П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9543/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
судді - Осіпова Ю.В.,
судді - Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Заливчого Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року, прийняте у складі головуючого судді Лісовської Н.В. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_1 , в якому просив суд визнати протиправними дії щодо не нарахування та виплати йому додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови № 168 від 28.02.2022 року у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах в періоди: 06.02.2023 р., 08.02.2023 р., 10.02.2023 р., 12.02.2023 р., з 14.02.2023 р. по 15.02.2023р., 17.02.2023 р., 22.02.2023 р., 24.02.2023 р., 26.02.2023р., 28.02.2023р., 01.03.2023р., з 03.03.2023 р. по 04.03.2023р., 06.03.2023 р., 10.03.2023р., 12.03.2023р., 14.03.2023р., з 16.03.2023р. по 18.03.2023 р., 22.03.2023 р., 30.03.2023 р., з 05.04.2023 р. по 06.04.2023р., 10.04.2023 р.,12.04.2023 р., 14.04.2023 р., 18.04.2023 р., з 20.04.2023 р. по 21.04.2023 р.,23.04.2023 р., 30.04.2023 р., з 12.05.2023 р. по 13.05.2023 р., 16.05.2023 р.,18.05.2023 р., з 20.05.2023 р. по 23.05.2023 р., з 25.05.2023 р. по 28.05.2023 р.,30.05.2023 р., 01.06.2023 р., з 03.06.2023 р. по 05.06.2023 р., з 07.06.2023 р. по 09.06.2023 р., з 11.06.2023 р. по 14.06.2023 р., з 17.06.2023 р. по 19.06.2023 р., з 21.06.2023 р. по 23.06.2023 р., з 25.06.2023 р. по 26.06.2023 р., 28.06.2023 р.,07.07.2023 р., 10.07.2023 р., 11.07.2023 р., з 13.07.2023 р. по 15.07.2023 р.,17.07.2023 р., 19.07.2023 р., 29.07.2023 р., 01.08.2023 р., 05.08.2023 р.,22.08.2023 р., 25.08.2023 р., 28.08.2023 р., 31.08.2023 р., з 02.09.2023 р. по 03.09.2023 р., 06.09.2023 р. по 07.09.2023 р., з 10.09.2023 р. по 11.09.2023 р.,13.09.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р., з 22.09.2023 р. по 23.09.2023 р., 26.09.2023 р., 28.09.2023 р., 30.09.2023 р., 05.10.2023 р., з 13.10.2023 р. по 15.10.2023 р., 18.10.2023 р., 20.10.2023 р., 29.10.2023 р., 31.10.2023 р., з 01.11.2023 р. по 03.11.2023 р., з 05.11.2023 р. по 08.11.2023 р., 11.11.2023 р., з 14.11.2023р. по 15.11.2023 р., 17.11.2023 р., з 19.11.2023 р. по 23.11.2023 р., 25.11.2023р., 27.11.2023 р., з 29.11.2023 р. по 30.11.2023 р., з 02.12.2023 р. по 20.12.2023 р., з 22.12.2023 р. по 24.12.2023 р., 26.12.2023 р. по 31.12.2023 р. у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно, та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ № 168 у вище перелічені періоди служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично перебував у АДРЕСА_1 , наказом коменданта м. ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2176 від 06.02.2023 року позивача було включено до складу сил оборони ОСОБА_2 та в період з лютого по грудень 2023 року приймав безпосередню участь у бойових діях. Відповідно до положень Постанови КМУ № 168 Відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях, однак цього зроблено не було, що й стало підставою для звернення Позивача з даним позовом до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_1 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Заливчий Я.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що факт безпосередньої участі позивача у бойових діях у складі сил оборони АДРЕСА_1 підтверджується довідками командира в/ч НОМЕР_1 , виданими на підставі бойових розпоряджень, журналів бойових дій та рапортів начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Апелянт стверджує, що оскільки дія бойових розпоряджень вичерпана їх фактичним виконанням, рішення у справі № 400/4195/25 про скасування наказу № 4/дск/п не має преюдиційного значення, так як не спростовує реального залучення позивача до виконання завдань. Щодо відсутності наказів про відрядження до в/ч НОМЕР_1 , представник наголошує, що неузгодженість дій військового командування не може бути підставою для відмови у виплаті винагороди за наявності законодавчо встановлених умов для її проведення. На думку апелянта, суди мають перевіряти, чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає ця особа умовам для проведення таких виплат.
14.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача в повному обсязі та рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивач у спірний період проходив службу у складі відділення ВСП і не перебував у підпорядкуванні коменданта сил оборони АДРЕСА_1 , а також не був відряджений до в/ч НОМЕР_1 відповідно до вимог Інструкції № 105 та Положення № 1153/2008. З огляду на це, бойовий наказ №4/дск/п від 06.02.2023 не мав обов'язкового характеру для особового складу ВСП, а його невиконання не могло тягнути за собою кримінальну відповідальність, про що зазначає в апеляційній скарзі позивач. Відповідач наголошує, що акт про прийняття підрозділу ВСП до складу сил оборони, на який також посилається апелянт, був реалізований лише у лютому 2024 року, що підтверджує відсутність повноважень коменданта видавати накази позивачу протягом 2023 року. Також відповідач наголошує, що позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо направлення у відрядження до в/ч НОМЕР_1 , проте позивачем не заперечуєтеся, що фактично свої службові завдання ним здійснювалися в межах м. Очаків, тобто без здійснення передислокації до іншого населеного пункту поза межами розташування відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 19.08.2019 року по 04.04.2024 року проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
06.02.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 № 4/дск/пу ІНФОРМАЦІЯ_7 включено до сил оборони м. Очакова (т. 2 а.с.2)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 26 від 02.02.2023 року та Наказом № 67 від 17.03.2023 року про внесення змін у наказ № 26 в період з 01.01.2023 року по 31.01.2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с.164-166)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 52 від 01.03.2023 року в період з 01 по 25 лютого 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 167-168)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 89 від 01.04.2023 року в період з 01 по 31 березня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 171-172)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 111 від 01.05.2023 року в період з 01 по 30 квітня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 173-174)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 147від 01.06.2023 року в період з 01 по 31 травня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 175-176)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 183 від 01.07.2023 року в період з 01 по 30 червня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 177-178)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 210 від 01.08.2023 року в період з 01 по 5 липня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 179-181)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 247від 01.09.2023 року в період з 01 по 31 серпня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 182)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 273 від 01.10.2023 року в період з 01 по 30 вересня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 183)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 301 від 01.11.2023 року в період з 01 по 31 жовтня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 184)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 341 від 01.12.2023 року в період з 01 по 30 листопада 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 185)
Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 52 від 01.01.2024 року в період з 01 по 31 грудня 2023 року територія Очаківської міської територіальної громади на Кінбурській косі визнана районом ведення бойових дій (т. 1 а.с. 186)
Військовим комендантом оборони АДРЕСА_1 - командиром в/ч НОМЕР_2 , видані Довідки про те, що відряджений до сил оборони АДРЕСА_1 для проходження військової служби сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях:
- 6,8,10,12,14,15,17,22,24,26,28 лютого 2023 року Довідка № 154/54/28/1/65/1180 від 08.08.2023 року; ( т. 1 а.с.94)
- 1, 3,4,6,10,12, 14,16, 17, 18, 22, 30 березня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/1334 від 05.04.2023року.; (т.1 а.с.95)
- 5,6,10,12,14,18,20,21,23,30 квітня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/1742 від 05.05.2023року.; (т.1 а.с.96)
- 12,13,16,18,20,23,25,28,30 травня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/1965 від 07.06.2023року.; (т.1 а.с.97)
- 1,3,4,5,7,8,9,11,12,13,14,17,18,19,21,22,23,25,26,28 червня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/2038 від 07.07.2023року.; (т.1 а.с.98)
- 7,10, 11,13,14,15,17,19,29 липня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/2078 від 08.08.2023року.; (т.1 а.с.99)
- 1,5,22,25,28,31 серпня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/2132 від 06.09.2023року.; (т.1 а.с.100);
- 2,3,6,7,10,11,13,17,20,22,23,26,28,30 вересня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/2202 від 09.10.2023року.; (т.1 а.с.101);
- 5,13,14,15,18,20,29,31 жовтня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/2276 від 08.11.2023року.; (т.1 а.с.102);
- 1,2,3,5,6,7,8,11,14,15,17, 19,20,21,22,23,25,27,29,30 листопада 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/2348 від 07.12.2023року.; (т.1 а.с103-104)
- 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,15,15,16,17,18,19,20, 22,23,24,26,27,28,29,30,31 грудня 2023 року Довідка № 154/54/23/1/65/36 від 09.01.2024року.; (т.1 а.с.104а-105).
04.06.2024 року листом за вихідним № 802/6994 на звернення Адвоката Заливчого Я.В. (представника ОСОБА_1 ) Миколаївський зональний відділ ВСП повідомив Позивача, що Довідки коменданта оборони АДРЕСА_1 - командира в/ч НОМЕР_2 про участь у бойових діях ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 не надавалися та ОСОБА_1 не був відряджений до військової частини НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 107).
Позивач вважає бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди згідно п.11 Постанови №168 у вказані періоди протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено відсутність належного розпорядчого акта про відрядження позивача до в/ч НОМЕР_1 та зарахування його на відповідні види забезпечення, що виключає виникнення обов'язку з виплати додаткової винагороди. Окрім того, враховуючи преюдиційні обставини справи № 400/42195/25, якою наказ про залучення підрозділу позивача до сил оборони АДРЕСА_1 визнано протиправним та скасовано, суд дійшов висновку про відсутність легітимних підстав для видання бойових розпоряджень щодо позивача комендантом оборони міста, що нівелює правове значення наданих довідок про безпосередню участь у бойових діях.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії сприятливих умов військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі здійснюється за приписами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 1 постанови №168 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, з аналізу вищевикладеного, підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260, передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально, адже за відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000 гривень не виникає.
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець, які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, що засвідчується Довідкою керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. У свою чергу, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу.
В матеріалах справи міститься копії довідок, що були надані командиром в/ч НОМЕР_1 у відповідь на адвокатський запит представника позивача супровідним листом №154/54/23/1/1098 від 22.05.2024 р. Згідно вказаних довідок позивач брав участь у бойових діях відповідно до бойових розпоряджень, журналу ведення бойових дій, наказів та рапортів у наступні дні та періоди: - 06.02.2023 р., 08.02.2023 р., 10.02.2023 р., 12.02.2023 р., з 14.02.2023 р. по 15.02.2023 р., 17.02.2023 р., 22.02.2023 р., 24.02.2023 р., 26.02.2023 р., 28.02.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 08.03.2023 р. №154/54/23/1/65/1180); - 01.03.2023 р., з 03.03.2023 р. по 04.03.2023 р., 06.03.2023 р., 10.03.2023 р., 12.03.2023 р., 14.03.2023 р., з 16.03.2023 р. по 18.03.2023 р., 22.03.2023 р., 30.03.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 05.04.2023 р. №154/54/23/1/65/1334); - з 05.04.2023 р. по 06.04.2023 р., 10.04.2023 р., 12.04.2023 р., 14.04.2023 р., 10.10.2024 8 18.04.2023 р., з 20.04.2023 р. по 21.04.2023 р., 23.04.2023 р., 30.04.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 05.05.2023 р. №154/54/23/1/65/1742); - з 12.05.2023 р. по 13.05.2023 р., 16.05.2023 р., 18.05.2023 р., з 20.05.2023 р. по 23.05.2023 р., з 25.05.2023 р. по 28.05.2023 р., 30.05.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 07.06.2023 р. №154/54/23/1/65/1965); - 01.06.2023 р., з 03.06.2023 р. по 05.06.2023 р., з 07.06.2023 р. по 09.06.2023 р., з 11.06.2023 р. по 14.06.2023 р., з 17.06.2023 р. по 19.06.2023 р., з 21.06.2023 р. по 23.06.2023 р., з 25.06.2023 р. по 26.06.2023 р., 28.06.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 07.07.2023 р. №154/54/23/1/65/2038); - 07.07.2023 р., 10.07.2023 р., 11.07.2023 р., з 13.07.2023 р. по 15.07.2023 р., 17.07.2023 р., 19.07.2023 р., 29.07.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 08.08.2023 р. №154/54/23/1/65/2078); - 01.08.2023 р., 05.08.2023 р., 22.08.2023 р., 25.08.2023 р., 28.08.2023 р., 31.08.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 06.09.2023 р. №154/54/23/1/65/2132); - з 02.09.2023 р. по 03.09.2023 р., 06.09.2023 р. по 07.09.2023 р., з 10.09.2023 р. по 11.09.2023 р., 13.09.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р., з 22.09.2023 р. по 23.09.2023 р., 26.09.2023 р., 28.09.2023 р., 30.09.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 09.10.2023 р. №154/54/23/1/65/2202); - 05.10.2023 р., з 13.10.2023 р. по 15.10.2023 р., 18.10.2023 р., 20.10.2023 р., 29.10.2023 р., 31.10.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 08.11.2023 р. №154/54/23/1/65/2276); - з 01.11.2023 р. по 03.11.2023 р., з 05.11.2023 р. по 08.11.2023 р., 11.11.2023 р., з 14.11.2023 р. по 15.11.2023 р., 17.11.2023 р., з 19.11.2023 р. по 23.11.2023 р., 25.11.2023 р., 27.11.2023 р., з 29.11.2023 р. по 30.11.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 07.12.2023 р. №154/54/23/1/65/2348); - з 02.12.2023 р. по 20.12.2023 р., з 22.12.2023 р. по 24.12.2023 р., 26.12.2023 р. по 31.12.2023 р. (підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 09.01.2024 р. №154/54/23/1/65/36).
Колегія суддів в контексті цього наголошує, що у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23 Верховний Суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ, суди попередніх інстанцій повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка про участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її у сукупності з іншими доказами, зокрема такими, як бойові накази (розпорядження), журнали бойових дій, рапорти (донесення) командирів підрозділу тощо, як того вимагає пункт 4 розділу XXXIV Порядку №260.
Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Тобто, виходячи зі змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Враховуючи викладене, для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 року було витребувано наступні докази у військової частини НОМЕР_1 :
- бойові розпорядження військового коменданта оборони АДРЕСА_1 - командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2023 №17дск, від 28.02.2023 №80дск, від 30.03.2023 №114дск, від 30.04.2023 №160дск, від 30.05.2023 №196дск, від 30.06.2023 №240дск, від 30.07.2023 №280дск, від 30.08.2023 №308дск, від 30.09.2023 №344дск, від 30.10.2023 №400дск, від 30.11.2023 №431дск в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- журнали бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. №1 від 24.02.2022 (сторінки 80-97 том 8; 3-54 том 9; 57-89 том 9; 3-19 том 10; 20-91 том 10; 3-69 том 11; 79-98 том 11; 5-43 том 12; 44-95 том 12; 3-17 том 13; 18-86 том 13; 96 том 13; 4-65 том 14; 68-97 том 14; 3-25 том 15; 28-88 том 15) в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- рапорти начальника відділення ІНФОРМАЦІЯ_9 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі сил оборони міста Очаків Миколаївської області в частині, що стосується ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2023 рік.
Під час дослідження апеляційним судом наданих на виконання ухвали документів, колегією суддів було встановлено, що згідно із рапортами начальника відділення ІНФОРМАЦІЯ_9 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі сил оборони міста Очаків Миколаївської області ОСОБА_1 за березень, квітень, травень 2023 року, позивач не виконував завдань, які дають право на додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн., адже перелік заходів, який здійснював позивач у складі відділення військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_10 не містить підтвердження виконання бойових завдань у розумінні вичерпного переліку, визначеного пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260.
Водночас, незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції, з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи, було витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази, що охоплюють період з січня по грудень 2023 року, до суду не надійшли необхідні документи, які б підтвердили безпосередню участь позивача у бойових діях за лютий 2023 року, а в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Зокрема, матеріалами справи та дослідженими рапортами не підтверджується залучення позивача до ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення у складі підрозділів першого ешелону, виконання завдань з вогневого ураження повітряних або наземних цілей, здійснення заходів з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, чи інших специфічних завдань, з якими нормативно-правові акти пов'язують право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень.
Колегія суддів звертає увагу, що якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу, так як ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 22.01.2026 року у справі № 360/1332/23, від 22.11.2023 у справі №520/690/23, від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 та інших).
Колегія суддів зазначає, що здійснювані позивачем заходи у вигляді бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп та незаконних збройних формувань, забезпечення дотримання комендантської години, охорони військових об'єктів, військових містечок та їх населення, підтримання порядку і дисципліни у військових частинах, контроль за рухом транспортних засобів і перевезення вантажів ЗСУ, здійснювалися позивачем в межах функціональних обов'язків підрозділу Військової служби правопорядку, попри їх виконання в районі ведення воєнних дій, за своїм характером та змістом не охоплюються жодним із підпунктів Порядку №260, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вимог про виплату винагороди у підвищеному розмірі за вказані місяці, тобто за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 р., з 01.03.2023 по 31.03.2023 р., з 01.04.2023 по 30.04.2023 р., та з 01.05.2023 по 31.05.2023 р., оскільки факт перебування в районі ведення бойових дій, підтверджений довідками, сам по собі не є тотожним факту безпосередньої участі в бойових діях, а тому рішення суду першої інстанції у цій частині є законним та обґрунтованим.
Водночас, надаючи правову оцінку доказам за період з червня по грудень 2023 року включно, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
На відміну від документів за період з березня по травень 2023 року, сукупність наданих на виконання ухвали суду доказів, а саме: рапорти начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , належним чином завірені витяги з бойових розпоряджень та витяги з журналів бойових дій свідчать про те, що у період з червня по грудень 2023 року ОСОБА_1 залучався до безпосереднього виконання бойових завдань, що прямо охоплюються переліком, визначеним пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260.
Зокрема, матеріалами справи підтверджується залучення позивача до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань у складі в/ч НОМЕР_1 , яка вела воєнні (бойові) дії у складі оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно без умов їх обов'язкового перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій, у періоди з червня по грудень 2023 р.
Колегія суддів наголошує, що наявність у матеріалах справи витягів із журналів бойових дій, відповідних бойових розпоряджень, рапортів про безпосередню участь у бойових діях, є визначальним доказовим фактором, оскільки саме ці документи, згідно з вимогами пунктів 4 та 5 розділу XXXIV Порядку № 260, є першоджерелами, що підтверджують не просто факт перебування особи в районі бойових дій, а саме її безпосередню участь у них.
Таким чином, право позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за періоди з 01.06.2023 по 30.06.2023 р., з 01.07.2023 по 31.07.2023 р., з 01.08.2023 по 31.08.2023 р., з 01.09.2023 по 30.09.2023 р., з 01.10.2023 по 31.10.2023 р., з 01.11.2023 по 30.11.2023 р., та з 01.12.2023 р. по 31.12.2023 р. є доведеним та обґрунтованим попри процедурні недоліки в оформленні наказів про відрядження, оскільки фактичне виконання бойових завдань було підтверджено у встановлений законом спосіб.
Щодо висновку суду першої інстанції у частині щодо врахування обставин справи №400/4195/25 як підстави для відмови у задоволені позовних вимог, колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою бойові розпорядження, на підставі яких позивач залучався до виконання завдань, є актами індивідуальної дії, юридична чинність яких вичерпується фактом їх виконання. Скасування в судовому порядку Наказу № 4 дск/п від 06.02.2023, яким відповідача було включено до сил оборони оборони АДРЕСА_1 , не спростовує об'єктивної реальності здійснення позивачем бойових (спеціальних) завдань у минулому.
Колегія суддів зазначає, що право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, виникає у військовослужбовця в силу фактичного виконання ним обов'язків військової служби у специфічних умовах, що підтверджується належними первинними документами (рапортами про участь у бойових діях або заходах, витягами з журналів бойових дій, бойовими розпорядженнями), а не виключно законністю адміністративних рішень щодо підпорядкування підрозділів.
Рішення суду про визнання протиправним та скасування бойового наказу від 06.02.2023 № 4дск/пу про включення відповідача до складу сил оборони АДРЕСА_1 не має зворотної дії щодо подій та обставин, що мали місце під час дії такого наказу, та не може анулювати факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а тому колегія суддів висновки суду першої інстанції у цій частині не підтримує та вважає їх такими, що не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Стосовно висновку суду першої інстанції про відсутність наказів про відрядження та виключення позивача зі списків особового складу, що стало підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди позивачу, колегія суддів зазначає таке.
Так, у правовідносинах, пов'язаних із соціальним захистом військовослужбовців, визначальним фактором є фактичне виконання особою бойового завдання, що підтверджено належними доказами в розумінні Порядку № 260 та Постанови №168. Відсутність належного документального оформлення відрядження або неузгодженість дій між військовим керівництвом зонального відділу та військовою комендатурою є виключно адміністративними недоліками в організації військового управління, за які військовослужбовець не може нести відповідальність.
Колегія суддів наголошує, що, покладення на позивача негативних наслідків у вигляді позбавлення права на грошову винагороду через помилки або бездіяльність відповідача суперечить принципу правової визначеності та обов'язку держави гарантувати належне матеріальне забезпечення за виконання обов'язків військової служби.
Таким чином, процедурні дефекти стосовно обліку та переміщення особового складу ІНФОРМАЦІЯ_10 не можуть нівелювати право позивача на отримання додаткової винагороди, якщо факт безпосередньої участі позивача у бойових діях підтверджений первинними бойовими документами, а тому колегія суддів не підтримує зроблені висновки суду першої інстанції в рішенні суду та спростовує їх.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та помилковому застосуванні норм матеріального права в частині вимог за період з червня по грудень 2023 року. Суд першої інстанції також не надав належної оцінки фактичному змісту бойових завдань, які виконував позивач у спірний період, та безпідставно надав перевагу формальним процедурним аспектам над документально підтвердженим фактом безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Враховуючи, що за період з лютого по травень 2023 року позивачем не доведено виконання ним саме тих видів завдань, що визначені вичерпним переліком пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, а за період з червня по грудень 2023 року такий факт підтверджено сукупністю витребуваних судом апеляційної інстанції первинних бойових документів, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - частковому задоволенню, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Заливчого Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_3 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за періоди з 01.06.2023 р., з 03.06.2023 р. по 05.06.2023 р., з 07.06.2023 р. по 09.06.2023 р., з 11.06.2023 р. по 14.06.2023 р., з 17.06.2023 р. по 19.06.2023 р., з 21.06.2023 р. по 23.06.2023 р., з 25.06.2023 р. по 26.06.2023 р., 28.06.2023 р.,07.07.2023 р., 10.07.2023 р.,11.07.2023 р., з 13.07.2023 р. по 15.07.2023 р.,17.07.2023 р., 19.07.2023 р., 29.07.2023 р., 01.08.2023 р., 05.08.2023 р.,22.08.2023 р., 25.08.2023 р., 28.08.2023 р., 31.08.2023 р., з 02.09.2023 р. по 03.09.2023 р., 06.09.2023 р. по 07.09.2023 р., з 10.09.2023 р. по 11.09.2023 р.,13.09.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р., з 22.09.2023 р. по 23.09.2023 р., 26.09.2023 р., 28.09.2023 р., 30.09.2023 р., 05.10.2023 р., з 13.10.2023 р. по 15.10.2023 р., 18.10.2023 р., 20.10.2023 р., 29.10.2023 р., 31.10.2023 р., з 01.11.2023 р. по 03.11.2023 р., з 05.11.2023 р. по 08.11.2023 р., 11.11.2023 р., з 14.11.2023р. по 15.11.2023 р., 17.11.2023 р., з 19.11.2023 р. по 23.11.2023 р., 25.11.2023р., 27.11.2023 р., з 29.11.2023 р. по 30.11.2023 р., з 02.12.2023 р. по 20.12.2023 р., з 22.12.2023 р. по 24.12.2023 р., 26.12.2023 р. по 31.12.2023 р., у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за періоди з 01.06.2023 р., з 03.06.2023 р. по 05.06.2023 р., з 07.06.2023 р. по 09.06.2023 р., з 11.06.2023 р. по 14.06.2023 р., з 17.06.2023 р. по 19.06.2023 р., з 21.06.2023 р. по 23.06.2023 р., з 25.06.2023 р. по 26.06.2023 р., 28.06.2023 р.,07.07.2023 р., 10.07.2023 р.,11.07.2023 р., з 13.07.2023 р. по 15.07.2023 р.,17.07.2023 р., 19.07.2023 р., 29.07.2023 р., 01.08.2023 р., 05.08.2023 р.,22.08.2023 р., 25.08.2023 р., 28.08.2023 р., 31.08.2023 р., з 02.09.2023 р. по 03.09.2023 р., 06.09.2023 р. по 07.09.2023 р., з 10.09.2023 р. по 11.09.2023 р.,13.09.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р., з 22.09.2023 р. по 23.09.2023 р., 26.09.2023 р., 28.09.2023 р., 30.09.2023 р., 05.10.2023 р., з 13.10.2023 р. по 15.10.2023 р., 18.10.2023 р., 20.10.2023 р., 29.10.2023 р., 31.10.2023 р., з 01.11.2023 р. по 03.11.2023 р., з 05.11.2023 р. по 08.11.2023 р., 11.11.2023 р., з 14.11.2023р. по 15.11.2023 р., 17.11.2023 р., з 19.11.2023 р. по 23.11.2023 р., 25.11.2023р., 27.11.2023 р., з 29.11.2023 р. по 30.11.2023 р., з 02.12.2023 р. по 20.12.2023 р., з 22.12.2023 р. по 24.12.2023 р., 26.12.2023 р. по 31.12.2023 р., виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко