печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13764/26-к
02 квітня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого: не з'явився,
власника майна: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Начальника другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026 за фактом шахрайства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Начальник другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, щоГоловним слідчим управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026 за фактом шахрайства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшла заява від ГО «Український юридичний союз» про те, що ОСОБА_6 , в продовж 2008-2010 років, перебуваючи на посаді судді військового місцевого суду Київського гарнізону, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів майном Міністерства оборони України, а саме квартирою АДРЕСА_1 , чим спричинив майнової шкоди МО України.
У подальшому, після припинення військової служби та втрати правових підстав для користування службовим житлом, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не повернув зазначену квартиру Міністерству оборони України у встановленому законодавством порядку.
З метою створення видимості законності подальшого користування квартирою та приховування факту втрати підстав для проживання, ОСОБА_7 шляхом обману не повідомив уповноважені органи Міністерства оборони України про припинення військової служби, а також фактично заволодів державним майном, використовуючи службове житло не за цільовим призначенням.
При цьому ОСОБА_7 , уже перебуваючи на посаді судді Шевченківського районного суду м. Києва, володів та користувався іншим житловим майном у місті Києві, у тому числі кількома квартирами, що повністю виключало будь-яку об'єктивну потребу у подальшому користуванні службовим житлом Міністерства оборони України.
Таким чином, у результаті умисних протиправних дій, вчинених шляхом обману, ОСОБА_7 заволодів майном держави, а саме службовою квартирою, чим спричинив майнову шкоду Міністерству оборони України, яка полягає у фактичному вибутті об'єкта житлового фонду з можливості його використання за призначенням для забезпечення житлом інших військовослужбовців та членів їх сімей.
Вищевказані дії ОСОБА_7 за своїм змістом, способом та наслідками містять усі обов'язкові ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах та з використанням службового становища.
Разом з тим установлено, що ОСОБА_5 є довіреною та наближеною особою ОСОБА_7 , з яким підтримує тривалі особисті та ділові зв'язки, а також виконує функції посередника та фактичного виконавця дій, спрямованих на забезпечення реалізації та приховування протиправної діяльності останнього.
Зібрані матеріали свідчать, що ОСОБА_5 здійснює зберігання документів, електронних носіїв інформації, засобів зв'язку та грошових коштів, які мають значення для встановлення обставин незаконного заволодіння державним майном, а також забезпечує комунікацію між ОСОБА_7 та іншими особами з метою уникнення викриття протиправної діяльності.
З урахуванням характеру вчинюваних дій, попереднього досвіду ОСОБА_5 роботи в правоохоронних органах, а також його обізнаності зі способами протидії кримінальному переслідуванню, існують обґрунтовані підстави вважати, що він усвідомлює протиправний характер дій ОСОБА_7 , діє в його інтересах та сприяє збереженню і приховуванню доказів, які можуть підтвердити факт незаконного заволодіння майном Міністерства оборони України.
В ході досудового розслідування 09.03.2026 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, у зв'язку із врятування речей, що мають значення для досудового розслідування, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді, старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , проведено невідкладний обшук транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході чого виявлено та вилучено наступне майно:
- грошові кошти в сумі 53650 гривень, 30100 доларів США, 710 ЄВРО;
- картонна коробка до мобільного телефону Apple iPhone 17Pro;
- документи, а саме розписка ОСОБА_9 на 1 арк., копії документів на громадянина ОСОБА_10 , клопотання про скасування арешту на 10 арк.;
- мобільний телефон Apple iPhone 17Pro, із сім карткою мобільного оператора «Київстар»;
- мобільний телефон Apple iPhone 6, із сім карткою мобільного оператора «Київстар». Вищевказане майно належить ОСОБА_5 .
Таким чином, вилучене майно 09.03.2026 в ході невідкладного обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить інформацію (відомості), яка може бути використана як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою слідчого від 09.03.2026 вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки слідчому судді не відомі. Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_11 подав заяву про розгляд клопотання без його участі, щодо задоволення клопотання заперечує, в обґрунтування своєї позиції подав письмові заперечення, що долучені до матеріалів клопотання. Зазначив, що клопотання не містить жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на необхідність накладення арешту на вилучене майно, а формальне визнання речей речовими доказами не створює підстав для арешту.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, щоГоловним слідчим управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026 за фактом шахрайства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань надійшла заява від ГО «Український юридичний союз» про те, що ОСОБА_6 , в продовж 2008-2010 років, перебуваючи на посаді судді військового місцевого суду Київського гарнізону, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів майном Міністерства оборони України, а саме квартирою АДРЕСА_1 , чим спричинив майнової шкоди МО України.
У подальшому, після припинення військової служби та втрати правових підстав для користування службовим житлом, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не повернув зазначену квартиру Міністерству оборони України у встановленому законодавством порядку.
З метою створення видимості законності подальшого користування квартирою та приховування факту втрати підстав для проживання, ОСОБА_7 шляхом обману не повідомив уповноважені органи Міністерства оборони України про припинення військової служби, а також фактично заволодів державним майном, використовуючи службове житло не за цільовим призначенням.
При цьому ОСОБА_7 , уже перебуваючи на посаді судді Шевченківського районного суду м. Києва, володів та користувався іншим житловим майном у місті Києві, у тому числі кількома квартирами, що повністю виключало будь-яку об'єктивну потребу у подальшому користуванні службовим житлом Міністерства оборони України.
Таким чином, у результаті умисних протиправних дій, вчинених шляхом обману, ОСОБА_7 заволодів майном держави, а саме службовою квартирою, чим спричинив майнову шкоду Міністерству оборони України, яка полягає у фактичному вибутті об'єкта житлового фонду з можливості його використання за призначенням для забезпечення житлом інших військовослужбовців та членів їх сімей.
Вищевказані дії ОСОБА_7 за своїм змістом, способом та наслідками містять усі обов'язкові ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах та з використанням службового становища.
Разом з тим установлено, що ОСОБА_5 є довіреною та наближеною особою ОСОБА_7 , з яким підтримує тривалі особисті та ділові зв'язки, а також виконує функції посередника та фактичного виконавця дій, спрямованих на забезпечення реалізації та приховування протиправної діяльності останнього.
Зібрані матеріали свідчать, що ОСОБА_5 здійснює зберігання документів, електронних носіїв інформації, засобів зв'язку та грошових коштів, які мають значення для встановлення обставин незаконного заволодіння державним майном, а також забезпечує комунікацію між ОСОБА_7 та іншими особами з метою уникнення викриття протиправної діяльності.
З урахуванням характеру вчинюваних дій, попереднього досвіду ОСОБА_5 роботи в правоохоронних органах, а також його обізнаності зі способами протидії кримінальному переслідуванню, існують обґрунтовані підстави вважати, що він усвідомлює протиправний характер дій ОСОБА_7 , діє в його інтересах та сприяє збереженню і приховуванню доказів, які можуть підтвердити факт незаконного заволодіння майном Міністерства оборони України.
В ході досудового розслідування 09.03.2026 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, у зв'язку із врятування речей, що мають значення для досудового розслідування, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді, старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , проведено невідкладний обшук транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході чого виявлено та вилучено наступне майно:
- грошові кошти в сумі 53650 гривень, 30100 доларів США, 710 ЄВРО;
- картонна коробка до мобільного телефону Apple iPhone 17Pro;
- документи, а саме розписка ОСОБА_9 на 1 арк., копії документів на громадянина ОСОБА_10 , клопотання про скасування арешту на 10 арк.;
- мобільний телефон Apple iPhone 17Pro, із сім карткою мобільного оператора «Київстар»;
- мобільний телефон Apple iPhone 6, із сім карткою мобільного оператора «Київстар». Вищевказане майно належить ОСОБА_5 .
Таким чином, вилучене майно 09.03.2026 в ході невідкладного обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить інформацію (відомості), яка може бути використана як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою слідчого від 09.03.2026 вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026.
Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи, що речі, вилучені під час обшуку 09.03.2026, на які просить накласти арешт прокурор, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та постановою слідчого від 09.03.2026 визнано речовим доказами у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026, та зважаючи на те, що вказані речі мають доказове значення для вказаного кримінального провадження, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на вилучене майно.
За таких обставин, клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання Начальника другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026 за фактом шахрайства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 09.03.2026 в ході проведення невідкладного обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно, а саме на:
- грошові кошти в сумі 53650 гривень, 30100 доларів США, 710 ЄВРО;
- картонна коробка до мобільного телефону Apple iPhone 17Pro;
- документи, а саме розписка ОСОБА_9 на 1 арк., копії документів на громадянина ОСОБА_10 , клопотання про скасування арешту на 10 арк.;
- мобільний телефон Apple iPhone 17Pro, із сім карткою мобільного оператора «Київстар»;
- мобільний телефон Apple iPhone 6, із сім карткою мобільного оператора «Київстар». Вищевказане майно належить ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що за їх клопотанням арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим/прокурорм у кримінальному провадженні № 62026000000000048 від 16.01.2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1