СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26871/25
пр. № 2/759/3851/26
13 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., представника позивача - адвоката Улибіної В.О., представника відповідача - адвоката Орлова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
У листопаді 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у загальному розмірі 155 585,46 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 28.06.2025 приблизно о 18:05 годин, в м. Києві, по Житомирському шосе, 21 км., ОСОБА_2 (далі відповідач) керуючи автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила наїзд на автомобіль «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, та який внаслідок удару здійснив наїзд на автомобіль «Фіат», д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 22.07.2025 у справі № 759/15009/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність на транспортний засіб «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 була оформлена у ПАТ «Страхова компанія «ВУСО».
07.08.2025 позивачу від ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» надійшло страхове відшкодування за договором № 224361942 від 27.10.2024, у сумі 109 252 грн. 67 коп.
22.10.2025 було складено висновок експерта № 622/10/2025 за результатом проведення транспортно-товарознавчої експертизи, де вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фіат», д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок ДТП від 28.06.2025 становить 254 838 грн. 13 коп.
З огляду на той факт, що розмір страхового відшкодування не покриває фактичний розмір шкоди, завданого майну позивача внаслідок ДТП 28.06.2025, позивач у справі звертається до суду щодо стягнення з відповідача, шкоди завданої внаслідок ДТП, яка вираховується як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.12.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Орлова О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що до вирішення питання про наявність підстав для відшкодування заподіяної шкоди за рахунок страховика, зокрема у судовому порядку, позовні вимоги до відповідача є передчасними. Оскільки позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема, не пред'явлено до страховика, тому незалучення до участі у справі особи як відповідача (співвідповідача) за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад. Наголосив, що за усталеною практикою Верховного Суду у спорах пов'язаних з відшкодуванням шкоди внаслідок ДТП, належним відповідачем є страховик, а не завдавач шкоди, якщо його цивільно-правова відповідальність була застрахована на момент пригоди. На підставі викладено вважає покладення на відповідача обов'язку відшкодувати матеріальної шкоду в межах суми страхового покриття юридично необґрунтованим та таким, що суперечить самій природі й меті інституту обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
22.12.2025 представник позивача - адвокат Улибіна В.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до суду відповідь на відзив. Зазначила, що вимоги позивача до відповідача врегульовані та побудовані згідно з ст. 1194 ЦК України. Відповідач без належної правової підстави вважає, що ліміт відповідальності цивільно-правової відповідальності становить 410 000 грн. за шкоду завдану майну (загальна 160 000 та додаткова 250 000 - прим.). Проте, відповідач не наводить умови коли додатковий поліс цивільно-правової відповідальності у розмірі 250 000 грн. та чи є правові підстави, щоб цей поліс почав діяти, а це не є основним та ключовим. З огляду на обставини справи та оскільки третя особа виплатила позивачу страхове відшкодування на підставі полісу 224361942 від 27.10.2024 з лімітом у 160 000 грн., застосувавши при цьому коефіцієнт фізичного зносу автомобіля та визначила збиток до виплати в сумі 109 252, 67 грн., свій обов'язок третя особа виконала в межах ліміту. Тобто, третя особа не могла нарахувати позивачу суму страхового відшкодування більшу або яка дорівнює ліміту відповідальності у 160 000 грн., так як методика розрахунку шкоди майну внаслідок ДТП за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року передбачала обов'язкове нарахування зносу і транспортні засоби які вживані більше 7 років ніколи не зможуть наблизитися до ліміту відповідальності через коефіцієнт фізичного зносу, який використовується страховиком.
22.12.2025 представник позивача - адвокат Улибіна В.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, яке обґрунтувала тим, що після отримання відзиву на позовну заяву позивачу та його представнику стало відомо про зміст загального полісу атоцивілки, який був відсутній у позивача. Крім того, вказала, що з метою розгляду клопотання про витребування доказів справу необхідно розглянути з викликом сторін.
26.12.2025 представник відповідача - адвокат Орлов О.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечив щодо доводів представника позивача, викладених у відповіді на відзив, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року змінено порядок розгляду цивільної справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) стороні на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовну заяву з викладених обставин та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо позовних вимог та просив відмовити за недоведеністю.
У судове засідання третя особа явку свого представника не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду. Про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності представник третьої особи.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Із постанови Святошинського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року у справі №759/15009/25, суд встановив, що 28.06.2025 приблизно о 18 год. 05 хв. в м. Києві по Житомирському шосе, 21 км., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила наїзд на автомобіль «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, та який внаслідок удару здійснив наїзд на автомобіль «Фіат», д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.п. 2.3 Б, 13.1 ПДР України.
Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
На момент вчинення ДТП 28.06.2025 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224361942, була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО», строк дії договору - з 28.10.2024 по 27.10.2025, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн.
30.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про відшкодування збитку, заподіяного внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , відповідальність якого була застрахована.
Згідно з висновком експерта № 622/10.2025 від 22.10.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля FIAT TIPO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , об'єм двигуна 1368, колір коричневий, VIN номер НОМЕР_4 , рік випуску 2017 року, пошкодженого в результаті ДТП, яка сталася 28.06.2025, станом на дату проведення експертизи 20.10.2025, з врахування ПДВ, становить: 254 838, 13 грн.
Згідно з листом ПрАТ «СК «ВУСО» № 8928/2025/вих/ від 22.12.2025 розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі звіту № 93229 від 30.07.2025 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля FIAT TIPO, д.н.з. НОМЕР_3 , складає 127 411, 20 грн., сума страхового відшкодування з вирахуванням зносу пошкодженого автомобіля, податку на додану вартість та франшизи становить 109 252,67 грн.
Згідно з випискою по картці від 16.10.2025, емітентом якої виступає АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на електронний платіжний засіб ОСОБА_1 07.08.2025 від ПрАТ «СК «ВУСО» зараховано суму грошових коштів у розмірі 109 252,67 грн.
Також судом встановлено, що на момент вчинення ДТП з вини ОСОБА_2 , діяв поліс № 23736590 від 28.10.2025 за стандартним страховим продуктом «Розширений ліміт» ПрАТ «СК «ВУСО».
Відповідно до п. 5 вказаного полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з п. 7 вказаного полісу страховим випадком є ДТП, що сталася за участю та в процесі руху забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду життю, здоров'ю та/або майну потерпілих третіх осіб, у розмірі, що перевищує страхові суми, встановлені згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» станом на дату настання ДТП. Умовами вказаного полісу передбачено страхову суму 250 000 грн.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до пункту 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Судом встановлено, що 07.08.2025 ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на користь потерпілому ОСОБА_1 страхову суму у розмірі 109 252,67 грн. Вказана сума розрахована на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 93229 від 30.07.2025, виконаного ТОВ «БВН ЕВ ГРУП», та є вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу «FIAT TIPO», державний номерний знак НОМЕР_3 , з врахуванням фізичного зносу складників.
Посилаючись на те, що виплачена ПрАТ «СК «ВУСО» сума страхового відшкодування у сумі 109 252,67 грн. є меншою від вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у сумі 254 838,13 грн., позивач звернувся до суду із позовними вимогами до винної в ДТП особи - ОСОБА_2 про відшкодування різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони у п. 4 полісу страхування цивільної відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) наземних транспортних засобів, іншої, ніж визначена Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за стандартним страховим продуктом «Розширений ліміт» від 28.10.2024 № 23736590 визначили, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю та в процесі руху забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду життю, здоров'ю та/або майну потерпілих третіх осіб, у розмірі, що перевищує страхові суми, встановлені згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» станом на дату настання ДТП. Умовами вказаного полісу передбачено страхову суму 250 000 грн.
За змістом ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний покрити потерпілій особі витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи те, що розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу FIAT TIPO, д.н.з. НОМЕР_3 , (127 411,20 грн.) визначений згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на дату ДТП, не перевищує страхову суму за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224361942, тому відсутні підстави вважати, що у ПрАТ «СК «ВУСО» виник обов'язок здійснити виплату страхової суми за полісом страхування цивільної відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) наземних транспортних засобів, іншої, ніж визначена Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за стандартним страховим продуктом «Розширений ліміт» від 28.10.2024 № 23736590.
Частиною першою ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, зазначено, що враховуючи розподіл у деліктному зобов'язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов'язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16).
Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, та стягнення з відповідача на користь позивача різниці між завданим матеріальним збитком, виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю реалізації пошкодженого транспортного засобу, що складає 145 585 грн. 46 коп.
Крім того, позивачем сплачено 10 000,00 грн. за складання Висновку експерта № 622/10.2025 від 22 жовтня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 2.357115685.1 від 16 жовтня 2025 року.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
З урахуванням цього, понесені позивачем витрати з оплати вартості експертизи та підлягають стягненню з відповідача.
Частиною першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір та понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 555, 85 грн. та витрати на дефектування автомобіля з розбиранням у розмірі 1 000,00 грн.
Керуючись ст. 22,23, 1166, 1167, 1187 ЦК України Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 145 585 (сто сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 46 копійок та понесені витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, що разом становить 155 585 (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 85 копійок та витрати на дефектування автомобіля з розбиранням у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 квітня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко