15 квітня 2026 рокусправа № 380/2122/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді за участюМорської Галини Михайлівни
секретаря судового засідання поркурораФінканін М.С. Ткача А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Яворівської окружної прокуратури до Івано-Франківської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність, -
Яворівська окружна прокуратура (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської селищної ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області;
- зобов'язати Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.
Ухвалою суду від 10.02.2026 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 02.03.2026 вирішено подальший розгляд справи здійснювати з викликом сторін, судове засідання призначене на 25.03.2026.
Протокольною ухвалою від 25.03.2026 розгляд справи відкладено до 06.04.2026.
Ухвалою від 06.04.2026 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про об'єднання справ.
Протокольною ухвалою від 06.04.2026 оголошено перерву до 15.04.2026.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 15.04.2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Львівській області нормативну грошову оцінку с. Верхутка на території Івано-Франківської сільської ради Яворівського району Львівської області проведено ще у 2015 році та станом на 30.10.2025 потребує оновлення, оскільки має проводитися не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років (щодо земель населених пунктів). З інформації Івано-Франківської селищної ради № 04-07/2668 від 29.10.2025 вбачається, що на розгляд сесії селищної ради, яка відбулась 24.10.2025, було винесене питання «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області», однак за результатами голосування рішення не прийняте. Отже, станом на даний час нормативна грошова оцінка земель на території с. Верхутка не проведена та Івано-Франківською селищною радою не вживаються належні та достатні заходи до оновлення (актуалізації) нормативної грошової оцінки земель с. Верхутка. Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері земельних відносин та спричиняє ненадходження коштів до місцевого бюджету у вигляді, зокрема, плати за землю (земельного податку та орендної плати). При цьому, питання проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є надзвичайно важливим та актуальним, оскільки покликане вирішити питання наповнення місцевих бюджетів та покращити економічну стабільність територіальних громад. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політки на підтримку децентралізації влади», уведеного в дію указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021 поставлено завдання проведення нормативної грошової оцінки з метою подальшого внесення даних до автоматизованої системи Державного земельного кадастру.
Стверджує, що Івано-Франківська селищна рада Яворівського району, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», покликана захищати права територіальної громади, а останні порушуються внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків вказаним органом місцевого самоврядування, що свідчить про необхідні, достатні і обґрунтовані підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій сфері.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач у електронний кабінет отримав: копію позову - 08.02.2026, копію ухвали про відкриття провадження у справі - 12.02.2026, копію ухвали про призначення судового засідання - 10.03.2026, проте не скористався правом подання відзиву.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, надіслав лише клопотання про об'єднання справ, у задоволенні якого суд відмовив.
Відтак суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, викладеною в листі 30.10.2025 № 10-13-0.10-5390/2-25 оновлення нормативної грошової оцінки потребує с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області проведено ще у 2015 році та станом на 30.10.2025 потребує оновлення.
Із метою конкретизації заходів, яких вжито або планується вжити Івано Франківською сільською радою Яворівського району для розроблення та затвердження технічної документації з повторної нормативної грошової оцінки земель с. Верхутка окружною прокуратурою скеровано запит від 21.10.2025 №14.59/05-23-3801вих-25.
Івано-Франківською сільською радою листом від 29.10.2025 № 04-07/2668 повідомлено про те, що на розгляд LXXVII-ої сесії Івано-Франківської селищної ради VIII скликання 24 жовтня 2025 року Івано-Франківської селищної ради було винесене питання «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області». За результатами голосування рішення не прийняте.
Вважаючи, що відповідач допускає протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку обґрунтованості позову, суд застосовує наступні правові норми.
Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора до суду, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України).
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Поняття «інтереси держави» є оціночним, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таку позицію висловлено в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99. Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас не визначене чітке коло законних інтересів, які можуть збігатися повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств, організацій. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це справді потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.
Суд зауважує, що предметом спору є бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів до актуалізації нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району, призводить до надходження до місцевого бюджету плати за землю (земельного податку, орендної плати) у меншому розмірі, ніж міг би бути у випадку проведення повторної нормативної грошової оцінки.
Суд погоджується із позивачем, що недоотримання орендної плати фактично ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, позбавляє можливості спрямовувати кошти бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки міського бюджету на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо. Також не наповнення міського бюджету зачіпає економічні інтереси держави в особі органів місцевого самоврядування, дискредитує державну політику у сфері використання комунального майна.
Відтак необхідність захисту інтересів держави прокурором у даних спірних правовідносинах полягає у необхідності захисту економічних інтересів держави, частиною яких є стале та належне функціонування місцевого самоврядування, дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства, місцевої громади та її жителів.
Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правові засади проведення оцінки земель визначені у Законі України «Про оцінку земель» (далі - Закон).
Об'єктами оцінки земель згідно зі ст. 3 Закону є, зокрема, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин.
Оцінка земель проводиться на основі принципів: законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель; єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель; безперервності процесу оцінки земель; доступності використання даних з оцінки земель; рівності перед законом суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель (ст. 4 Закону).
Статтею 15 Закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно з п. 19 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ч. 1 ст. 23 Закону).
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (ч. 4 ст. 23 Закону).
Судом встановлено, що нормативна грошова оцінка земель населеного пункту с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області проведена у 2015 році .
Тобто із урахуванням ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земель населеного пункту с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області мала бути проведена не пізніше 2022 року.
Разом із тим станом на лютий 2026 року нормативна грошова оцінка земель населеного пункту с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області не оновлена.
Матеріали справи містять лист Івано-Франківської селищної ради від 29.10.2025 № 04-07/2668 про те, що на розгляд LXXVII-ої сесії Івано-Франківської селищної ради VIII скликання 24 жовтня 2025 року Івано-Франківської селищної ради було винесене питання «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області», проте за результатами голосування рішення не прийняте.
Суд зауважує, що відповідачем упродовж часу із 2022 лише раз винесене на розгляд сесії питання про оновлення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Верхутка, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та є підставою для звернення прокурора із цим позовом до суду.
Відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки прокурором таких витрат до стягнення не заявлено, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області щодо не проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.
Зобов'язати Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області (пл.Ринок, смт.Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область, 81070, код ЄДРПОУ 34106981) забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с.Верхутка на території Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 20 квітня 2026 року.
СуддяМорська Галина Михайлівна