21 квітня 2026 рокусправа № 380/3528/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.06.2024 №160 капітана ОСОБА_1 звільнено в запас за підунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 08.06.2024. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у застосуванні з 02.04.2022 по 19.05.2023 включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при обчисленні ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 за період з 02.04.2022 по 19.05.2023 включно посадового окладу, окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, та з урахуванням виплачених сум. На виконання вказаного рішення відповідач 26.12.2025 виплатив грошове забезпечення у розмірі 69292,57 грн відповідно, що підтверджується копіями виписок із коментарем «індексація грошового забезпечення згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24». Позивач звернувся до відповідача про надання щомісячного розрахунку по нарахуванню грошового забезпечення на виконання рішення суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24. Відповідач листом від 19.02.2026 надав перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24. Згідно з розрахунку з нарахованої суми утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 21036,38 грн. З відрахуванням з належної йому компенсації суми податку з доходів фізичних осіб не погоджується тому звернувся з позовом до суду. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно військового квитка я з 02.04.2022 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.06.2024 №160 капітана ОСОБА_1 звільнено в запас за підунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 08.06.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у застосуванні з 02.04.2022 по 19.05.2023 включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при обчисленні ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 за період з 02.04.2022 по 19.05.2023 включно посадового окладу, окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, та з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення відповідач 26.12.2025 виплатив грошове забезпечення у розмірі 69292,57 грн відповідно, що підтверджується копією виписки.
Позивач звернувся до відповідача про надання щомісячного розрахунку по нарахуванню грошового забезпечення на виконання рішення суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24.
Відповідач листом від 19.02.2026 надав перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24. Згідно з розрахунку з нарахованої суми утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 21036,38 грн.
Не погоджуючись з таким розрахунком, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з п. 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Приписами пунктів 3-5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Таким чином, відповідач при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24 був зобов'язаний здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/19062/24.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан