печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20712/26-к
16 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023100110000100 від 29 червня 2023 року, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_6 ,
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023100110000100, яке обґрунтовано тим, що з метою забезпечення повного, всебічного, неупередженого розслідування та подальшого судового розгляду, у кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, що є неможливим до закінчення 19 квітня 2026 року строку досудового розслідування, в зв'язку особливою складністю даного кримінального провадження, в якому розслідуються обставини вчинення нетяжкого кримінального правопорушення, а тому прокурор просить продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п'яти місяців.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримала, просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання. Заперечуючи проти задоволення клопотання, захисник вказав на недотримання розумних строків у провадженні, що триває з 2023 року, та наголосив на пасивності слідства, яке ігнорує ініціативу свідків щодо надання свідчень. Окремо захист підкреслив безпідставність посилань на АРМА, оскільки згідно з відповіддю Агентства від 26 березня 2026 року, воно не має нормативних механізмів для управління таким майном, а отже, подальше затягування досудового розслідування замість його завершення в порядку ст. 290 КПК України є формою необґрунтованого обмеження прав власності.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100110000100, у якому 19 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 18 березня 2026 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 19 квітня 2026 року.
Так, на обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає про неможливість завершення досудового розслідування у встановлений строк через необхідність вжиття заходів щодо фактичної передачі арештованого майна в управління АРМА (розгляд відповідного клопотання призначено на 16 квітня 2026 року), організації складних міжнародних процедур для допиту свідків-нерезидентів за межами України, а також проведення комплексу додаткових слідчих та процесуальних дій, спрямованих на повне дослідження викривальних і виправдувальних обставин. На думку прокурора, результати цих заходів мають суттєве значення для прийняття кінцевого рішення у справі, проте їх виконання потребує додаткового часу з огляду на специфіку міжнародного співробітництва та тривалість організаційних етапів передачі активів.
Вказані обставини свідчать про те, що закінчення досудового розслідування на даному етапі є неможливим та потребує додаткового строку досудового розслідування, оскільки результати цих процесуальних дій мають суттєве значення для кримінального провадження.
Доводи захисту про недотримання розумних строків та пасивність слідства слідчим суддею відхиляються, оскільки тривалість провадження обумовлена складністю міжнародно-правових процедур, а самостійність слідчого у визначенні тактики розслідування виключає обов'язковість допиту свідків у черговості, запропонованій захистом. Аргументи щодо неможливості управління активами через АРМА не спростовують обов'язку слідчого вжити заходів для забезпечення збереження майна, передбачених законом. Водночас необхідність систематизації матеріалів для їх подальшого відкриття в порядку ст. 290 КПК України об'єктивно потребує наявності діючого процесуального строку, що робить посилання прокурора на потребу в додатковому часі для проведення підготовчих дій обґрунтованими.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що посилання у клопотанні на необхідність додаткового часу безпосередньо на виконання вимог ст. 290 КПК України є неспроможними, оскільки, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею, а отже, не може бути самостійною підставою для їх продовження. Таким чином, продовження строку розслідування є виправданим виключно в межах часу, необхідного для завершення слідчих дій та формування матеріалів провадження до моменту повідомлення про їх відкриття сторонам.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 КПК України якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абз. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений п.п. 1-3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу.
Ч. 4 ст. 294 КПК України передбачає, що строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відноситься до категорії нетяжкого.
У контексті кримінального провадження, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) відзначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).
Водночас, слідчий суддя виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону з урахуванням практики Європейського суду з прав людини вважає, що додатковий строк для проведення процесуальних дій має істотне значення, як для сторони обвинувачення, так і для сторони захисту та має на меті отримати докази та встановити як ті обставини, що викривають підозрюваного, так і ті обставини, які можуть вказувати на його невинуватість, на підставі яких в ході судового розгляду можливим буде всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та постановити справедливе, законне і вмотивоване рішення.
Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, слідчий суддя дійшов висновку, що додатковий строк є необхідним для проведення необхідних слідчих і процесуальних дій, які не могли бути завершені раніше з об'єктивних причин та через особливу складність провадження.
За викладених обставин подане клопотання із урахуванням обсягу слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 294, 295-1 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023100110000100 від 29 червня 2023 року, до п'яти місяців, тобто до 19 червня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1