Справа № 369/6860/25
Провадження № 2/369/3770/26
Іменем України
06.04.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису про шлюб, -
У квітні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калман Д.А. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису про шлюб.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 грудня 2022 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №968.
Позивач з відповідачем познайомились через мережу Інтернет на початку 2021 року, деякий час спілкувались на відстані, оскільки сторони проживали у різних містах, між ними виникла симпатія один до одного.
Через деякий час після знайомства сторін, батьки відповідача виявили бажання, щоб сторони одружились. Проте, ані позивач ані відповідач не мали бажання створювати сім'ю, укладати шлюб, довгий час опирались вмовлянням і натиску батьків відповідача. Однак, наполягання батьків набуло примусового характеру, і позивач із відповідачем погодились на укладання шлюбу.
На час укладання шлюбу позивачу виповнилося 19 років, а відповідачу 20 років. Вони не усвідомлювали юридичних наслідків реєстрації шлюбу, не розуміли, які саме права та обов'язки виникають у подружжя. Шлюб був укладений під тиском з боку батьків і сприймався як формальність, а не створення сім'ї.
Після весілля відповідач та позивач весь цей час проживали окремо, спільного господарства не вели, в кожного з них були різні інтереси, фактичні шлюбні відносини були відсутні.
14 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №162.
У зв'язку із наведеним представник позивача просив суд, шлюб між громадянином України ОСОБА_1 громадянкою та громадянкою України ОСОБА_2 , зареєстрований 02 грудня 2022 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №968 - визнати недійсним від дня його державної реєстрації та скасувати актовий запис №968 в Книзі реєстрації шлюбів Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 грудня 2022 року про реєстрацію шлюбу між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2025 року, суд ухвалив перейти з розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, через канцелярію суду від представника позивача та позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала у повному обсязі та не заперечувала щодо його задоволення.
Представник третьої особи Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у встановлений законом порядок.
Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Згідно ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини першої статті 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.
Відповідно до статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24 - 26 СК України (стаття 38 цього Кодексу).
Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства (частина перша статті 40 СК України).
Відповідно до частини другої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року у пункті 13 постанови № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 СК України).
У постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц Верховний Суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).
Статтею 42 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
Судом встановлено, що 02 грудня 2022 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №968.
Як стверджує представник позивача, батьки відповідача виявили бажання, щоб сторони одружились. Проте, ані позивач ані відповідач не мали бажання створювати сім'ю, укладати шлюб, довгий час опирались вмовлянням і натиску батьків відповідача. Однак, наполягання батьків набуло примусового характеру, і позивач із відповідачем погодились на укладання шлюбу.
14 жовтня 2023 року між позивачем та відповідачем шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №162.
Відповідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Представником позивача та позивачем не доведено відсутності у подружжя реального наміру створити сім'ю і набути прав та обов'язків подружжя.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що на момент державної реєстрації шлюбу його волевиявлення не було вільним або що до нього застосовувався будь-який протиправний примус, який би позбавляв його можливості самостійно прийняти рішення про укладення шлюбу.
Саме по собі посилання позивача на психологічний тиск з боку батьків відповідачки, без підтвердження відповідними доказами, не свідчить про відсутність вільної згоди на укладення шлюбу та не може бути достатньою підставою для визнання шлюбу недійсним.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час державної реєстрації шлюбу позивач висловлював заперечення проти його укладення або повідомляв орган державної реєстрації актів цивільного стану про наявність будь-якого примусу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для визнання шлюбу недійсним, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 3, 21, 40 СК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним та скасування актового запису про шлюб - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК