08 квітня 2026 рокусправа № 380/11756/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Качур Роксолани Петрівни розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 02.04.2025 № 14671/13-01-07-09 про застосування до ТОВ "Спешлтех" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 506975,58 грн.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру призначення та проведення фактичної перевірки. Також вказано про те, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем на виконання пункту 85.2 статті 85 ПК після початку проведення перевірки надано усі можливі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством і які пов'язані з предметом перевірки та підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у магазині.
Також такі документи додатково були надіслані на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Тобто ТОВ «СПЕШЛТЕХ» виконав вимоги пункту 85.2 статті 85 ПК України. Разом із цим, працівники ДПС не взяли до уваги надані первинні документи, припустили вчинення платником податків порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і як наслідок, склали акт фактичної перевірки від 21 лютого 2025 року (бланк № 000251, зареєстрований в органі ДПС за № 685/04 36-07-14/РРО/45459088) за відсутності жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення суб'єктом господарювання таких порушень. Платник податків скористався своїм правом на подання заперечень до акта, до яких також долучив відповідні первинні документи, а саме копію накладної на переміщення № 71/17 від 17 лютого 2025 року, проте такі залишено без задоволення. Згодом ГУ ДПС у Львівський області винесло податкове повідомлення-рішення від 02.04.2025 № 14671/13-01-07-09 про застосування до ТОВ «СПЕШЛТЕХ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 506975,58 грн. Штрафна санкція застосована на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову. Щодо порушення процедури і відсутності підстав для проведення перевірки вказав, що правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який би давав підстави вважати його протиправним.
Щодо встановлених порушень вказав, що у ході проведення перевірки платником податків не надано контролюючому органу всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме не надано виписок з банку за період, що перевірявся. Проведеною перевіркою зафіксовано залишок ТМЦ у кількості 656 од. на суму 849961 грн. Відповідно до наданої до перевірки накладної на переміщення від 07.01.2025 № 71/14 та даних бази СОД РРО по ПРРО за період з 06.01.2025 по 31.01.2025 реалізовано товар у кількості 60 од. на суму 174205,10 грн, тобто станом на початок періоду, що охоплений поточною перевіркою - 14.01.2025 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Університетський буд. 1 знаходився товар у кількості 624 од. на суму 776718,90 грн. Проведеною у ході перевірки інвентаризацією зафіксовано залишок ТМЦ станом на 17.02.2025 у кількості 762 од. на суму 967671,00 грн, що свідчить про реалізацію без проведення РРО 463 од. товару на суму 333584,72 грн.
За результатами проведеної фактичної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 1 та п. 2 ст.3 Закону № 265/95 ВР. Виявлені перевіркою порушення відображено в акті фактичної перевірки 21.02.2025 № 685/04-36-07-14/РРО/45459088). Після ознайомлення з актом фактичної перевірки уповноважена особа позивача відмовилась від надання пояснень, його підписання та отримання у зв'язку з чим працівниками, які проводили таку перевірку було складено акт про відмову від підписання та отримання примірника акта фактичної перевірки. На підставі Акта фактичної перевірки винесено спірне податкове повідомлення рішення.
Відповідач вважає, що перевірка проведена правомірно, а оскаржене податкове повідомлення-рішення законним. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа надіслала суду пояснення щодо позову, в якому проти заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що контролюючим органом на підставі наказу на проведення фактичної перевірки від 11.02.2025 № 910-п та направлень на проведення перевірки від 11.02.2025 № 1567 та № 1566 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 1 в якій здійснює господарську діяльність ТОВ «СПЕШЛТЕХ». За наслідками проведеної перевірки складено акт від 21.02.2025 № 685/04-36-07-14/РРО/45459088. Проведеною перевіркою встановлено такі порушення: в ході перевірки 12.02.2025 торгівельної точки - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Університетський (проспект Гагаріна), буд. 1, суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Спешлтех» встановлено порушення: п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме:
- 12.02.2025 було повернуто товар «навушники Apple AirPods 2019» на суму 4399грн.00коп. без роздрукування та видачі фіскального чеку на повернення товару.
- платником податків не надано посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: на письмову вимогу перевіряючих про надання платником податків документів від 12.02.2025 ТОВ «СПЕШЛТЕХ» (не надано виписки банків), за перевіряємий період, що є порушенням п. 85.2 ст. 85 гл. 8 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами).
- проведеною 06.01.2025 у ході попередньої перевірки інвентаризацією (акт від 13.01.2024 №88/04-36-07-14/РРО/45459088) зафіксовано залишок ТМЦ у кількості 656 од. на суму 849 961 грн. Відповідно до наданої до перевірки накладної на переміщення від 07.01.2025 №71/14, та даних баз СОД РРО по ПРРО за період з 06.01.2025 по 13.01.2025 реалізовано товар у кількості 60 од. на суму 175205,10 грн, тобто, станом на початок періоду, що охоплено поточною перевіркою 14.01.2025 за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський (проспект Гагаріна), 1 знаходився товар у кількості 624 од. на суму 776718,90 грн.
Вказав, що відповідно до баз даних СОД РРО за період з 14.01.2024 по дату інвентаризації 17.02.2024 реалізовано ТМЦ у кількості 225 од. на суму 830548,28 грн., відповідно до наданих до перевірки накладних на переміщення від 11.02.2025 №71/15 та від 13.02.2025 №71/16 надійшло товару - 826 од. на суму 1 355 085,1 грн. Проведеною у ході перевірки інвентаризацією зафіксовано залишок ТМЦ на господарській одиниці за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський (проспект Гагаріна), 1 станом на 17.02.2025 у кількості 762 одиниць на загальну суму 967671,00 грн, що свідчить про реалізацію без проведення через РРО 463 од. товарів на суму 333 584,72 грн. ((776718,90-830548,28+1 355 085,1)- 967671,00) , що є порушенням п. 1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). За результатами проведення перевірки, посадовими (службовими) особами ГУ ДПС в Дніпропетровській області складено акт від 21.02.2025 №685/04-36-07-14/ РРО/45459088, в якому зафіксовано зазначені порушення. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Позивачем надано суду відповідь на відзив та додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що відсутність підстав для призначення перевірки є самостійною підставою для визнання такої перевірки незаконною та скасування рішення, прийнятого за наслідками такої незаконної перевірки. Щодо самого встановленого порушення вказав, що жодних доказів реалізації товару в кількості 463 од. на суму 333584,72 грн ГУ ДПС у Львівській області не надано. Щодо розміру санкції вказав, що розрахунок санкції у спірному випадку шляхом множення на 150% ніби за вдруге вчинене правопорушення є протиправним.
Звернув увагу на те, що відповідачем не взято до уваги заперечення позивача на акт перевірки, до якого долучено накладну на переміщення № 71/17 від 17.02.2025. Просив позов задовольнити.
Суд розглянув надані сторонами документи, з'ясував фактичні обставини справи, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізував норми законодавства які регулюють спірні відносини встановив таке.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 910-п від 11.02.2025 «Про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та направлень на перевірку проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 1, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
При виході на перевірку встановлено що за вказаною адресою здійснює діяльність ТОВ "СПЕШЛТЕХ.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки 21.02.2025 № 685/04-36-07-14/РРО/45459088.
Актом встановлено порушення:
- п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- п. 85.2 ст. 85 гл. 8 розд ІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ.
За результатами перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2025 № 14671/13-01 07-09 про застосування до ТОВ «СПЕШЛТЕХ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 506975,58 грн, які застосовано на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач не погоджується із прийнятим податковим рішенням, вважає його протиправним і таким, що слід скасувати, тому звернувся до суду.
Приймаючи рішення суд зазначає таке.
Щодо твердження позивача про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, суд зазначає таке.
Як встановлено судом перевірка призначена наказом в.о. начальника ДПС у Дніпропетровській області № 910-п від 11.02.2025 «Про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресю: м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 1» з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підставою для проведення перевірки вказано п.п. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Позивач стверджує, що наказ містить лише покликання на норму. При винесенні цього наказу не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки. Платником податків не можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки та визначити, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана. Жодних документів, які б підтверджували наявність, інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а отже про підставу проведення перевірки контролюючим органом не надано платнику податків (ТОВ «СПЕШЛТЕХ») ні безпосередньо перед перевіркою, ані під час її проведення.
Відповідач вказав, що єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою вищезазначеними підпунктами, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює. Підставою для призначення відповідачем такої перевірки у позивача був відповідний лист ДПС України від 04.02.2025 № 2915/7/99-00-07-03-02-07 та доповідна записка управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою згаданими підпунктами, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування.
Жодних інших підстав ця норма не встановлює. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.
Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.
Як визначає пункт 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Пункт 81.1 статті 81 ПК України визначає, що посадові особи третьої особи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених згаданим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених згаданих Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Одночасно, відповідно до статті 81 ПК України в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/ позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені згаданим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Аналіз пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав вважати, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має зазначатись конкретна норма податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.
Суд дослідив наказ третьої особи про проведення фактичної перевірки та дійшов висновку, що в ньому відображена в повному обсязі необхідна інформація, визначена статтею 81 ПК України, а саме: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта який перевіряється та адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені підпунктами 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися (а.с. 79, 119а).
Так матеріали справи містять лист ДПС України від 04.02.2025 № 2915/7/99-00-07-03-02-07 та доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що стали підставою для прийняття наказу № 910-п від 11.02.2025 «Про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність в магазині «Ябко» за адресю: м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 1».
Так у листі ДПС України від 04.02.2025 № 2915/7/99-00-07-03-02-07, адресованому територіальним органам ДПС, у тому числі і ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказано: «…З метою контролю вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій та з огляду на інформацію, яка висвітлюється в медіа стосовно функціонування тіньового ринку електроніки (ввезення на територію України без належного митного оформлення та сплати усіх необхідних податків та платежів, подальший продаж без відображення в обліку через ФОП-ів за готівку або криптовалюту), Департамент вважає за необхідне підрозділам податкового аудиту звернути свою увагу на роботу національних та регіональних мереж магазинів з продажу техніки та електроніки, у тому числі дороговартісної, на діяльність інтернет-магазинів, зокрема наведених у додатку 1, але не виключно….».
У даному випадку фактична перевірка здійснювалася з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), проводилась на підставі наказу та направлень на перевірку, виданих податковим органом.
На думку суду відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом, тобто здійснити посилання на застосовуване положення Податкового кодексу України.
Правовий висновок щодо цього викладений в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19.
Отже, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити.
Тому, здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, в якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.
У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки від 11.02.2025 № 910-п містить такі підстави для проведення перевірки, а саме підпункт 80.2.2, пункту 80.2 статті 80, підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, ухваленій у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Таким чином, оскільки підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає підставу для проведення фактичної перевірки - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, яка є безальтернативною по відношенню по підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, яка містить дві підстави - (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері, тому достатнім є покликання у наказі про призначення перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України як на підставу для її проведення.
Відтак доводи позивача про безпідставність призначення перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Щодо встановлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.
У п. 2.2.20 акта перевірки «Додаткова інформація про факти, встановлені у ході перевірки» зазначено таке:
- платником податків не надано посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: на письмову вимогу перевіряючих про надання платником податків документів від 12.02.2025 ТОВ МСПЕШЛТЕХП (не надано виписки банків), за перевіряємий період, то є порушенням: п. 85.2 ст. 85 гл. 8 розд. II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами);
- проведеною 06.01.2025 у ході попередньої перевірки інвентаризацією (акт від 13.01.2024 № 88/04-36-07- 14/РРО/45459088) зафіксовано залишок ТМЦ у кількості 656 од. на суму 849961 грн. Відповідно до наданої до перевірки накладної на переміщення від 07.01.2025 №71/14 та даних баз СОД РРО по ПРРО за період з 06.01.2025 по 13.01.2025 реалізовано товар у кількості 60 од. на суму 175205,10 грн, тобто, станом на початок періоду, що охоплено поточною перевіркою - 14.01.2025 за адресою; м. Кривий Ріг, проспект Університетський (проспект Гагаріна) буд. 1, знаходився товар у кількості 624 од. на суму 776718,90 грн.
Відповідно до баз даних СОД РРО за період з 14.01.2024 по дату інвентаризації - 17.02.2024 реалізовано ТМЦ у кількості 225 од. на суму 830548,28 грн, відповідно до наданих до перевірки накладних на переміщення від №71/15 від 11.02.2025, №71/16 від 13.02.2025 надійшло товару - 826 од. на суму 1355085,10 грн. Проведеною у ході перевірки інвентаризацією зафіксовано залишок ТМЦ на господарській одиниці за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський (проспект Гагаріна), 1 станом на 17.02.2025 у кількості 762 одиниць на загальну суму 967671,00 грн, що свідчить про реалізацію без проведення через РРО 463 од. товару на суму 333584 грн (776718,90-830548,28+1355085,10)-967671,00), що є порушенням п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.01.95 N9265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями).
Позивач стверджує, що у спірних правовідносинах має бути досліджена саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ. Проте, доказів реалізації товару в кількості 463 од. на суму 333584,72 грн ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час перевірки не надано. Більше того, товар у кількості 463 од. на загальну суму 333584,72 грн повернуто на склад відповідно до накладної на переміщення № 71/17 від 17.02.2025, а тому такий товар фізично не міг знаходитися у магазині на початку перевірки.
Відповідач вказане заперечує, оскільки встановлені перевіркою за результатами проведеної інвентаризації, даних СОД РРО, ненадання під час проведення перевірки документів щодо походження, обліку, повернення товару 333584,72 грн є належним підтвердженням їх реалізації без проведення розрахункових операцій, застосування ПРРО та формування і видачі відповідних розрахункових документів. При цьому вважає, що не заслуговує посилання позивача на те, що товар у кількості 463 од. на загальну суму 333584,72 грн повернуто на склад відповідно до накладної на переміщення № 71/17 від 17.02.2025 з огляду як на ненадання такої накладної під час проведення перевірки, так і документів щодо їх походження та обліку.
Надаючи оцінку таким доводам суд застосовує такі правові норми.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, порядок здійснення платниками податків розрахункових операцій визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07. 1995 № 265/95- ВР (далі - Закон №265/95).
Розділ ІІ Закону №265/95-ВР врегульовує питання порядку проведення розрахунків суб'єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов'язків, які висуваються законодавцем до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено обов'язок суб'єкту господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок.
Стаття 2 Закону № 265/95-ВР визначає поняття розрахункової операції, розрахункового документу та вбудованого електронного контрольно-касового реєстратора. Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР:
- фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;
- електронний фіскальний звіт - це: а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою; б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;
- електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;
За змістом абзацу другого пункту 7 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які використовують РРО, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані Механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби для суб'єктів господарювання, що використовують РРО, врегульований Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року N1057, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року № 1743/22055.
Так, згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 1057, суб'єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Порядку № 1057 СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.
Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477 затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, розділом ІІ якого передбачено, що: СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів (п. 1).
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 265/95-ВР фіскальний режим роботи - це:
а) режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;
б) режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.
Пунктом 6 розділу II цього Порядку встановлено, що база даних призначена для зберігання даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.
Отже, система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому такі дані були сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.
Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що відомості з СОД РРО є по суті електронними копіями розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані та надійшли виключно з РРО, що зареєстровані за суб'єктами господарювання, шляхом передачі до органу Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку зі збереженням їх цілісності та незмінності та відповідно належними доказами дотримання/недотримання платником податків вимог законодавства щодо видачі в паперовому вигляді (електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Суд зауважує, що перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів; надавати в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Тобто, контролюючий орган стверджує про реалізацію позивачем товару без застосування РРО.
До такого висновку ревізори прийшли шляхом співставлення залишку товару 656 од. (849961 грн) відповідно до проведеної 06.01.2025 інвентаризації під час попередньої перевірки (акт від 13.01.2025 № 88/04 36-07-14/РРО/45459088), інформації про надходження товару за період з 06.01.2025 по 13.01.2025 відповідно на накладної на переміщення від 07.01.2025 № 71/14 (162 833,87 грн) та інформації про реалізацію товарів за період 06.01.2025 по 13.01.2025, яка отримана із СОД РРО 60 од. (175205,10 грн), станом на початок періоду, що охоплено поточною перевіркою 14.01.2025 встановлено залишок товару у господарському об'єкті у кількості 624 од. на суму 776718,90 грн.
Вважають, що дані обрахунки свідчать, що у місці реалізації товару фактично відсутній товар, який мав там бути відповідно до наявної на час перевірки податкової інформації та первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем до перевірки.
Зазначене підтверджує порушення ведення суб'єктом господарювання обліку товарних запасів, в порядку, встановленому законодавством.
Проте, на думку суду, відповідач не навів доводів та не надав суду доказів реалізації позивачем товарів без застосування РРО, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження таких дій, крім доводів про неналежну організацію обліку товарних запасів.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №-265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в другому абзаці цієї норми осіб, до яких позивач не відноситься)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
За змістом наведеної норми суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Таким чином, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22 та від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22, яку суд враховує при розгляді справи.
Отже суд дійшов висновку, що ревізори допустилися помилки при кваліфікації вчиненого позивачем порушення, що призвело до невірних висновків перевірки та прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд дійшов висновку про не доведення суб'єктом владних повноважень беззаперечного факту реалізації позивачем товарів без застосування РРО, що виключає застосування до нього штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що слід скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність свого рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 02.04.2025 №14671/13-01-07-09 про застосування до ТОВ "Спешлтех" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 506975,58 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» сплачений судовий збір у сумі 6083 (шість тисяч вісімдесят три) грн 70 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕШЛТЕХ» (79007 Львівська область місто Львів вулиця Данилишина, 6, офіс 206, код ЄДРПОУ45459088)
Відповідач: Головне управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур