печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11386/26-к
пр. 1-кс-17042/26
25 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022100000000179 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчому судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000179 від 09.05.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», схваленої постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № № 337-VIII, у квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
Протягом травня 2014 року самозвані лідери «ЛНР», серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації батальйон «Восток», а також задіяні такі озброєні групи найманців як «Русский сектор» та «Оплот». За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Луганської області.
Наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна воєнна окупація значної частини державної території України у Луганській області.
Всупереч вимогам міжнародний нормативно-правових актів, Російською Федерацію 24.02.2022 здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
В подальшому, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затвердженими відповідними Законами України) неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні: останній раз - з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
У зв'язку із веденням окупаційних дій та агресивної війни з боку Російської Федерації проти України в 2014 році захоплено місто Луганськ, у зв'язку із чим в подальшому російськими військами та проросійськими сепаратистами створено фіктивне квазідержавне терористичне утворення - так зване «лнр» з містом Луганськом, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань та Російської Федерації. Зокрема, Луганська територіальна громада Луганської області з 07.04.2014 входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
Одночасно з цим, діючи всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, добровільно обійняв посаду працівника правоохоронного органу в одному з підрозділів незаконного правоохоронного органу -так званого «МВД россии «Кировский» МВД по ЛНР» (мовою країни-агресора), що розташоване на тимчасово окупованій території Луганської області: «г. Кировск, ул. Энгельса, 7» (мовою країни-агресора), за наступних обставин.
Встановлено, що ОСОБА_6 не пізніше 23.10.2023, (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території міста «Кировск» (мовою країни-агресора), маючи умисел на зайняття посади в одному з територіальних підрозділів незаконного правоохоронного органу - так званого «МВД россии «Кировский» МВД по ЛНР» (мовою країни-агресора) створеному на тимчасово окупованій території України, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ЛНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття посади у вищевказаному незаконному правоохоронному органі влади, в порушення вимог Конституції України та Законів України, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника одного з територіальних підрозділів у незаконно створеному на тимчасово окупованій території України правоохоронному органі - у так званому «МВД россии «Кировский» МВД по ЛНР» (мовою країни-агресора), розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів та бажання працювати у незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» у невстановлений час, але не пізніше 23.10.2023, перебуваючи на території міста «Кировск» (мовою країни-агресора), ОСОБА_6 вступив на службу до незаконного правоохоронного органу, що є частиною окупаційної адміністрації російської федерації, створеного на тимчасово окупованій території Луганської області та добровільно зайняв посаду «начальника отдела МВД россии «Кировский» МВД по ЛНР» (мовою країни-агресора), що розташоване за адресою: «Луганская область, г. Кировск, ул. Энгельса, 7» (мовою країни-агресора).
В подальшому діючи умисно, після свого призначення на відповідну посаду, присягнувши на вірність так званій «ЛНР» та її народу, приступив до виконання покладених на нього представниками окупаційних військ російської федерації, так званої «ЛНР» обов'язків, а також у зв'язку з цим почав брати участь в офіційних заходах та надавати коментарі для місцевих засобів масової інформації, в інформаційних відеороликах, в якості «начальника отдела МВД россии «Кировский» МВД по ЛНР», (мовою країни-агресора), де публічно висловлював свою підтримку державі-агресору та діям її збройних формувань, які в подальшому розповсюджено через інформаційні канали так званого «МВД по ЛНР», тим самим поширював інформацію щодо діяльності незаконно створеного правоохоронного органу так званої ЛНР, та таким чином зайнявши відповідну посаду добровільно приймає участь у діяльності незаконного правоохоронного органу - так званого «отдела МВД россии «Кировский» МВД по ЛНР» (мовою країни-агресора).
Таким чином, слідчий вказує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме - у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
13.01.2026 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Кадіївка ( попередня назва м. Стаханів), Луганської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому.
У зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'явився (17.01.2026, 18.01.2026 та 19.01.2026) без поважних причин на виклик прокурора, останній органом досудового розслідування оголошений в розшук.
Розшук в рамках кримінального провадження доручено працівникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням (рапортом) про вчинення кримінального правопорушення; протоколами оглядів матеріалів публікацій; протоколом огляду сайту; протоколами допитів свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; іншими матеріалами провадження..
У відповідності до положень ст. ст. 176-178, 183 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного злочину, передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене та вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та репутацію, аналізуючи зібрані в сукупності докази, сторона обвинувачення приходить до обґрунтованого висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та належне виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотання, зазначивши, що ОСОБА_6 не вручено повідомлення про підозру, на ньому відсутні будь-які підписи про його отримання. Також, повідомлення про підозру не направлено ні за місцем його реєстрації, ні за місцем його роботи, що вказує на те, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного та не обізнаний про здійснення щодо нього кримінального провадження. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, надходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів, що долучені до клопотання, 13.01.2026 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Кадіївка ( попередня назва м. Стаханів), Луганської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому/а.м. 90-96/.
Письмове повідомлення про підозру в день його складення ОСОБА_6 вручене не було у зв'язку із неможливістю такого вручення, а тому останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КПК України, у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, а саме шляхом друкування вказаного повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у випуску від 13.01.2026 № 9 (8201) газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора /а.м. 77-84/.
Таким чином, при врученні ОСОБА_6 . повідомлення про підозру від 13.01.2026 вимоги ст. ст. 276-279, 135 КПК України дотримані, а тому ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного.
Окрім того, підозрюваний неодноразово викликалася прокурором для особистого отримання повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного та участі в інших процесуальних діях, однак остання на виклик прокурора 17.01.2026, 18.01.2026 та 19.01.2026 не з'явився. Вказані повістки відповідно до вимог ст. 135 КПК України були розміщені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора) /а. м. 77-84/. Натомість, підозрюваний ОСОБА_6 до прокурора не з'явився, причини неприбуття не повідомив.
Виходячи з наявних у наданих суду матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Зокрема, такі дані підтверджуються: протоколом допиту свідка /а.м.17-24, 43-47/; протоколами оглядів матеріалів публікацій/а.м.25-39, 51-60/; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками /а.м.40-42, 48-50/; протоколом огляду сайту /а.м.61-70/; іншими матеріалами провадження.
30.01.2026 постановою старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_6 . Розшук в рамках кримінального провадження доручено працівникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України..
Відповідно до повідомлення ДВБ НП України на виконання доручення №11-02-3378/26 від 30.01.2026, встановлено, що працівниками ГУ СБ України в Донецькій області та Луганській областях, проводяться розшукові заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОРС «Розшук» № №3/188/180/24 від 12.02.2024) який переховується від органів досудового розслідування по кримінальному провадженні № 22015130000000339 від 08.07.2015 за ч. 1 ст. 258-3 КК України. Правові підстави для заведення справи оперативного обліку, категорії «Розшук» відносно ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» відсутні. Матеріали виконаного доручення ТУ ДБР у м. Києві за вих. №11-02-3378/26 від 30.01.2026, скеровані до ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях, за вих. 13650-2026 від 18.02.2026.
З урахуванням викладеного вважаю доведеним, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, чим підтверджується існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із врахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тривалої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та переховування від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначений вище ризик є реальним та стійким.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо ОСОБА_6 , наявності обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний переховується від суду, перебуває на тимчасово окупованій території з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим оголошений у державний розшук, вважаю наявними підстави згідно ч. 6 ст. 193 КПК України для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З урахуванням оголошення ОСОБА_6 у розшук, даних щодо його перебування на тимчасово окупованій території України з метою уникнення кримінальної відповідальності, при обранні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підстави для визначення застави відсутні.
На підставі та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати у кримінальному провадженні № 42022100000000179 від 09.05.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кадіївки (попередня назва м. Стаханів) Луганської обл., громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження підлягає розгляду слідчим суддею, судом за участю підозрюваного, обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1