Апеляційне провадження № 22-ц/824/7208/2026
Справа № 308/16538/24
20 квітня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 17 січня 2026 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" подав 4 (чотири) апеляційні скарги до Київського апеляційного суду, які ухвалою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року було прийнято як одну апеляційну скаргу, оскільки вони є ідентичними за своїм змістом.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків, а саме відповідачу необхідно було надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім того, відповідачу необхідно було звернутися до апеляційного суду із новою редакцією апеляційної скарги та уточнити її прохальну частину, в якій зазначити вимоги у відповідності до ч. 6 ст. 367 та ч. 1 ст. 374 ЦПК України, а також викласти клопотання про зупинення провадження в повному обсязі.
15 квітня 2026 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли дві заяви, в яких відповідач просить суд зупинити дію рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у справі № 308/16538/24. Відповідач вказує, що ним було подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі, так як він проходить службу у ЗСУ, проте, в задоволенні даного клопотання суд відмовив. Таким чином, відповідач просить апеляційний суд скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року та ухвалити нове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 долучив до апеляційної скарги посвідчення серії НОМЕР_1 від 24 вересня 2025 року, військовий квиток серії НОМЕР_2 від 18 червня 2024 року та довідку від 24 червня 2024 року, видану ОСОБА_1 про те, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .
Разом з тим, вказана довідка ОСОБА_1 , в якій зазначено інформацію про те, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , не є актуальною, оскільки датована 24 червня 2024 року та не містить інформації щодо теперішнього місця проходження ОСОБА_1 військової служби.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати апеляційному суду актуальну довідку щодо теперішнього місця проходження військової служби для вирішення питання про зупинення провадження у справі.
Також, 15 квітня 2026 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій відповідач вказує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьсявійськовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язківта учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відтак, відповідач вказує, що він звільняється від сплати судового збору, оскільки є військовослужбовцем та учасником бойових дій.
Вирішуючи питання щодо звільнення ОСОБА_1 як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань (частина друга статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (близький за змістом висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19)).
В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року, в справі 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро Плюс», третя особа державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» П'ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В., про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, зазначено, що «згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається».
Таким чином, серед пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначених у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Тому, оскільки відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою про скасування рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у даній справі про стягнення заборгованості, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, визначених положенням статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги у визначеному Законом порядку.
Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, у постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 295/13441/19, від 11 вересня 2024 року у справі № 755/8368/23, від 05 травня 2025 року у справі № 643/20167/21 щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір справляється за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою або фізичною - особою підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви підлягало сплаті 3 028 грн.
Відтак, за подання апеляційної скарги справляється судовий збір в розмірі 3 633,60 грн. (3 028 х 150% х 0,8 = 3 633,60 грн.)
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи вищевикладене, оскільки заявник добросовісно намагався усунути недоліки апеляційної скарги, подавши вищевказані заяви та клопотання від 15 квітня 2026 року, відповідно, строк, зазначений в ухвалі Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року, слід продовжити та повідомити про це заявника, роз'яснивши, що для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 необхідно подати до суду докази сплати судового збору в розмірі 3 633,60 грн. та надати апеляційному суду актуальну довідку щодо теперішнього місця проходження військової служби.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, вказаний в ухвалі Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року, та встановити строк тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для виправлення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.