21.04.2026 Справа № 756/3596/26
Справа пр. № 2/756/5027/26
ун. № 756/3596/26
21 квітня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суду міста Києва в складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року позовну заяву ТОВ “Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 березня 2023 року № 01.03.2023-100003156 у сумі 6200,00 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
16 квітня 2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» представниця позивача ТОВ “Споживчий центр» Логош Т.В, надіслала заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. У цій заяві представниця позивача зазначила, що відповідач ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого ТОВ “Споживчий центр» не підтримує позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття “юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття “спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття “спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на наведений підхід Великої Палати Верховного Суду Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 відступила від висновку, сформульованого Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від
13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, від 09 вересня 2020 року у справі
№ 750/1658/20, щодо того, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише у випадку, коли предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову. У постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що суд управі закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
У заяві про закриття провадження представниця позивача зазначила, що предмет спору у справі № 756/3596/26 за позовом ТОВ “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості припинив своє існування після пред'явлення позову, коли відповідач у позасудовому порядку сплатив позивачеві заборгованість за кредитним договором від
02 березня 2023 року № 01.03.2023-100003156. У зв'язку з цим ТОВ “Споживчий центр» не підтримує своїх позовних вимог.
Отже, між сторонами справи не залишилося неврегульованих питань, а тому провадження у справі за позовом ТОВ “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зважаючи на те, що позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору, судовий збір не може бути повернений ТОВ “Споживчий центр» відповідно до норми п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що його повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК