Справа №357/9001/25Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2847/2026Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 року,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 рокуу кримінальному провадженні №12025111250000122 обвинуваченого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, не працюючого, освіта повна-середня, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.01.2020 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України строком на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України; 20.11.2023 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України на 200 годин громадських робіт (покарання відбув повністю); 30.10.2024 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України; 24.06.2025 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі,
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 162 КК України, та призначенойому покарання:
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна;
- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 за даним вироком призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднано не відбуте ним покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 24.06.2025 та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухваленорахувати з дати набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та арешту у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 2 ст. 289 КК України, за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 162 КК України,за ознаками незаконного проникнення до житла особи.
Так, 12.04.2025, у нічну пору доби, а саме близько 03 години ночі, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , проходили повз багатоквартирний будинок, у якому проживає ОСОБА_8 та який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Перед входом до під'їзду № 1 вказаного будинку, ОСОБА_8 помітив припаркований мопед «YAMAHA JOG SA39J», чорного кольору, який належить ОСОБА_10 . У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним мопедом, про що він повідомив ОСОБА_9 та почав знімати мопед з бічної підніжки.
При цьому, ОСОБА_9 спочатку намагався відмовити ОСОБА_8 від вчинення незаконних дій, однак після того як ОСОБА_8 зняв мопед з бічної підніжки розпочав допомагати останньому. Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили у попередню змову між собою з метою незаконного заволодіння транспортним засобом.
Так, 12.04.2024 близько 03 години ночі, ОСОБА_8 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, перебуваючи перед входом до під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що їхні дії залишаються непоміченими сторонніми особами, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, за допомогою фізичних зусиль відкотили мопед марки «YAMAHA JOG SA39J» подалі від будинку, та за допомогою зламу замка запалювання привели двигун внутрішнього згорання вказаного мопеда в дію.
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом поїхали на ньому в село Вербове, Білоцерківського району, Київської області де залишили мопед «YAMAHA JOG SA39J» в нежилому занедбаному будинку, заподіявши таким чином потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду в розмірі 24 258 гривень 08 копійок.
У подальшому, а саме 13.04.2024 ОСОБА_8 поїхав на вказаному мопеді в місто Біла Церква Київської області та залишив його зберігатися в гаражному приміщенні свого знайомого ОСОБА_11 , повідомивши останньому неправдиві відомості про купівлю мопеда.
Крім цього, 11.04.2025 близько 22 год., точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у ОСОБА_8 , виник протиправний умисел на незаконне проникнення до житла, яке йому не належить, а саме до квартири багатоквартирного будинку, який розташований на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_3 , якою користується ОСОБА_12 та власником на праві власності ОСОБА_13 .
Після цього, ОСОБА_8 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне проникнення до житла, діючи умисно, без визначених законом підстав та відповідного дозволу власника квартири, всупереч вимогам статті 30 Конституції України, що гарантує недоторканність житла громадян, проник до приміщення квартири багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 через відчинене вікно до балкону розташованого на першому поверсі. В подальшому доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_8 шляхом пошкодження ногами дверей, що ведуть з балкону до квартири, вчинивши таким чином незаконне проникнення до житла, яке залишив 11.04.2025 року близько 22 год. 10 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковані судом першої інстанціїза ч. 2 ст. 289 КК України, а саме за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 162 КК України,а саме за ознаками незаконного проникнення до житла особи.
Крім того, 12.04.2025, у нічну пору доби, а саме близько 03 години ночі, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 , проходили повз багатоквартирний будинок, у якому проживає ОСОБА_8 та який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Перед входом до під'їзду № 1 вказаного будинку, ОСОБА_8 помітив припаркований мопед «YAMAHA JOG SA39J», чорного кольору, який належить ОСОБА_10 . У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним мопедом, про що він повідомив ОСОБА_9 та почав знімати мопед з бічної підніжки.
При цьому, ОСОБА_9 спочатку намагався відмовити ОСОБА_8 від вчинення незаконних дій, однак після того як ОСОБА_8 зняв мопед з бічної підніжки розпочав допомагати останньому. Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вступили у попередню змову між собою з метою незаконного заволодіння транспортним засобом.
Так, 12.04.2024 близько 03 години ночі, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, перебуваючи перед входом до під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що їхні дії залишаються непоміченими сторонніми особами, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, дію якого продовжено відповідно до Указу Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, за допомогою фізичних зусиль відкотили мопед марки «YAMAHA JOG SA39J» подалі від будинку, та за допомогою зламу замка запалювання привели двигун внутрішнього згорання вказаного мопеда в дію.
Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом поїхали на ньому в село Вербове, Білоцерківського району, Київської області де залишили мопед «YAMAHA JOG SA39J» в нежилому занедбаному будинку, заподіявши таким чином потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду в розмірі 24 258 гривень 08 копійок.
У подальшому, а саме 13.04.2024 ОСОБА_8 поїхав на вказаному мопеді в місто Біла Церква Київської області та залишив його зберігатися в гаражному приміщенні свого знайомого ОСОБА_11 , повідомивши останньому неправдиві відомості про купівлю мопеда.
Зазначені дії ОСОБА_9 кваліфіковані судом першої інстанціїза ч. 2 ст. 289 КК України, а саме за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання попереднє ув'язнення з 08.08.2025 по день набрання вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2025 законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.
Зазначає, що ОСОБА_8 08.08.2025 на виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2025 затримано та в цей день поміщено в ізолятор тимчасового тримання м. Біла Церква. У зв'язку з чим, ОСОБА_8 слід зарахувати у строк призначеного йому покарання вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2025 року, попереднє ув'язнення з 08.08.2025 по день набрання вказаним вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього уз'явнення за день позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, чого суд не зробив, тобто не застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги, відповідно до положень ч. 2 ст. 404 КПК України, колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про неправильнезастосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у незарахуванні ОСОБА_8 у строк призначеного покарання строку попереднього ув'язнення, то вони, на переконання колегії суддів, грунтуються на матеріалах кримінального провадження та є належним чином обгрунтованими.
Так, згідно матеріалів кримінального провадження, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначенойому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, за правилами п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, повністю приєднано невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначене вироком Білоцерківського міськрайонного Київської області від 30.10.2024 та призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі ухвалено обраховувати з моменту його фактичного затримання після набрання даним вироком законної сили.
На виконання даного вироку ОСОБА_8 був затриманий 8 серпня 2025 року та утримувався під вартою до ухвалення оскаржуваного вироку від 11 вересня 2025 року, що з огляду на положення ч. 5 ст.72 КК України обумовлює необхідність прийняття рішення про зарахування йому цього строку у строк призначеного покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 року із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 рокущодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання шляхом зарахування у строк призначеного покарання строку попереднього ув'язнення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 - змінити в частині призначеного покарання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк призначеного покарання строк тримання під вартою за період часу з 8 серпня 2025 року по 7 квітня 2026 року, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя