печерський районний суд міста києва
757/52462/25-к
1-кп-2610/26
17 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представників осіб, щодо майна яких вирішено питання про арешт майна, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження стосовно вчинення
ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
На розгляді суду перебуває кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102060000098 від 08.10.2024 року, на підготовчій стадії судового провадження.
Від представника особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт майна, - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування арешту з транспортного засобу, який належить ОСОБА_13 .
Представник у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, вказав, що транспортний засіб належить ОСОБА_13 , який не має будь-якого процесуального статусу у вказаному провадженні, відтак до нього не можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом, вказала, що зважаючи на підготовчу стадію розгляду провадження клопотання є передчасним, оскільки питання речових доказів можуть бути вирішені під час ухвалення вироку, просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду щодо заявленого клопотання про скасування арешту майна, вивчивши матеріали, суд виходить з наступного.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 5 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).
У судовому засіданні встановлено, що 09.04.2025 у період часу з 08 год. 27 хв. по 09 год. 18 хв. за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Абрикосова, біля буд. 1-В проведено обшук у транспортному засобі марки Audi S5, реестраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова/VIN: НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого вказаний транспортний засіб було вилучено.
Постановою старшого слідчого Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_14 від 10.04.2025 на вказаний автомобіль марки Audi S5, реестраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова/VIN: НОМЕР_2 , був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2025 у справі № 757/37502/25-к накладено арешт на транспортний засіб марки Audi S5, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова /VIN: НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до нього, належні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та якими фактично користується та володіє ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім цього, вбачається, що арешт на вказаний транспортний засіб було накладено з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Разом з тим, представник вказує, що органом досудового розслідування не було взято до уваги, що власником вилученого транспортного засобу являється ОСОБА_13 , який не має будь-якого процесуального статусу у вказаному провадженні, відтак до нього не можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у виді конфіскації.
Крім цього, представник вказує, що вказаним транспортним засобом користувався ОСОБА_13 , який працює в компанії «Соларіс Трейд Інвестментс України» на посаді водія на власному транспортному засобі Audi S5, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова/VIN: НОМЕР_2 . а з моменту його вилучення пройшло більше 11 місяців, що є тривалим часом, оскільки автомобіль знаходиться на майданчику для зберігання речових доказів під відкритим небом.
За вказаних обставин, суд вважає, що не можливо розцінювати вказаний транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до нього, що на праві власності належить ОСОБА_13 , як предмет, що може підлягати конфіскації, оскільки він належить ОСОБА_13 , який не має будь-якого процесуального статусу у вказаному провадженні, відтак до нього не можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.
Вказані обставини слідчим чи прокурором не спростовані.
Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Надані слідчому судді матеріали не містять даних, які б давали підстави вважати, що вилучений транспортний засіб, міг бути придбаний за кошти, отримані протиправним шляхом, або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження а його вилучення призводить до порушення прав власника майна, яким є ОСОБА_13 .
Однак, судом береться до уваги, як вбачається з ухвали про арешт майна, що транспортним засобом фактично користувався та володів ОСОБА_7 , який наразі є обвинуваченим у вказаному провадженні, у зв'язку з чим автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вказані обставини представником в цій частині не спростовані.
Відтак, суд, оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи тривалий час перебування автомобіля під арештом, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, вважає, що вимога у частині скасування арешту з марки «Audi S5», підлягає частковому задоволенню, зокрема, в частині володіння та користування, а вимогу представника в частині розпоряджання суд вважає передчасною.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 170-174, 314-316, 392 КПК України,
Клопотання представника особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт майна, ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт на майно, що накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.08.2025 року справі № 757/37502/25-к, у кримінальному провадженні № 42024102060000098 від 08.10.2024, а саме з:
транспортного засобу марки Audi S5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова/VIN: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до нього, що на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., виключно в частині володіння та користування.
У решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1