Єдиний унікальний номер справи № 311/3719/20
Провадження № 22-ц/824/7155/2026
16 квітня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,
20 листопада 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом до відповідача.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримала у спадщину після смерті матері ОСОБА_2 грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», до складу яких входили грошові заощадження з відсотками та компенсаціями, що підтверджувались довідкою Степногірського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» від 16.02.2012 №2; після оформлення спадщини кошти в розмірі 9 500 дол. США за рахунком № НОМЕР_1 та 1 500 грн за рахунком № НОМЕР_2 , відкритими у зазначеній установі, нібито були залишені у відповідача на зберігання, однак у зв'язку з необхідністю лікування вона звернулась до банку з вимогою їх видачі, на що отримала відповідь про начебто їх виплату 13.03.2012 у сумі 9 605,67 дол. США та 15.03.2012 у сумі 1 658,93 грн, чого позивач не визнає, посилаючись на те, що фактично коштів не отримувала, а відповідач не надав їй копій заяви та розрахункових документів (квитанцій), на підставі яких могла бути здійснена така виплата.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які знаходились на банківських рахунках: № НОМЕР_1 в розмірі 9 605,67 дол. США, № НОМЕР_2 у розмірі 1 658,93 грн, які були відкриті на ім'я померлої ОСОБА_2 .
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2025 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 15 січня 2026 року позивач направив апеляційну скаргу. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Крім того разом з апеляційною скаргою подано клопотання про витребування оригіналів доказів.
Основними доводами клопотання є те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене без повного та всебічного з'ясування обставин справи і належної оцінки доказів; позивач заперечує належність їй рукописних текстів і підписів у заявах від 05.02.2012 року та 15.03.2012 року, а також підписів у документах про видачу готівкових коштів від 13.03.2012 року та 15.03.2012 року, стверджуючи, що вони виконані іншою особою; позивач не отримувала спірні грошові кошти, у зв'язку з чим ставиться під сумнів факт їх видачі; оригінали доказів перебувають у володінні відповідача та не можуть бути самостійно надані позивачем; витребування оригіналів є необхідним для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і встановлення істини у ній.
Також з точки зору заявника суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування таких доказів під час розгляду справи в суд першій інстанції, зазначаючи про те, що дані документи не мають доказового значення по справі, в той час як рішення про задоволення позову фактично ґрунтував на них.
У судове засідання, призначене на 16 квітня 2026 року, з'явилися представник позивача ОСОБА_4., який підтримав клопотання про витребування доказів та просив апеляційний суд його задовольнити, та представник відповідача, який просив апеляційний суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, заслухавши думку учасників справи, колегія суддів вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи ( ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Частинами першою та четвертою статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно до ч. 1-3 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що клопотання про витребування зазначених документів було заявлено в суді першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання в частині витребування оригіналів заяв від 05.02.2012 року та 15.03.2012 року, а також оригіналів документів про видачу готівкових коштів від 13.03.2012 року та 15.03.2012 року, виходячи з того, що у справі вже наявні належним чином засвідчені копії відповідних документів, які відповідають вимогам допустимості письмових доказів; при цьому позивачем не було заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, для проведення якої могли б знадобитися оригінали документів; крім того, суд зазначив, що предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення грошових коштів, а не оскарження справжності чи дійсності зазначених документів, у зв'язку з чим не вбачив необхідності у витребуванні саме оригіналів доказів.
В ході розгляду справи, в якості підстави для заперечення вимог позивача самим відповідачем було надано до суду копії: заяви ОСОБА_1 від 05.02.2012 року про розблокування депозитного договору № SAMD010000716628967 на суму 9 500 доларів США у зв'язку з виплатою та закриттям договору; чеку від 13.03.2012 року, зміст операції: видаток зі вкладу за заповітом, договір № SAMD010000716628967, на суму 9 605,67 доларів США; заяви ОСОБА_1 від 15.03.2012 року про розблокування депозитного договору № SAMDN18000712797939 на суму 1 600 грн. у зв'язку з виплатою та закриттям договору; чеку від 15.03.2012 року, зміст операції: видаток зі вкладу за заповітом, договір № SAMDN18000712797939, на суму 1 658,93 грн.
При цьому свою позицію у справі відповідач обґрунтовував, зокрема, посиланням на зазначені документи як на докази факту вчинення спірних банківських операцій.
До матеріалів справи відповідачем подано засвідчені копії відповідних документів, відповідно до засвідчувальних написів представника позивача посвідчення копій здійснювалося з оригіналів документів.
Вказані обставини свідчать про те, що у володінні відповідача мають перебувати оригінали відповідних документів, на підставі яких були виготовлені подані до суду копії.
Згідно з ч.ч. 2,4-5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
В даному випадку позивач зазначає, що вона не писала такі заяви, тобто ставиться під сумнів відповідність поданих копій заяв оригіналам. Таким чином заявлено заперечення щодо автентичності зазначених документів, що у свою чергу зумовлює необхідність перевірки їх відповідності оригіналам.
Отже, у цій ситуації сторона відповідача повинна підтвердити наявність у неї оригіналів документів, копії яких були подані до суду як докази у справі, та забезпечити можливість їх дослідження судом.
03 червня 2024 року до суду першої інстанції позивачем було подано клопотання про проведення експертизи та витребування оригіналів доказів.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи та витребування оригіналів письмових доказів відмовлено з підстав недотримання умов, передбачених ст. 103, 105 ЦПК України, оскільки необхідність у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, судом не встановлена, надані доводи не свідчать про неможливість встановлення відповідних обставин іншими доказами, а також зазначені позивачем питання не мають безпосереднього впливу на предмет спору; при цьому суд виходив із відсутності сукупності передбачених процесуальним законом умов для призначення експертизи, недоведення стороною необхідності витребування оригіналів документів, достатності наявних у матеріалах справи доказів для їх оцінки судом, а також із того, що заявлене клопотання фактично спрямоване на переоцінку доказів, а не на встановлення нових істотних обставин справи.
Дана ухвала не підлягає окремому оскарженню, однак доводи щодо її законності та обґрунтованості можуть бути включені до апеляційної скарги, що і було зроблено апелянтом.
Фактично апелянтом наведено аргументи щодо необхідності витребування оригіналів документів та перевірки їх відповідності поданим до матеріалів справи копіям, зокрема у контексті заперечення автентичності підписів і заяв.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про витребування документів, суд першої інстанції зазначив, що, на його думку, такі документи не належать до предмета доказування у справі.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки спірні документи були подані відповідачем саме на підтвердження своєї позиції щодо факту здійснення виплати спірних грошових коштів.
Крім того, саме з урахуванням наявності та оцінки зазначених заяв і розрахункових документів суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що свідчить про їх безпосередній вплив на встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявлене клопотання про витребування оригіналів письмових доказів підлягає задоволенню, оскільки його задоволення є необхідним для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7-9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
З метою об'єктивності з'ясування обставин по справі, виконання вимог цивільно-процесуального законодавства щодо повноти та всебічності дослідження доказів по справі, перевірки доводів позовної заяви та апеляційної скарги та відповідності висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та витребувати у акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» оригінали наступних документів:заяву від 05.02.2012 року; заяву на видачу готівки від 13.03.2012 року; заяву від 15.03.2012 року; заяву про видачу готівки від 15.03.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі задовольнити.
Витребувати у акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» оригінали наступних документів:
- заяву від 05.02.2012 року (далі - мовою оригіналу) к Руководителю Степногорского отделения ПАТ КБ «Приватбанк» об «разблокировке из спящих депозитный договор № SAMD010000716628967 на сумму 9500 дол. США в связи с выплатой и закрытием договора»;
- заяву на видачу готівки від 13.03.2012 року про видачу готівки на суму 9605,67 доларів США - Платник: ОСОБА_3 ; Зміст операції: По завещанию; Видача вкладу по договору № SAMD1000716628967;
- заяву від 15.03.2012 року (далі-мовою оригіналу): Руководителяю Степногорского отделения ПАТ КБ «Приватбанк» об «разблокировке из спящих депозитный договор № SAMDN18000712797939 на суму 1600 гривень в связи с виплатой и закрытием договора»;
- заяву про видачу готівки від 15.03.2012 року про видачу готівки на суму 1658,93 гривень - Платник: ОСОБА_3 ; Отримувач: ОСОБА_1 ; Зміст операції: По завещанию. Видача вкладу по договору № SAMD1000716628967.
Дані докази слід направити Київському апеляційному суду, розташованому за адресою: вул. Солом'янська, 2А, м. Київ, 03110, протягом п'яти днів з часу отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько