14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14438/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 р. (суддя Лозицька І.О) в адміністративній справі №160/14438/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047150028681 від 24 березня 2025 р. щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невизнання достатності для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, наявного у нього 20-річного пільгового стажу, як працівника провідної професії «горновий», що передбачено п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області визнати достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах наявний у нього 20-річний пільговий стаж, як працівника провідної професії «горновий», що передбачено п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до його страхового та пільгового стажу періоду навчання з 01 вересня 1999 р. по 01 липня 2003 р. в Криворізькому коксохімічному технікумі Національної металургійної Академії України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати цей період до загального та пільгового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву від 28 лютого 2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням правової позиції, викладеної судом в рішенні.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що ним документально підтверджено наявність в нього двадцятирічного пільгового стажу, як працівника провідної професії «горновий», що дає йому право для призначення пенсії відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, до його страхового та пільгового стажу протиправно не було зараховано період його навчання з 01 вересня 1999 р. по 01 липня 2003 р. в Криворізькому коксохімічному технікумі Національної металургійної Академії України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047150028681 від 24 березня 2025 р. щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01 вересня 1999 р. по 05 червня 2002 р.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням двадцятирічного пільгового стажу як працівника провідної професії «горновий» та висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що до пільгового стажу позивача правомірно не зараховано період його навчання, оскільки він перетинається із його роботою.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
28 лютого 2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та рішенням №047150028681 від 24 березня 2025 р. у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. В рішенні вказано, що до страхового стажу згідно диплому та додатку до нього НР №22447607 від 01 липня 2003р. не зараховано період навчання з 01 вересня 1999 р. по 01 липня 2003 р., оскільки він перетинається з роботою; до пільгового стажу зараховано всі періоди. При розрахунку стажу не взято до уваги відомості про обчислення пільгового стажу позивача, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як «провідні професії» (20 років), викладені в довідці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-338 від 27 лютого 2025р.
Не погодившись із даним рішенням пенсійного органу та його бездіяльністю, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Частково задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обов'язку у пенсійного органу зарахувати період навчання з 01 вересня 1999 р. по 05 червня 2002 р. до страхового та пільгового стажу позивача. Також, суд дійшов висновку про необхідність повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 лютого 2025 р. про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням його двадцятирічного пільгового стажу як працівника провідної професії «горновий».
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Наявною в матеріалах справи копією довідки ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" №55-338 від 27 лютого 2025 р. підтверджується зайнятість позивача з 2002 по 2023 роки, тобто більше двадцяти років на роботах, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 16,18), тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в позивача права на їх зарахування до його пільгового стажу.
Згідно наявної в матеріалах справи копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047150028681 від 24 березня 2025 р. ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1999 р. по 01 липня 2003 р. у зв'язку із тим, що він перетинається із його роботою (а.с. 20).
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області також вказує про перетин періоду навчання та роботи позивача, водночас, вже посилається на неможливість зарахувати його у пільговий стаж.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Наявною в матеріалах справи копією диплома серії НОМЕР_1 від 01 липня 2003р. підтверджується період навчання позивача з 01 вересня 1999 р. по 01 липня 2003 р. за спеціальністю "Коксохімічне виробництво" та здобуття ним кваліфікації "технік - технолог" (а.с 35,36).
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період навчання позивача, зокрема, з 01 вересня 1999 р. по 05 червня 2002 р. підлягає зарахуванню до його страхового стажу.
Щодо висновку суду про необхідність зарахування позивачу вказаного періоду навчання до його пільгового стажу, то наявною в матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 14,15) підтверджено, що починаючи з 06 червня 2002 р. позивач почав працювати "горновим доменної печі".
Горновий доменної печі згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010 належить до професійної групи робітників, що обслуговують рудо - та металоплавильні печі. Має код 8121.1, розряди від 4 до 7 (залежно від об'єму печі) та входить до розділу 8 "Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування".
Крім того, кокс - це високоякісне бездимне паливо для виробництва чавуну в доменній печі.
Тобто, робота позивача "горновим доменної печі", фактично була пов'язана із отриманою ним по закінченню навчання спеціальністю "Коксохімічне виробництво" та кваліфікацією "технік - технолог". Тому працевлаштувавшись на дану роботу під час навчання та продовживши працювати на ній і після його закінчення, позивач дотримався вимог статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зарахування йому до пільгового стажу даного навчання, зокрема, в частині періоду з 01 вересня 1999 р. по 05 червня 2002 р., який не перетинався з його роботою.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання з 01 вересня 1999 р. по 05 червня 2002 р. та здійснення повторного розгляду його заяви від 28 лютого 2025 р. про призначення пенсії, із урахуванням також його роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/14438/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 14 квітня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий