Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6307/26
20 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання першого заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100160000046, від 04.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,
Перший заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля являється об'єктом права власності Українського народу.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Пунктом г) ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель віднесено землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до ст. 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, здійснюється за рішенням відповідного органу.
Рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 № 92/9171 «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Троєщинські луки» ландшафтний заказник місцевого значення «Троєщинські луки» включено до територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Установлено, що приблизно у 2016 році, більш точний час не встановлено, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,6583 га, розташованої у Деснянському районі м. Києва поблизу озера «Алмазне», а також здійснення самовільного будівництва на ній будівель, з метою подальшого проживання у них та ведення домашнього господарства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усупереч зазначеним нормам законодавства, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період з 2016 року по серпень 2017 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , без відповідних дозвільних та правовстановлюючих документів, самовільно зайняла земельну ділянку особливо цінних земель природо-заповідного фонду площею 0, 6583 га, яка заходиться за координатами 50.516940, 30.656090, у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, площею 96,2065 га, та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, розташовану в Деснянському районі м. Києва поблизу озера «Алмазне» на території ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщинські луки», огородивши її парканом з металевої сітки, де в період з 2019 року по 2021 рік здійснила самовільне будівництво будівель, а саме: будинку площею 0,0021 га. (№1), будинку площею 0,0037 га (№2), гараж площею 0,0032 га (№3).
Таким чином, ОСОБА_5 самовільно збудувала будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0, 6583 га, яка віднесена до особливо цінних земель природо-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщинські луки» та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, чим спричинила територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради майнову шкоду на суму 4 476 058, 38 грн.
08.04.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-26/7370-ЗТ від 26.02.2026 фактична площа користування земельної ділянки за координатами 50.516940, 30.656090, що огороджена металевою сіткою, відповідно до меж земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, що знаходиться у Деснянському районі міста Києва, становить 0,6583 га, на якій розташовані такі будівлі: будинок площею 0,0021 га, будинок площею 0, 0037 га, гараж площею 0,0032 га.;
Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/111-25_78459 від 29.01.2026, розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,6583 гаю, з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, неподалік озера «Алмазне» розташованої у Деснянському районі міста Києва за координатами 50.516940, 30.656090 на території Ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщенські луки» становить 4 476 058, 38 грн.;
Відповідно до п.7, ч.2, ст. 131 КПК України одним і заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до п.4, ч.2, ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Незаконними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинено збитки територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на суму 4 476 058, 38 гривень, тому у органу досудового слідства виникла необхідність у застосуванні одного із заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, з метою забезпечення відшкодування шкоди.
Згідно вимог ч.2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна прошу розглянути без участі підозрюваного, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна, так як ОСОБА_5 несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану громаді Києва. Крім того, ОСОБА_5 може реалізувати майно, що унеможливить в подальшому відшкодування завданих збитків.
Відповідно до довідки КМ БТІ ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В заяві на адресу суду слідчий слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 просив розгляд клопотання провести без його участі, подане клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як передбачено ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Метою накладання арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим без обмеження права користування таким майном. Отже, відповідні обмеження є розумними та співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання першого заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100160000046, від 04.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, з позбавленням права відчуження, на квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить відповідно до довідки КМ БТІ ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (інд. код НОМЕР_1 ), з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1