про повернення заяви
20 квітня 2026 року справа №380/15589/22
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Карп'як О.О., розглянувши у м. Львові заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Рішенням від 11.01.2023 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Однак, рішення виконане лише частково, здійснено перерахунок пенсії. Доплата за рішенням суду становить 47915,40 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача, 03.04.2026 звернувся до суду із заявою, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 року по справі №380/15589/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 доплати пенсії в розмірі 47915,40 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення залишено без руху; заявнику встановлено строк для усунення недоліків.
09.04.2026 позивач надіслав клопотання, у якому просить звільнити його від сплати судового збору. Клопотання аргументує тим, що Велика палата Конституційного суду України 10 березня 2026 року ухвалила рішення №2-р/2026 за конституційним поданням Верховного Суду, у якому Верховний Суд навів аргументи про те, що виконання судового рішення є невід'ємною стадією правосуддя, а тому покладення на особу додаткового фінансового тягаря у вигляді судового збору за вчинення процесуальних дій, спрямованих на реалізацію такого рішення, не узгоджується з приписами Конституції України, зокрема її статей 8, 55, 1291.
Ухвалою суду від 14.04.2026 року заявнику продовжено процесуальний строк для усунення недоліків.
17.04.2026 року позивач звернувся до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовує дане клопотання тим, що відповідно до рішення ВСУ від 26 лютого 2026 року по справі №240/7108/21 позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень пункту 2 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року по справі №260/5761/21.
Також суддя зазначає, що Рішенням КСУ від 13.05.2024 №6р(II)/2024, визначено такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що норма п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI є загальною, однак у вказаному законі є спеціальна норма, яка містить виключення, щодо загальної норми, а саме п. 6 ч. 3 ст. 4 вказаного закону передбачає розміри ставок за подання до адміністративного суду, зокрема, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Так, згідно п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09 березня 2026 року по справі №140/4276/22.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків заяви, яку залишено без руху, заяву належить повернути позивачеві.
Суддя також враховує ч. 2 ст. 167 КАС України, якою передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 7, 161, 167, 248, 293-297, 379, КАС України, суд, -
постановив:
заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення у справі №380/15589/22 - повернути заявнику.
Ухвала набрала законної сили відповідно ст. 256 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України..
Суддя Карп'як О.О.