Справа № 369/3722/25
Провадження № 2/369/3182/26
17.04.2026 року м.Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 369/3722/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Трунілов Я. О. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, відповідно до якої просив суд: стягнути з відповідача на свою користь відшкодування матеріальних збитків в розмірі 90 372,48 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
24.12.2024 року працівники ?? "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області без попереднього інформування мешканців будинку за адресою АДРЕСА_2 здійснювали ремонтні роботи з комунікаціями (заміну та ремонт каналізаційних труб) у вказаному будинку.
Внаслідок порушення ними технологій ремонту відбулось засмічення і забиття кухонного чугунного стояка 50 мм. Між 7 та 8 поверхами зазначеної будівлі. Внаслідок чого відбувся нештатний витік води із зливної труби розташованої на кухні, що підтверджується: Актом складеним Комісією Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 від 26.12.2024 року складеним на вимогу представника позивача.
Оскільки на момент проведення робіт у квартирі
АДРЕСА_3 мешканці були відсутні, затоплення кухні виявлено 24.12.2024 року о 19 год. 30 хв. після приходу мешканців з роботи.
Після чого, відразу було викликано аварійну службу. Сантехніки, які прибули на виклик прочистили раковину та стали свідками зазначеної події.
25.12.2024 представник позивача звернувся до начальника Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 із письмовою заявою з вимогою провести огляд квартири з метою фіксації нанесених збитків та пропозицією компенсувати завдані збитки у досудовому порядку. Заява була вручено особисто начальнику Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 25.12.2024 року під особистий підпис. Водночас відповіді станом на момент подачі позовної заяви (28.02.2025 року) не отримано, що є грубим порушенням закону України про звернення громадян.
26.12.2024 року комісією Житлово-експлуатаційної дільниці № 1 проводився огляд квартири АДРЕСА_3 , за результатами якого було складено відповідний Акт.
31.12.2025 року представник позивача ознайомився з Актом від 26.12.2024 року з яким не погоджується і залишав свої письмові зауваження, а саме: огляд був проведений формально поверхнево. Для обстеження кухонного приміщення необхідно було відсунути кухонні гарнітури для фізичного доступу до замочених стін, що не було здійснено. Один із представників комісії відмовився хоча б нахилитись, щоб зазирнути під кухонний гарнітур силаючись на свій вік і неможливість виконати свої прямі обов'язки. Деякі видимі поверхні стін при огляді були вологі із явними слідами вологи всередині, проте комісія стверджувала, що вони сухі. Не було належним чином здійснено фото та відео фіксацію. Члени комісії поводились не професійно і байдуже.
03.01.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Труніловим Ярославом Олександровичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.
Оскільки позивач не погоджується з Актом складеним Комісією Житлово- експлуатаційної дільниці № 1, з метою фіксації нанесених збитків, позивач замовив проведення незалежної експертизи.
04.01.2025 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 10/25 на проведення робіт з незалежної оцінки матеріального збитку.
ФОП « ОСОБА_2 » проведено оцінку збитків, нанесених власнику квартири АДРЕСА_3 з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття та складено звіт № 9/25 від 13.01.2025 року. Згідно даного звіту, розмір матеріальних збитків становить 32 328 грн. 00 коп.
Понесені витрати на оцінку матеріальної шкоди підтверджуються: актом прийому- передачі виконаних робіт від 13 січня 2025 року та квитанцією № 3504991 від 13 січня 2025 року, що підтверджує оплату робіт ОСОБА_1 в розмірі 5 000 грн. 00 коп. ФОП ОСОБА_2 .
Додатковому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти в сумі 5 000 грн. 00 коп., вартість проведення оцінки матеріального збитку завданої після залиття квартири.
07.01.2025 року представником позивача подано адвокатський запит до відповідача в якому просив повідомити наступну інформацію:
1. Повідомити ким обслуговується будинок за адресою: АДРЕСА_2 ?
2. Повідомити хто несе обов'язки по утриманню кухонного чугунного стояка 50 мм, який було забито між 7 і 8 поверхами в результаті чого квартиру АДРЕСА_3 залито?
3. Повідомити чи буде направлено повторно комісію до будинку за адресою: АДРЕСА_2 ?
07.01.2025 року представник позивача звернувся до КП "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області із заявою в якій просив Житлово-експлуатаційну дільницю №1 та ?? "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області направити своїх уповноважених працівників для складання повторного акту про залиття квартири АДРЕСА_3 та встановити винних осіб в залитті квартири. Відповіді на заяву представника Позивача від 07.01.2025 року досі не отримано.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 24 січня 2025 року № 38 вбачається, що управителем багатоквартирного житлового будинку
АДРЕСА_2 є КП «УМГ». Послуга з управління багатоквартирним будинком включає зокрема і обслуговування внутрішньо будинкових систем.
30.01.2025 року та 06.02.2025 року представник позивача надіслав на адресу відповідача претензію про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 32 328 грн. 00 коп., витрат на оцінку матеріальної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп. та витрат на правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі - 8 000 грн. 00 коп.
Як вбачається із відповіді на претензію від 18 лютого 2025 року № 76 відповідач відмовив в задоволенні претензії.
Залиття квартири АДРЕСА_3 відбулось внаслідок проведення Житлово-експлуатаційною дільницею № 1 ремонтних робіт.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи.
15.05.2025 року від представника відповідача КП “УМГ» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - Волинської О.А. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким повідомлено, що з вимогами викладеними у позовній заяві не згодні, у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.
КП «УМГ» заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що як управитель багатоквартирного будинку вони забезпечують належне утримання спільного майна в межах своїх повноважень та діють відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 23.12.2024 №410 та графіку проведення робіт. Як вбачається з матеріалів справи (акт комісійного обстеження від 26.12.2024, додаток №12 до позовної заяви), під час обстеження встановлено засмічення каналізаційного стояка між 7 та 8 поверхами, однак відсутні належні та допустимі докази, що таке засмічення виникло внаслідок неналежного виконання КП «УМГ» своїх обов'язків з утримання внутрішньобудинкових мереж. Водночас із пояснень відповідача та положень Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення вбачається, що подібні аварійні ситуації можуть бути спричинені порушенням правил користування системою самими споживачами. Крім того, позивачем не доведено належними доказами ані причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю управителя та настанням шкоди, ані її розміру, тоді як подані матеріали оцінки не є судовою експертизою та не можуть мати беззаперечного доказового значення.
Також заперечується вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вона є необґрунтованою та не підтверджена належними й допустимими доказами фактичного понесення таких витрат, а також не доведено їх розумність і співмірність заявленого розміру.
19.05.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Трунілов Я.О. подав відповідь на відзив, згідно з якою доводи відповідача вважає безпідставними, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відповіді на відзив звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, 24.12.2024 року внаслідок виконання працівниками відповідача робіт у квартирі АДРЕСА_4 було порушено роботу каналізаційної системи, що призвело до засмічення стояка та залиття квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується актом обстеження та письмовими поясненнями мешканців будинку, наданими на адвокатський запит.
Згідно з договором №410 та Законом України «Про житлово-комунальні послуги», саме КП «УМГ» як управитель зобов'язане забезпечувати належне утримання та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, у тому числі каналізаційних стояків, та несе відповідальність за наслідки неналежного виконання цих обов'язків.
Акт про залиття від 26.12.2024 року складено у встановленому порядку та містить висновок про причину залиття - засмічення каналізаційного стояка між 7 та 8 поверхами. Відповідач не надав належних доказів, які б спростовували причинно-наслідковий зв'язок між його діями та завданою шкодою.
Звіт про оцінку збитків, виконаний ФОП ОСОБА_2 , є належним та допустимим доказом, оскільки складений уповноваженою особою та не оскаржений у встановленому порядку.
Щодо витрат на правничу допомогу, їх розмір підтверджується актом надання послуг та квитанціями про оплату, тому підстав для їх виключення або зменшення немає.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорені або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 липня 2022 року та від 06 листопада 2002 року.
24.12.2024 квартиру позивача за адресою: АДРЕСА_1 було затоплено внаслідок забиття кухонного чугунного стояка 50 мм між 7 і 8 поверхами третього під'їзду.
Факт залиття зафіксовано актом від 26.12.2024 року комісією Житлово-експлуатаційної дільниці № 1. Зі змісту вищевказаного акту вбачається, що 26.12.2024 за адресою АДРЕСА_1 , комісією встановлено сліди підтоплення в кухні через кухонну мийку. Комісією виявлено такі пошкодження: намокли і частково розбухли окремі елементи кухонного гарнітуру з ДСП (дно, дверцята в тумбі під мийкою та цоколь по передній частині гарнітуру).
31.12.2025 року представник позивача ознайомився з Актом від 26.12.2024 року з яким не погоджується і залишав свої письмові зауваження.
Оскільки позивач не погоджується з Актом складеним Комісією Житлово- експлуатаційної дільниці № 1, з метою фіксації нанесених збитків, позивач замовив проведення незалежної експертизи.
04.01.2025 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 10/25 на проведення робіт з незалежної оцінки матеріального збитку.
ФОП « ОСОБА_2 » проведено оцінку збитків, нанесених
АДРЕСА_2 власнику квартири АДРЕСА_3 з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття та складено звіт № 9/25 від 13.01.2025 року. Згідно даного звіту, розмір матеріальних збитків становить 32 328 грн. 00 коп.
Понесені витрати на оцінку матеріальної шкоди підтверджуються: актом прийому- передачі виконаних робіт від 13 січня 2025 року та квитанцією № 3504991 від 13 січня 2025 року, що підтверджує оплату робіт ОСОБА_1 в розмірі 5 000 грн. 00 коп. ФОП
ОСОБА_2 .
В подальшому, 07.01.2025 року представником позивача подано адвокатський запит до відповідача в якому просив повідомити наступну інформацію:
1. Повідомити ким обслуговується будинок за адресою: АДРЕСА_2 ?
2. Повідомити хто несе обов'язки по утриманню кухонного чугунного стояка 50 мм, який було забито між 7 і 8 поверхами в результаті чого квартиру АДРЕСА_3 залито?
3. Повідомити чи буде направлено повторно комісію до будинку за адресою: АДРЕСА_2 ?
07.01.2025 року представник позивача звернувся до КП "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області із заявою в якій просив Житлово-експлуатаційну дільницю №1 та ?? "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області направити своїх уповноважених працівників для складання повторного акту про залиття квартири АДРЕСА_3 та встановити винних осіб в залитті квартири. Відповіді на заяву представника Позивача від 07.01.2025 року досі не отримано.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 24 січня 2025 року № 38 вбачається, що управителем багатоквартирного житлового будинку
АДРЕСА_2 є КП «УМГ». Послуга з управління багатоквартирним будинком включає зокрема і обслуговування внутрішньо будинкових систем.
30.01.2025 року та 06.02.2025 року представник позивача надіслав на адресу відповідача претензію про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 32 328 грн. 00 коп., витрат на оцінку матеріальної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп. та витрат на правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі - 8 000 грн. 00 коп.
Як вбачається із відповіді на претензію від 18 лютого 2025 року № 76 відповідач відмовив в задоволенні претензії.
Суд з цього приводу зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву наголосив, що оцінка збитків була проведена без участі КП "УМГ", що ставить під сумнів її об'єктивність.
Відповідно до Закону України "Про судову експертизу", висновок ФОП ОСОБА_2 , не є судовою експертизою, а отже, не може бути використаний, як беззаперечний доказ для відшкодування шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами. З цього приводу суд зазначає, що за висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених в постанові від 27 грудня 2019 року по справі № 686/11256/16-ц, (провадження № 61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Так, пунктом 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Примірник акту міститься в додатку 4 до цих Правил.
Згідно з вимогами Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій факт залиття та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акта (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) дата настання залиття; 4) адреса квартири; 5) опис того, що трапилося (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); 6) чітко зазначені причини залиття; 7) висновки і рекомендації комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.; 8) підписи членів комісії та тих хто ознайомлений з актом.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
Як вбачається з наданої копії Акту від 26.12.2024, при обстеженні квартири АДРЕСА_1 та складанні відповідного акту був присутній мешканець квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 .
Разом з тим, зазначений акт не містить висновків про особу, яка заподіяла шкоду та обсяг робіт необхідних для усунення наслідків залиття.
Представники управителя, які вийшли 26.12.2024 року для проведення комісійного обстеження квартири АДРЕСА_3 , встановили, що підтікання виникло через засмічення кухонного чугунного стояка діаметром 50 мм між 7 та 8 поверхами.
Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж відповідно до договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 23.12.2024 року № 410 та графіку проведення робіт. Управитель позапланово здійснює усунення засмічень системи централізованого водовідведення, які виникають через недотримання умов використання вказаних мереж споживачами.
Відповідач стверджує, що претензій, щодо неналежного функціонування системи централізованого водовідведення від мешканців будинку АДРЕСА_2 до КП "УМГ" раніше не надходило.
Доказів, які б свідчили, що засмічення відбулося саме через неналежне обслуговування внутрішньобудинкових мереж управителем відсутні.
Також звертає увагу суду, що користування внутрішньобудинковою мережею централізованого водовідведення (каналізаці) здійснюють споживачі всіх 9 поверхів будинку АДРЕСА_2 . Відводи від кожної окремої квартири під'єднані до центральної труби, яка розташована вертикально (стояк).
Отже, з вищевказаного вбачається, що «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області заперечує, що залиття квартири відбулося внаслідок проведених робіт працівниками ЖЕД.
Вирішуючи спір між сторонами щодо відшкодування майнової шкоди, суд керується нормами цивільного процесуального законодавства, які визначають правила доказування у цивільному процесі, та положеннями матеріального закону, які регулюють зобов'язання, що випливають із заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Згідно з статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.
Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, спричиненою потерпілій стороні. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, а також умови укладеного між відповідачами договору, крім того, враховуючи, що клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи КП «ХТМ» не заявило, а отже відповідач не скористався наданою процесуальним законом можливістю доведення перед судом відсутності своєї вини у заподіянні шкоди позивачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на КП «ХТМ» обов'язку з відшкодування заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди.
Зазначений висновок узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18) щодо застосування вказаних норм права.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно Звіту № 9/25 про оцінку збитків, нанесених власнику кв. АДРЕСА_3 , складеного 13.01.2025 року, вартість матеріальних збитків становить 32 328,00 грн..
Крім того, позивачем сплачено вартість виготовлення цього звіту у розмірі 5 000,00 грн.
А, отже з відповідача КП "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню вартість оцінки матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та вартість виготовлення цього звіту у загальному розмірі 37 328, 00 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підтвердження надання професійної правничої допомоги, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги від 03.01.2025 року укладений між Труніловим Я.О. та Клименком О.В.; Акт надання послуг від 27.02.2025, згідно з яким позивач отримав від ОСОБА_3 послуги вартістю 16 000, 00 грн.
Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 16 000,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а отже не відноситься до складних справ.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 10 000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 968, 96 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 11, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 37 328, 00 (тридцять сім тисяч триста двадцять вісім) грн., яка складається з вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття у розмірі 32 328,00 (тридцять дві тисячі триста двадцять вісім) грн. та вартості виготовлення звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 )
Відповідач: Комунальне підприємство "Управління міським господарством" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ 34778905, адреса: 08132,Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 2)
Повний текст рішення складено 17.04.2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК