відповідно до правил ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене, вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги, суд приймає до уваги постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2024 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.10.2024 року, оскільки остання має законну силу, нею ж встановлено час та місце дій внаслідок яких було пошкоджено автомобіль позивача у справі, а також особу, що їх вчинила.
Відповідно до звіту № 201-2024 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 05.12.2024 ТОВ «Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 43 441,91 грн (в тому числі ПДВ на вартість замінених складових та матеріалів).
На момент ДТП ОСОБА_2 працювала у філії комунального підприємства «Київпастранс» тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 3 та виконувала свої трудові обов'язки на службовому транспорті, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, відповідач, як роботодавець винної в ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану йому працівником шкоду у порядку ст.1172 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивач звернулась до відповідача з вимогою від 11.02.2025 щодо відшкодування майнової шкоди, проте листом від 14.03.2025 відповідач відмовився відшкодувати шкоду, завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок даної ДТП позивач зазнала збитків. Дані збитки були заподіяні позивачу третьою особою, шкоду заподіяно у зв'язку з виконання нею своїх трудових обов'язків, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності для юридичної особи - відповідача по справі.
Щодо доводів представника відповідача щодо розрахунку завданих збитків та відшкодування шкоди без врахування податку на додану вартість, суд повідомляє про таке.
За вимогами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженнями транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законом.
Для визначення вартості матеріального збитку, позивач звернулась до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія», який володіє спеціальними знаннями та відповідною спеціалізацією щодо оцінки колісних транспортних засобів.
Відповідно до звіту № 201-2024 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 05.12.2024 ТОВ «Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota» модель «C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 43 441,91 грн (в тому числі ПДВ на вартість замінених складових та матеріалів).
За складання вказаного вище Звіту про оцінку позивачем понесено витрати у розмірі 7500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.11.2024.
Отже, оцінивши наданий суду Звіт № 201-2024 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 05.12.2024 ТОВ «Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія, суд вважає за можливе покласти його в основу рішення при визначенні розміру майнової шкоди, як і такий, що не спростований відповідачем.
Проте, представник відповідача, не погодившись із розміром матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, надав свій розрахунок розміру такого збитку, без врахування податку на додану вартість посилаючись на приписи п.36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Суд не погоджується з доводами відповідача в обгрунутвання своїх заперечень проти позову в цій частині.
Так, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Правила вказаної вище норми є спеціальними та застосовуються до правовідносин щодо стягнення страхового відшкодування між потерпілою особою та страховою компанією.
У той же час, відповідач до кола вказаних осіб не відноситься, а позовні вимоги позивача пред'явлені до відповідача як роботодавця про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої його працівником під час виконання трудових обов'язків, зокрема, у порядку ст.ст.1166, 1172, 1192 ЦК України.
За таких обставин, доводи відповідача про те, що на користь позивача має бути стягнуто вартість відновлювального ремонту за вирахуванням 20% ПДВ, суд вважає безпідставними.
Аналізуючи наведе вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач сплатив судовий збір за подання позову до суду у розмірі 1 211,20 грн, а тому понесені судові витрати позивача підлягають стягненню з відповідача, у порядку ст.141 ЦПК України.
Крім того, для відновлення своїх порушених прав позивачем понесено витрати по складанню Звіту про оцінку у розмірі 7500,00 грн, які також підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст. 3,4, 10-12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (ЄДРПОУ: 31725604, місце знаходження: м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 43 441,91 грн, витрати по оплаті звіту про оцінку у розмірі 7500,00 грн та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211, 20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21.04.2026.
Суддя: О.М. Букіна