Ухвала від 08.04.2026 по справі 757/17639/26-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17639/26-к

пр. 1-кс-22058/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про встановлення строків у кримінальному провадженні № 72024142500000046 від 11.12.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі клопотанням в порядку ст. ст. 28, 114 КПК України про встановлення процесуального строку.

У вимогах даного клопотання адвокат просить встановити у кримінальному провадженні № 72024142500000046 від 11.12.2024 прокурору групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні 72024142500000046 від 11.12.2024, строк 5 (п'ять) днів для закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України.

Мотивуючи означенне клопотання адвокат вказує, що детективами ТУ БЕБ у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 72024142500000046 від 11.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 205-1 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато детективами ТУ БЕБ у Львівській області на наступний день, після надходження на адресу Офісу Генерального прокурора 10.12.2024 ухвали Касаційного кримінального суду Верховного суду від 05.12.2024 у справі № 463/10292/24 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова якою скасовано постанови детектива від 02.05.2024, 14.05.2024, 27.08.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні 72023000500000071 від 14.09.2023.

Кримінальне провадження 72023000500000071 від 14.09.2023 зареєстровано за наслідками рішення прокурора 14.09.2023 про виділення матеріалів кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України із кримінального провадження 72023140000000040 від 15.02.2023.

Вказаному рішенню про виділення передувало рішення заступника Генерального прокурора від 13.09.2023 про задоволення клопотання детектива у провадженні про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні 72023140000000040 від 15.02.2023 до трьох місяців з метою проведення судово-економічної експертизи з метою документального підтвердження висновків акту перевірки № 1621/Ж5/31-00-07-03-01-15/21570492, які слідство планувало долучити до матеріалів кримінального провадження та вирішити питання про зміну повідомлення про підозру.

12.03.2025, за день до надання ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 13.03.2025 № 463/10140/23 у кримінальному провадженні 72023000500000071 від 14.09.2023 дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ухвалами Личаківського районного суду м. Львова у справах № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1913/25) № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1928/25) надано детективам ТУ БЕБ у Львівській області тимчасовий доступ до фактично всіх матеріалів кримінального провадження 72023000500000071 від 14.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та кримінального провадження 72023140000000040 від 15.02.2023.

29.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою у справі № 752/15954/25, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 02.10.2025 № 752/15954/25 (11-кп/824/5296/2025), закрив кримінальне провадження 72023000500000071 від 14.09.2023 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу).

Посилається на те, що відповідні докази скеровував до ТУ БЕБ у Львівській області , після чого, отримавши інформацію про передачу кримінального провадження 72024142500000046 до ТУ БЕБ у місті Києві та визначення процесуальним керівником за досудовим розслідуванням прокурорів Київської міської прокуратури, звернувся із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України та у відповідь отримав постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання, відповідь прокурора не надходила.

У судовому засіданні адвокат клопотання підтримав у повному обсязі із посиланням на докази, надані додатково до початку судового засідання 01.04.2026, надав пояснення аналогічні змісту клопотання. Просив клопотання задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що у кримінальному провадженні 72024142500000046 жодній особі, зокрема ОСОБА_5 , не повідомлено про підозру, відтак зазначена особа не має права звертатися із відповідним клопотанням. Досудове розслідування триває.

Заслухавши позиції учасників, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, згідно з якою людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законність, згідно з якою, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до змісту п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими не менш важливими цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв'язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Саме на судову систему покладено обов'язок забезпечити, аби дотримувався визначений в законі баланс між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За вимогами ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 статті 28 КПК України регламентовано, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Разом з тим, ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

Ця норма співвідноситься із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Наведене узгоджується з позиціями, викладеними, зокрема, Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к (провадження 51-1329км19), Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 у справі N 757/5607/19-к (провадження 51-4094км19) та Першою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі N 757/23781/20 (провадження 51-3138км20), які враховуються слідчим суддею в силу вимог ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами ТУ БЕБ у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 72024142500000046 від 11.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 205-1 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Розслідування кримінального провадження за статтями 203-2 та 209 КК України розпочато 11.12.2024 за фактами, які аналогічним чином описані у повідомленні ОСОБА_5 про підозру від 17.07.2023 та обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 30.06.2025, який скерований до Голосіївського районного суду м. Києва в межах кримінального провадження 72023000500000071 від 14.09.2023 та яке закрито ухвалою вказаного суду від 29.07.2025 № 752/15954/25, що набрало законної сили 02.10.2025.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання подано уповноваженою особою та у спосіб, визначений ч. 6 ст. 28 КПК України, що спростовує твердження прокурора, а відтак підлягає розгляду в судовому засіданні.

Як встановлено в судовому засіданні, предмет кримінального провадження 72024142500000046 від 11.12.2024 відповідає формулюванню обвинувачення, що міститься в обвинувальному акті від 30.06.2025 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в межах кримінального провадження 72023000500000071 від 14.09.2023, яке закрите ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.07.2025 № 752/15954/25, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 02.10.2025 № 752/15954/25 (11-кп/824/5296/2025) на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв'язку зі спливом строків досудового розслідування після повідомлення про підозру).

Кримінальне провадження 72024142500000046 від 11.12.2024 зареєстроване на наступний день після скерування Касаційним кримінальним судом Верховного суду ухвали від 05.12.2024 № 463/10292/24 (№51-5307 ск 24) про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 05.11.2024 № 463/10292/24 про скасування постанов детектива ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_9 від 02.05.2024, 14.05.2024 і 27.08.2024 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні 72023000500000071 від 14.09.2023 та ухвали Львівського апеляційного суду від 15.11.2024 № 463/10292/24 (провадження № 11-сс/811/1663/24) про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді.

Ухвала слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 12.03.2025 № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1913/25) та від 12.03.2025 № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1928/25) постановлені за день до завершення в межах кримінального провадження 72023000500000071 від 14.09.2023 розгляду клопотання детектива ТУ БЕБ у Львівській області ОСОБА_9 про дозвіл на здійснення відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 спеціального досудового розслідування (ухвала Личаківського районного суду міста Львова від 13.03.2024 № 463/10140/23 (провадження №1-кс/463/622/25) .

Згідно резолютивної частини ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 12.03.2025 № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1913/25) та від 12.03.2025 № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1928/25), тимчасовий доступ з можливістю ознайомитися з ними (матеріалами кримінального провадження, зробити та вилучити їх копії (здійснити їх виїмку) надано фактично до всіх без виключення матеріалів, що випливає із аналізу реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні 72023000500000071 від 14.09.2023 та протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами (додатковими матеріалами) досудового розслідування № 72023000500000071 від 14.09.2023 від 31.03.2025 - 27.06.2025.

Тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження 72023140000000040 від 15.02.2023 здійснений в межах кримінального провадження 72024142500000046 від 11.12.2024 не раніше 12.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 12.03.2025 № 463/1791/25 (провадження 1-кс/463/1913/25) хронологічно відбувся пізніше виділення матеріалів кримінального провадження 72023000500000071 від 14.09.2023 з кримінального провадження 72023140000000040 від 15.02.2023 на підставі постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 .

Також згідно відповіді керівника відділу детективів ГПД БЕБ України ОСОБА_11 від 17.07.2025 № 11/6/4.5.2/19261 в межах досудового розслідування кримінального провадження 72023140000000040 від 15.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.1 ст.205-1, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.2 ст.203-2, ч.3 ст.27; ч.3 ст.209, ч.5 ст.27 ч.3 ст.209, ч.5 ст.27 ч.2 ст.200, ч.2 ст.200, ч.2 ст.203-2, ч.3 ст.209 КК України України перевіряються факти вчинення акціонером АТ « АЙБОКС БАНК » ОСОБА_12 кримінальних правопорушень.

Таким чином слушними є покликання адвоката на положення ч. 4 ст. 218 КПК України, відповідно до яких на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення , слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За спливом тривалого часу з початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме, з 11.12.2024, органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, як видно з ухвал слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 12.03.2025 отримано доступ до значного перелік документів та доказів, які зібрані в період з 15.02.2023 по 12.03.2025 у двох кримінальних провадженнях, кожне з яких безпосередньо стосується ОСОБА_5 , вжито ряд заходів забезпечення кримінального провадження, однак досудове розслідування до цього часу не закінчено, жодній особі не повідомлено про підозру.

Необхідно зауважити, що за правилами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження;

Розумність строків відповідно до ст. 7 КПК України, є однією із загальних засад кримінального провадження.

У контексті "розумного" строку судового розгляду, у своєму рішенні "Поліщук проти України" від 15.10.2009 ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 параграфу 1 Конвенції і зазначив, що "Відповідно ст. 6 параграфу 1 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 19).

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" від 29.11.88).

У контексті кримінального провадження, Конституційний Суд України, у своєму рішенні від 30.01.2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) відзначив, що "поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину". Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції.

У п. 253 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 йдеться: "Суд зазначає, що момент, з якого ст. 6 починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6" (п. 62 рішення ЄСПЛ у справі "Шубінський проти Словенії" від 18.01.2007).

У справі "Антоненков проти України" Європейський суд наголосив, що "розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі "Антоненков та інші про України" від 22.11.2005, остаточне).

Обов'язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку у кримінальному провадженні зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов'язаних критеріїв, які сформовано, зокрема, у рішення ЄСПЛ у справі "Кениг проти Федеративної республіки Німеччини". Відповідно до п. 99 цього Рішення: "розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу inter alia (поміж іншим) на складність справи, поведінку заявника та рух справи в адміністративних органах і судах. Однак, затримки, викликані труднощами справи й поведінкою заявника, самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду. Головна причина полягає в процесі ведення справи, тобто саме способі реалізації уповноваженими суб'єктами своїх повноважень". Аналогічна позиція висловлена і у п. 116 рішення ЄСПЛ у справі "Вергельський проти України" від 12.03.2009, рішення у справі "Фрідленд проти Франції" від 27.06.2000, п. 67 рішення у справі "Пелісьє і Сассі проти Франції" від 25.03.99, рішення у справі "Філіс проти Греції" від 27.08.91.

Поряд з вищевикладеним, слідчий суддя приймає до уваги і критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 28 КПК України, згідно з якими, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Стороною обвинувачення не підтверджено і не наведено аргументів, які б свідчили про особливу складність провадження, так само, не наведено відомостей, які б свідчили про наявність перешкод або труднощів у розслідуванні цього кримінального провадження.

Тобто, стороною обвинувачення не наведено об'єктивних обставин, що перешкоджали здійснити раніше процесуальні дії у даному кримінальному провадженні.

Викладене вище свідчить про необхідність встановлення прокурорам у кримінальному провадженні чітких процесуальних строків для вчинення всіх необхідних та достатніх процесуальних дій у розумні строки, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатніх правових підстав та вагомих аргументів для цього.

Одночасно слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені цим Кодексом, а також те, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України прокурор та слідчий є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень - забороняється.

Натомість, системний аналіз зазначених вище положень законодавства, а також усталена практика Верховного Суду, у тому числі в постановах від 15.10.2019 у справі N 303/1679/18; від 18.10.2019 у справі N 757/37346/18; від 29.01.2020 у справі N 263/2612/19; від 25.03.2020 у справі N 757/5607/19; від 29.04.2020 у справі N 757/25205/19 та від 24.12.2020 у справі N 757/23781/20, дають підстави вважати, що слідчий суддя уповноважений встановлювати процесуальні строки для закінчення досудового розслідування, форми якого регламентовано Главою 24 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи, що слідчий суддя наділений повноваженнями встановлювати процесуальні строки для закінчення досудового розслідування, про що детально зазначено вище, вказані дії не є та не можуть бути втручанням в дискреційні повноваження слідчого та прокурора, так як слідчий суддя лише встановлює строк, з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, для закінчення досудового розслідування, а не зобов'язує сторону обвинувачення прийняти конкретне процесуальне рішення по закінченні досудового розслідування.

За таких обставин, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється з очевидним порушенням розумних строків, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню із встановленням строку в 10 днів, який є об'єктивно достатнім для вчинення прокурором всіх необхідних заходів для закінчення досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 28, 110, 114, 280, 281, 283 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про встановлення строків у кримінальному провадженні № 72024142500000046 від 11.12.2024 року - задовольнити частково.

Встановити у кримінальному провадженні № 72024142500000046 від 11.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 205-1 та ч. 3 ст. 209 КК України розумний строк для завершення досудового розслідування та прийняття прокурором у кримінальному провадженні одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України, який становить 10 днів з дня отримання ухвали слідчого судді.

В задоволені решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135870043
Наступний документ
135870045
Інформація про рішення:
№ рішення: 135870044
№ справи: 757/17639/26-к
Дата рішення: 08.04.2026
Дата публікації: 23.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; встановлення процесуальних строків
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.04.2026)
Дата надходження: 30.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
08.04.2026 11:15 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ