21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7214/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного підприємство «Золотий колос» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №160/7214/25 за позовом приватного підприємство «Золотий колос» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/7214/25 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі №160/7214/25 залишено без змін.
Приватне підприємство «Золотий колос» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/7214/25 щодо розподілу судових витрат, в якій позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на користь приватного підприємство «Золотий колос» понесені витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 20000 грн.
Заява обґрунтована тим, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу у справі №160/7214/25, а саме за написання відзиву на апеляційну скаргу.
24 березня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшли заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України в яких відповідачі просять суд відмовити у задоволенні заяви приватного підприємство «Золотий колос» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат у справі №160/7214/25, посилаючись при цьому на не доведеність та необґрунтованість поданої заяви.
Обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи в підтвердження понесення витрат на правову допомогу у цій справі, позивачем надано договір про надання правничої допомоги №24/2-25 від 24.02.2025, акт №1 від 29.04.2025 здачі приймання правничої допомоги до договору №24/02-25 від 24.02.2025, платіжна інструкція від 26.02.2025 №564.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Як вбачається із наданих до заяви про ухвалення додаткового рішення документів адвокатом виконано наступні послуги: складення адвокатських запитів, позовної заяви, апеляційної скарги, клопотань, заяв, пояснень та додаткових пояснень, за участь у судових засіданнях.
Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
Як вбачається з матеріалів справи за умовами п.2.1. цього договору 24/2-25 від 24.02.2025 Виконавець (АО «БАЄРС») зобов'язується надати, а Клієнт (ПП «Золотий Колос») - прийняти та оплатити правничу допомогу, що складається з представництва інтересів Клієнта в суді першої та апеляційної інстанції щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні.
Згідно з п.3.2. Договору договірна ціна (вартість) правничої допомоги, обумовленої в пп. 2.1.1. - 2.1.6. цього Договору, визначається за домовленістю Сторін та становить 40000 грн (сорок тисяч гривень, 00 копійок) без ПДВ (по 20000 грн (двадцять тисяч гривень, 00 копійок) без ПДВ за правничу допомогу в одній судовій справі).
Вказана сума (20000,00 грн.) була сплачена, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 26 лютого 2025 року № 564.
До заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі було додано рахунок на оплату № 04 від 24 лютого 2025 року на суму 20000 грн.
Враховуючи те, що договір 24/2-25 від 24.02.2025 передбачає розмір правничої допомоги з представництва інтересів Клієнта в суді першої та апеляційної інстанції 40000 грн, при цьому розмір правничої допомоги становить по 20000 грн без ПДВ за правничу допомогу в одній судовій справі і платіжна інструкція від 26 лютого 2025 року № 564 на суму 20000 грн свідчить про сплату таких послу під час вирішення цієї справи саме судом першої інстанції, адже справа №160/7214/25 надійшла до суду апеляційної інстанції 11.06.2025, суд апеляційної інстанції вважає, що надана позивачем платіжна інструкція не підтверджує факт понесення ним правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на те, що позивачем не доведено факт понесення та сплати ним правничої допомоги у цій справі під час її розгляду судом апеляційної інстанції, а також враховуючи наявність заперечень відповідачів щодо відшкодування позивачу правничої допомоги у цій справі, колегія суддів зробила висновок про відсутність підстав для відшкодування позивачу правничої допомоги у цій справі під час її розгляду судом апеляційної інстанції та як наслідок у задоволенні заяви приватного підприємство «Золотий колос» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №160/7214/25 слід відмовити.
Керуючись ст. 132, 139, 252 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-
Відмовити у задоволенні заяви приватного підприємство «Золотий колос» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №160/7214/25.
Додаткова постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко