08 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погодженого прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, власниками якого, серед інших, є ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ТОВ «Краснолиманське», ТОВ «Спортивна база відпочинку «Браво Кідс», ТОВ «ТАК ТВ Центр+», ТОВ «Корона Санрайс», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «УДІ Медіа», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Ера Продакшн», повний перелік якого перелічено в резолютивній частині ухвали слідчого судді, із забороною будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно, а також вчинення реєстраційних дій направлених на їх відчуження, розпорядження, та заборонити будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися таким майном.
Передано вказане арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління в порядку та на умовах передбачених ст. ст. 19, 21 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року про арешт майна, накладеного на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519) у банківських та фінансових установах: АТ «Банк Альянс», АБ «Украгазбанк», АТ «КІБ», АТ «Ощадбанк», АТ «ПУМБ», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ЄПБ», АТ «МІБ» в частині заборгованості по заробітній платі; постановити нову ухвалу, якою дозволити банкам здійснення операцій за платіжними інструкціями про списання коштів, в рамках виконавчого провадження №76602157, відкритого на підставі виконавчого листа № 242/896/24 виданого 11.11.2024 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_6 нараховану, але не виплачену при звільненні компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 100 969 гривень без утримання обов'язкових платежів і зборів; дозволити АТ КБ «Приватбанк» здійснення операцій за платіжними інструкціями про списання коштів з рахунку Відокремленого підрозділу «Логістично-постачальний центр» ТОВ «Краснолиманське» (філія, ЄДРПОУ 43725623) НОМЕР_1 , в рамках виконавчого провадження № 76602157, відкритого на підставі виконавчого листа № 242/896/24 виданого 11.11.2024 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_6 нараховану, але не виплачену при звільненні компенсацію за невикористану при звільненні компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 100 969 гривень без утримання обов'язкових платежів і зборів.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Вказує на те, що накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується із заявленою метою - збереження речових доказів. Грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.
Крім того, враховуючи, що спеціальна конфіскація не може бути застосована коли майно вилучається у особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна, не може бути застосована спеціальна конфіскація до заборгованості по заробітній платі, яка підтверджена остаточним рішенням суду і є власністю в даному випадку ОСОБА_6 . Отже, накладення арешту на рахунки ТОВ «Краснолиманське», на яких зберігаються кошти, які підлягають стягнення для виконання остаточного судового рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі, не може слугувати меті забезпечення спеціальної конфіскації.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
До початку розгляду справи прокурор подав заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.
Таким чином, на думку колегії суддів, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за відсутності не з'явившихся учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000862 від 07.10.2021, у тому числі за підозрами: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ст. 219 та ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ст. 219 та ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ст. 219 та ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ст. 219 та ч. 3 ст. 209 КК України, за відповідними видами співучасті, передбаченими ст. 27 КК України.
03.06.2024слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, власниками якого, серед інших, є ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ТОВ «Краснолиманське», ТОВ «Спортивна база відпочинку «Браво Кідс», ТОВ «ТАК ТВ Центр+», ТОВ «Корона Санрайс», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «УДІ Медіа», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Ера Продакшн», повний перелік якого перелічено в резолютивній частині ухвали слідчого судді, із забороною будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно, а також вчинення реєстраційних дій направлених на їх відчуження, розпорядження, та заборонити будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися таким майном.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року клопотання прокурора задоволено.
Згідно частини першої статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя та сторона обвинувачення дотримались.
Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд клопотання слідчого про арешт майна та арешту цього майна.
Крім того, на думку колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Щодо доводів апеляційної скарги про скасування арешту накладеного на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519), то вони є незрозумілими, оскільки як вбачається з резолютивної частини ухвали слідчого судді арешт на розрахункові рахунки ТОВ «Краснолиманське» цим рішенням суду не накладався.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року в оскаржуваній частині - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2101/2025 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 757/25108/24-к
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_13
Доповідач: ОСОБА_1