20 квітня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/1787/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Пукала А. В.
від 30 червня 2025 року
у цивільній справі № 756/10135/24 Оболонського районного суду міста Києва
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В серпні 2024 року Банк звернувся в суд із вказаним позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 580 грн 94 коп, а також судові витрати зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що у жовтні 2017 року Банком було впроваджено проект «Monobank», специфікою якого є дистанційне обслуговування клієнтів через мобільний додаток без наявності фізичних відділень. Вказував, що 30.08.2019 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Позивач наголошував, що за змістом підписаного документа Анкета-заява разом з Умовами та Правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають цілісний договір, з умовами якого відповідач ознайомився та зобов'язався їх виконувати.
Позивач вказував, що на підставі вказаного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт у розмірі 100 000 грн із відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. Позивач зауважував, що Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, проте відповідач допустив порушення умов кредитування щодо своєчасного повернення коштів. Зокрема, відповідно до Умов і правил, у разі прострочення мінімального платежу понад 90 днів, вся заборгованість за кредитом вважається простроченою та підлягає достроковому стягненню.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання вчасно не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 32 580 грн 94 коп., яка є залишком за наданим кредитом. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач просив задовольнити позов та стягнути зазначену суму в судовому порядку.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 552 грн 94 коп. та 3 028 грн судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.
Зазначає, що поданий зустрічний позов є однорідним, пов'язаний між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Ухвала суду про відмову у відкритті зустрічного позову не тільки не законна, а і не справедлива, направлена на спрощений характер розгляду справи та усунення принципу об'єктивності
Апелянтом кредитні договори з АТ «Універсал-банком» не підписувались, згода надавалася лише на отримання послуг «Спорт-Лайфом» за адресою АДРЕСА_1 з щомісячною оплатою 3 335 грн 84 коп. протягом 365 календарних днів (копія договору у справі). Відповідачем неодноразово здійснювались звернення на гарячу лінію Банку. А також звернення в письмовій формі, відправлення повідомлень до «Виконавця» та АТ «Універсал-банку» про припинення нарахування та збільшення кредитної суми в наслідок закриття надання послуг та форс-мажорних обставин, початком агресивної війни росії проти України
В розділі 6 «Обставини, що існують поза волею сторін» договору про надання послуг від 18 жовтня 2021 року вказується, що сторони не несуть ніякої відповідальності за невиконання умов договору з моменту настанням війни. У зв'язку з оголошенням військового стану «Виконавець» припинив надання послуг, однак не відмовився від отримання грошей від АТ «Універсал-банк».
Аналізуючи кредитні договори АТ «Універсал-банку» в п. 13 вказується, що сторона кредитного договору, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності у випадку настання фарс-мажорних обставин (копії додані до справи). АТ «Універсал-банк» знаючи настання фарс-мажорних обставин, оголошенням військового стану в державі, припинення надання послуг «Відповідачу» нараховував кошти, збільшував кредитну лінію останньому, кошти направляв «Виконавцю».
Крім того вважає, що формально, суд міг застосувати загальні строки позовної давності у відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України. Як слідує з судової практики строк давності по кредиту повинен визначатися з моменту не внесення чергового платежу за кредитом. Останній платіж апелянтом внесено 18 лютого 2022 року. З цього моменту повинен рахуватися загальний трьох річний строк позовної давності.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже розгляд даної справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 30.06.2025 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету та на електрону адресу позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що АТ «Універсал Банк» запустив проект «Monobank», у межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
30.08.2019 відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підпунктом 2.1 п. 2 Розділу IІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання Клієнтом анкети-заяви та отримання Картки.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 розділу II Умов передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Пунктами 5.16-5.19 розділу II Умов передбачено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом 120 календарних днів, кредит стає «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом. Несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Відповідач підтвердив, що отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та взяв на себе обов'язок виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 100 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Отже, між сторонами укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» від 30.08.2019, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Згідно з Тарифами пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001 % річних, базова - 3,1 % річних на місяць, а збільшена - 6,2 % річних на місяць. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 4 % від заборгованості. Обов'язковий платіж формується 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до першого числа наступного місяця.
Згідно із деталізованою випискою про рух коштів по картці, відповідачем було оформлено 1 заяву послуги «Транзакція в розстрочку» на загальну суму 3 000,00 (Заява Клієнта № N.30.0000618933 від 14.01.2020). А також відповідачем було оформлено 2 заяви на послуги «Покупка частинами» на загальну суму 40 030,00 грн (26 690,00+13 340,00=40 030,00 грн), а саме Заява Клієнта № N20.30.0004460283 від 18.11.2021.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, долученого до письмових пояснень вбачається, що станом на 28.10.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом становить 32 552,94 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем на підставі анкети-заяви від 30.08.2019 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». Встановивши, що відповідач отримав кредитний ліміт та скористався послугами розстрочки для оплати товарів чи послуг, суд дійшов висновку про виникнення у нього обов'язку з повернення отриманих коштів. Суд зазначив, що анкета-заява разом із Умовами та Тарифами, які розміщені на сайті банку та доступні в мобільному додатку, складають єдиний кредитний договір, умови якого відповідач зобов'язався виконувати. Місцевий суд встановив наявність заборгованості у розмірі 32 552,94 грн, яка підтверджується деталізованою випискою про рух коштів по картці. Суд першої інстанції констатував, що відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань або контррозрахунку суми боргу. З огляду на доведеність факту порушення грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів. Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, зміст якого становлять умови, погоджені ними. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронних документах. У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено особливості публічного договору, а ст. 634 ЦК України - договору приєднання, де друга сторона лише приєднується до умов, з якими вона ознайомлена. Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). У справах про стягнення кредитних коштів на банк покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України).
Своєю чергою, позичальник, у разі твердження про виконання зобов'язання, повинен підтвердити це належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц зазначено, що виписка по особовому рахунку клієнта є належним доказом виконання банківських операцій та підставою для визначення суми заборгованості.
Матеріалами справи підтверджено й такі обставини не заперечувались відповідачем, що за умовами укладеного договору, відповідачу було відкрито рахунок НОМЕР_2 (платіжні картки НОМЕР_1 та НОМЕР_3 ).
Зі змісту наданої позивачем деталізованої виписки про рух коштів по рахунку апелянта вбачається, що відповідачем 14.01.2020 було оформлено заяву на послугу «Транзакція в розстрочку» (Заява № N20.30.0000618933) на суму 3 000,00 грн. Крім того, 18.11.2021 відповідачем було оформлено дві заяви на послуги «Покупка частинами» (Заява № N20.30.0004460283) на загальну суму 40 030,00 грн (із розподілом сум на 26 690,00 грн та 13 340,00 грн відповідно). Кошти за вказаними операціями були перераховані банком отримувачу послуг за дорученням відповідача, що підтверджує факт використання ним кредитного ліміту. Апелянт не спростував розрахунок банку та не надав доказів повернення вказаних коштів. З виписки по рахунку відповідача слідує, що він отримав кредитні кошти у вигляді оплати послуг третіх осіб, фактично користувався кредитним лімітом, і ці кошти банку не повернуті.
У постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких він ґрунтується; за умови відсутності контррозрахунку відповідача, суд вправі покласти в основу рішення розрахунок позивача. Колегія суддів зазначає, що розрахунок заборгованості станом на 28.10.2024 у розмірі 32 552,94 грн (після врахування часткових погашень) повністю кореспондується з даними банківської виписки та не спростований апелянтом у встановленому законом порядку.
Аналізуючи доводи апелянта про відсутність підписаного договору, колегія виходить із того, що згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронних документах. Укладення договору шляхом підписання анкети-заяви та акцептування Умов у мобільному додатку є належним способом укладення кредитного договору (у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 викладено висновок, що використання електронного підпису та мобільного додатку для підтвердження умов договору прирівнюється до власноручного підпису на паперових носіях). Оскільки апелянт тривалий час користувався карткою та вносив платежі, він підтвердив свою згоду з умовами обслуговування.
Щодо зв'язку кредиту з послугами ТОВ «СЛ СЕЙЛС», ТОВ «СПОРТ ЛАЙФ Україна», колегія наголошує, що правова природа послуги «Покупка частинами» полягає у наданні банком цільового кредиту для оплати послуги. Банк виконує обов'язок з перерахування коштів продавцю за дорученням клієнта, після чого виникають автономні грошові зобов'язання позичальника перед кредитором. Ненадання послуг виконавцем не є підставою для припинення обов'язку перед банком, оскільки банк не є стороною договору про надання спортивних послуг. Кредитний договір є самостійним правочином, а якість товарів чи послуг, оплачених за рахунок кредиту, не впливає на обов'язок позичальника з повернення коштів кредитору. Позичальник має право вимагати відшкодування від виконавця послуг, проте борг перед банком підлягає погашенню.
Доводи про форс-мажорні обставини підлягають відхиленню. Стаття 617 ЦК України передбачає звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (штрафів), але не від виконання самого основного зобов'язання. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України чітко вказує на заборону нарахування штрафів у період воєнного стану, проте право банку на тіло кредиту залишається незмінним.
Щодо доводів апелянта про пропуск позовної давності, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Водночас, Законом № 540-IX від 30 березня 2020 року строки були продовжені на строк дії карантину (пункт 12 Перехідних положень ЦК), а Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року - зупинені на строк дії воєнного стану (пункт 19 Перехідних положень ЦК). Аналізуючи зазначені норми, колегія приходить до висновку, що перебіг позовної давності за вимогами, строк за якими не сплив станом на 02 квітня 2020 року, було зупинено. Оскільки заборгованість виникла у 2022-2024 роках, вимоги банку заявлені у межах закону.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 381, 383 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Є. П. Євграфова
Б. Б. Левенець
В. В. Саліхов