Справа №760/1316/26 3-зв/760/5/26
14 квітня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва
В складі: головуючого судді - А.М. Педенко
секретаря - І.С. Король
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. -
03.04.2026 року до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. від розгляду справи №760/1316/26.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 року, заява надійшла до провадження судді Педенко А.М.
Заява про відвід судді Солом'янського районного суду міста Києва Агафонова С.А. вмотивована наступним.
На розгляді у судді Агафонова С.А. перебуває справа №760/1316/26.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Це положення чинного законодавства України кореспондується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини,
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В даному випадку підставами для відводу є сукупність чинників, які дають підстави для висновків упередженого ставлення до учасників справи, порушення процесуальних норм, відсутність безсторонності тощо.
Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.
У контексті ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У національному законодавстві відсутні будь-які роз'яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним відбудь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Суддя Агафонов С.А. В очах учасників справи не створює переконливого враження вільності та незалежності, його поведінка навпаки викликає недовіру до судочинства під його головуванням та сумнів в його безсторонності та неупередженості.
Право громадян (в даному ОСОБА_1 право як учасника судового процесу) на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Окрім того, зважаючи, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Заява про відвід судді у даній справі базуватися на сукупності обставин, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Юридичні аргументи.
1. Порушення вимог щодо форми здійснення правосуддя.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.
Отже, недотримання суддею Агафоновим С.А. встановлених законом атрибутів судової влади під час засідання 30.03.2026 року свідчить про нехтування процесуальними нормами та нівелює авторитет суду. Це є підставою для сумніву в тому, що розгляд справи відбувається в межах правового поля.
2. Висловлення думки до завершення дослідження доказів - тобто здійснено попереднє формування позиції).
Згідно з принципами неупередженості (ст. 6 Конвенції про захист прав людини), суддя не може демонструвати свою прихильність до тієї чи іншої сторони або оголошувати висновки до нарадчої кімнати.
Так, висловлювання судді, які свідчать про вже сформоване рішення до моменту дослідження всіх доказів та заслуховування пояснень, є прямим порушенням презумпції невинуватості та принципу змагальності сторін. Це фактично позбавляє презумпції невинуватості то принципу змагальності сторін. Це фактично позбавляє сенсу подальший судовий розгляд.
3. Прояв неповаги та порушення стики («Ви вільні» щодо військовослужбовця та адвокат в неповажливому тоні та жестах)
Суддя зобов'язаний дотримуватися Кодексу суддівської етики. Зневажливе ставлення до учасника процесу, особливо до військовослужбовця, є неприпустимим.
Зокрема, фраза судді Агафонова С.А. в «неповажівой» формі та з супроводом жестів до ОСОБА_1 та адвоката - «ви вільні» (вона була вжита у зневажливому контексті до закінчення процесуальних дій) та загальний тон спілкування свідчать про упереджене ставлення до особи.
Це порушує обов'язок судді бути тактовним, чесним та вихованим.
Отже суддею при здійсненні судочинства не дотримані вимоги 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції з прав людини, ст. 268 КУпАП (право на справедливий розгляд).
Розгляд справи здійснюється упередженим суддею з порушенням права на справедливий суд, що є безумовною підставою для недовіри судді, та відводу від розгляду справи.
В судовому засіданні суд вигадував та задовольняв клопотання, фактично які не було заявлено ні ОСОБА_1 , ні адвокатом (з приводу виклику осіб, які склади протокол), на що адвокат звернув увагу судді. Тобто, суддя навіть не слухав учасників справи, вів процес сам по собі. Права не роз'яснив, та не міг розібратися навіть хто прибув до судового засідання (весь час вважав, що адвокат це особа, стосовно якої складено протокол та інше).
Крім того, суд на доводи адвоката про те, що під час складення адміністративного протоколу співробітниками поліції не було допущено адвоката, не ознайомлено з матеріалами, та складено схему після складання протоколу висловив свою думку, а саме: «1. Суддя зазначив, що «ну і що, що адвоката не було допущено, це нічим не передбачено.... 2. Ну і що, що вас не ознайомили...3. Ви могли підробити запис, чому я вам повинен вірити.....» Отже, це є правосуддям???».
Якщо не ведеться фіксація судового процесу, то суддя може поводитись таким чином, як йому заманеться, а ні як він повинен здійснювати правосуддя.
Далі поданому офіційному листу державного органу, який спеціалізується на метеоумовах надав оцінку, зазначивши «ну і що», ОСОБА_1 вважає, що не «ожеледиця» а «засніжено» .....тобто перевищив свої повноваження - не будучи експертом в області метеоумов.
Цей епізод є класичним прикладом передчасного висловлення позиції суду та порушення принципу безсторонності. Коли суддя ще до виходу в нарадчу кімнату починає давати суб'єктивну оцінку офіційним документам (довідкам про метеоумови), це прямо свідчить про те, що рішення вже фактично сформоване.
Також юридичною кваліфікацією дії судді в контексті заяви ОСОБА_1 про відвід судді Агафонову С.А. також є наступне:
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Порушення: Суддя надав перевагу власним візуальним припущенням над офіційним документом компетентного органу ще на етапі розгляду.
Дії судді є фактично дискримінацією доказів. Фраза про те, що ««ожеледиця» та «засніженість» - це не одне й те саме», без залучення фахівця або експерта, є перевищенням повноважень. Суддя Агафонов С.А. не є метеорологом чи експертом з дорожнього покриття.
Під час судового засідання суддя Агафонов С.А. відкрито продемонстрував упереджене ставлення до наданих захистом доказів. Зокрема, ставлячи під сумнів довідку найвищого органу метеослужби України про метеорологічні умови (ожеледицю), суддя до виходу в нарадчу кімнату висловив власну суб'єктивну думку щодо змісту цього доказу, зазначивши, що він бачить на матеріалах «засніженість», а не «ожеледицю». Такі висловлювання свідчать про порушення принципу безсторонності (ст. 6 Конвенції про захист прав людини), оскільки суддя вже надав оцінку доказу до завершення розгляду справи.
Довідка метеослужби або дорожньої служби є належним та допустимим доказом. Натомість оцінка судом вже була висловлена та надана перевага складеному та підробленому матеріалу.
В свою чергу, якщо суддя сумнівається в термінології («ожеледиця» чи «сніг»), він має право витребувати додаткові роз'яснення або призначити експертизу, але не має права підміняти офіційні дані власним баченням «на око».
Крім того, посилання судді під час дослідження відеофайла складання протоколу на те, що він не можу вірити адвокату, оскільки він міг змінити час, є фактично заявою про протиправні дії, але суддя мав докази для таких голослівних заяв, ні. Витребувати відео з нагрудних камер він задовольнив, але не здійснив по факту. Така ухвала в справі відсутня. Докази виконання своєї усної ухвали в матеріалах немає. Тобто жодних підстав довіряти суду немає. Чітко продемонстрована упередженість, відсутність безсторонності цим суддею.
Для статті 124 стан дорожнього покриття (ожеледиця, снігова каша) є важливим фактором. Це визначає, чи мав водій технічну можливість уникнути зіткнення. Якщо суддя ігнорує ожеледицю, він фактично ігнорує обставини, що виключають або пом'якшують відповідальність.
Коли суддя першої інстанції «грає роль експерта» і відкидає офіційні документи без належних підстав це є не судом та правосуддям, а є свавіллям.
Подаючи заяву про відвід судді Агафонову С.А. ОСОБА_1 чітко розуміє, що суд який буде здійснювати розгляд даної заяви в будь-який спосіб буде здійснювати розгляд також з перевагою до захисту судді, а ні громадянина. Разом з тим, хоче сподіватися, що суд все ж таки зверне увагу на права громадян та на їх захист, забезпеченням правосуддя, яку дійсно чиниться, а ні є «ілюзорним».
Також, в порушення вимог ст. 277-2 КУПАП повідомлено про розгляд адміністративної справи несвоєчасно. Зокрема, повістка взагалі не була направлена. На телефон надійшло смс сповіщення пізніше ніж три доби до суду (в 13:22, при тому що розгляд призначено на 10:00, отже менші ніж 3-ти доби). Незважаючи на те, що суд обізнаний про те, що ОСОБА_1 військовослужбовець, та прибуття до суду повинно погоджуватися з командиром, повістку ОСОБА_1 не направили, а отже смс-повідомлення не є для керівництва підставою. Крім того, не враховано військовий стан та те, що військовим встановлені додаткові гарантії і суд міг врахувати час для призначення засідання з урахуванням реальної можливості для прибуття особі в суд і реалізації свого права на участь в ньому. Судова влада повинна сприяти громадянам, а не чинити так, щоб громадяни не вірили в судову владу враховуючи викладені вище обставини.
ОСОБА_1 не звертається в даній заяві та не викладає свою незгоду з судовим процесом, ОСОБА_1 звертається з заявою про відвід, оскільки дійсно вищевикладене є реальною підставою для сумніву в справедливості судді, його неупередженості та безсторонності тощо.
Таким чином, ОСОБА_1 просить суд задовольнити заяву про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. у справі №760/1316/26 та відвести від розгляду справи №760/1316/26 ОСОБА_2
30.03.2026 року до Солом'янського районного суду м. Києва подано заяву про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. адвокатом Аль Раджабі Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 . Заява вмотивована тим, що суддя був упередженим та виявляв неповагу до учасників процесу.
31.03.2026 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва розглянуто вищевказану заяву та відмовлено в задоволенні.
Судове засідання було призначено 14.04.2026 року о 16 год. 30 хв., проте ОСОБА_1 до суду не з'явився,повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення смс-повідомлення, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Суддя Агафонов С.А., будучи повідомленим про розгляд заяви про відвід, в судове засідання не прибув, та не направляв до суду письмових пояснень стосовно заявленого відводу.
Неявка учасника справи та судді не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд дійшов до наступних висновків.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді та порядок розгляду таких заяв. Однак, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає підстави відводу (самовідводу) судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права та перевірити відповідність заявлених ОСОБА_1 підстав для відводу нормам діючого Кримінального процесуального законодавства України.
У Кримінальному процесуальному кодексі України питання відводів та самовідводів регулюється вимогами ст.ст. 75-83 КПК України.
Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 6, п. п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний: своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; додержуватися присяги судді.
Відповідно до частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду, зокрема зазначено про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно із принципом об'єктивності, закріпленим у Бангалорських принципах поведінки суддів, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Заявник ( ОСОБА_1 ) стверджував, що смс-повідомлення надійшло менше ніж за 3 доби, а поштою повістка не надходила.
Згідно ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі №28 від 23.01.2023 року надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС).
Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, направлення повістки поштою за місцем його проживання могло бути неефективним та призвести до її несвоєчасного отримання. Враховуючи особливий статус особи, направлення смс-повідомлення є належним та оперативним способом інформування. Наявність у системі АСДС підтвердження про відправку та доставку смс-повідомлення свідчить про те, що судом було вжито всіх належних заходів для своєчасного сповіщення особи про дату та місце судового розгляду.
Заявник стверджував, що суддя Агафонов С.А. був без мантії.
Згідно ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.
Разом з тим, обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник у заяві про відвід, покладається на самого заявника. Оскільки твердження про недотримання суддею встановлених законом атрибутів судової влади під час засідання базуються виключно на суб'єктивних доводах автора заяви, а будь-які належні та допустимі докази (зокрема, матеріали технічної фіксації судового процесу, фото- чи відеоматеріали) відсутні, у суду немає правових підстав приймати ці обставини як доведений факт порушення.
Саме лише припущення про порушення процесуальної форми, не підкріплене доказами, не може слугувати об'єктивною підставою для висновку про упередженість судді та, як наслідок, для його відводу.
Заявник скаржився на манеру спілкування («Ви вільні»), ігнорування доказів (ожеледиця/сніг).
Відповідно до ст. 279 КУпАПГоловуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Суд наголошує, що незгода учасника судового процесу з манерою ведення засідання або з процесуальними діями та рішеннями головуючого не може бути підставою для відводу, оскільки такі обставини не свідчать про особисту заінтересованість чи упередженість судді в розумінні суб'єктивного критерію безсторонності.
Щодо висловлення думки до нарадчої кімнати
Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя проголошує прийняте рішення у судовому засіданні безпосередньо після завершення розгляду справи. Законодавством передбачено обов'язок суду надати копію постанови учаснику процесу протягом трьох днів з моменту її винесення.
Окремо слід звернути увагу, що питання про відвід судді Агафонова С.А. у даній справі вже було предметом розгляду Солом'янським районним судом міста Києва. Зокрема, 31.03.2026 року судом було постановлено рішення про відмову у задоволенні заяви про відвід, поданої адвокатом Аль Раджабі Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 .
Суд окремо фіксує факт, що адвокат Яриги О.В. була в приміщенні суду, але відмовилася заходити в засідання. Це свідчить про те, що сторона була належним чином поінформована про час і місце, а її неучасть є формою процесуальної поведінки, що не може бути поставлена за провину суду.
З системного аналізу загальноприйнятих підстав для відводу судді, суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або зацікавленість судді у наслідках розгляду справи про адміністративне правопорушення, також заявник не зазначив жодної підстави, що безумовно виключають участь судді у розгляді даної справи.
Незгода учасника судового процесу з процесуальними рішеннями судді, а так само з його манерою ведення судового засідання, не може бути підставою для відводу в розумінні ст. 75 КПК України, оскільки такі обставини не свідчать про особисту заінтересованість чи упередженість судді у розумінні суб'єктивного критерію безсторонності.
Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Агафонова С.А., на цій стадії судового розгляду, не встановлено.
Таким чином, судовим розглядом не встановлена і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді Агафонова С.А. і унеможливлювали винесення ним об'єктивного рішення у справі.
На підставі наведеного та, керуючись ст. 246 КУпАП, ст. 75, 81, 369-372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва Агафонова С.А. у справі №760/1316/26 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Педенко