Іменем України
21 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/7544/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - позивач, АТ "Криворіжгаз") до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідача, НКРЕКП), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які полягають у невстановлені економічного обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" шляхом включення компенсації витрат за період з 2020 рік згідно заяви АТ "Криворіжгаз" № 50105.1-Сл-24353-1020 від 27.10.2020;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, зокрема, включивши до складу такого тарифу:
компенсацію витрат на придбання природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, що не була компенсована внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню в тарифі 2020 року в розмірі 42,5 млн грн без ПДВ, компенсацію інших витрат за 2020 рік - 30,8 млн грн без ПДВ; компенсацію недоотриманої тарифної виручки внаслідок невідповідності планової річної замовленої потужності розподілу природного газу та фактичної за 2020 рік у розмірі 36,9 млн грн без ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є оператором газорозподільної системи та отримує плату за розподіл природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП на підставі пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540, ст. 8 та 9 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Станом на момент звернення з цією позовною заявою тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для позивача встановлено постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2774 тариф послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,51 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
В той же час позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про перегляд тарифів та встановлення економічно обгрунтованого тарифу, який би забезпечиив ліцензіату всі витрати, або встановив компенсацію за минулі періоди.
Встановлений тариф на розподіл природного газу не забезпечив позивачу відшкодування його витрат у 2020 році.
Однак, відповідачем не було вчинено жодних дій щодо перегляду тарифу до кінця 2020 року та лише 30.12.2020 відповідачем здійснено перегляд тарифу (постанова НКРЕКП № 2774 від 30.12.2020), але не до економічно обгрунтованого рівня.
Позивач вважає, що такі дії відповідача свідчать про бездіяльність у здійсненні повноважень з перегляду тарифів на розпоіл природного газу та приведення їх до рівня економічно обгрунтованих. Такі дії (бездіяльність) відповідача привели до штучного нарощування дефіциту обігових коштів позивача, вніслідок чого позивача позбавлено можливості компенсувати необхідні для ведення власної господарської діяльності виробничі витрати, зокрема, здійснювати оплату природного газу на потреби виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 прийнято справу до провадження; вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 витребувано у позивача в строк до 12.02.2025 докази у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 позовну заяву залишити без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" задоволено. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №640/7544/21 скасовано. Справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 продовжено розгляд справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявених вимог таких підстав.
Встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу операторам газорозподільних систем, зокрема позивачу, належить до виключних повноважень НКРЕКП.
Відповідач зазначає, що обґрунтування позовної заяви зводяться до непогодження позивача з рівнем тарифу, встановленого постановами НКРЕКП від 15.12.2016 № 2294, 30.12.2019 № 2774. Крім того, позивач зазначає, що «встановлений тариф на 2020 також не передбачає компенсації за минулі періоди» (абзац 12 стор. 2 Позову) (постанова НКРЕКП від 30.12.2020 № 2774). Разом з тим, позивач не оскаржував жодну з вищенаведених постанов НКРЕКП, зокрема, з підстав їх економічної необґрунтованості.
Одночасно, зазначено, що кожна нова заява про встановлення тарифу, що подавалась позивачем до НКРЕКП, містила нові розрахунки статей витрат тарифу. Зазначене обґрунтовується тим, що разом із заявою Ліцензіат надає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інпіих витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої (відмінної) інформації. НКРЕКП вважає, що з кожною наступною заявою про перегляд тарифу з іншими показниками втрачає актуальність попередньо подана заява.
Відповідач вказує, що позивач не надавав в установленому порядку зауваження та пропозиції до проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ Криворіжгаз», протокол проведення відкритого обговорення проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Криворіжгаз» від 22.12.2020 № 426-п підписаний представником Оператора ГРМ без зауважень.
При цьому, вирішення питання щодо зобов'язання Комісії включити до тарифу Ліцензіата певні витрати відноситься до внурішньої компетенції державного органу (дискреційних повноважень), а тому суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов'язання вчинити вищевказані дії.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району) та Криворізького району Дніпропетровської області на підставі ліцензії, виданої на підставі постанови відповідача від 29.06.2017 №845, та отримує плату за розподіл природного газу на підставі тарифів, встановлених постановами НКРЕКП від 15.12.2016 № 2294 та 30.12.2019 № 2774.
Вважаючи дані тарифи такими, що не відповідають рівню економічно обґрунтованих, позивач звертався до відповідача з листами від 10.01.2019 № 5.0105.2-ел-477-0119, від 27.02.2019 № 50105.2-сл4926-0219, від 22.04.2019 №50105.2-Сл-9788-0419, від 16.08.2019 № 50105.2-сл-20900-0819.
На вказані заяви відповідач надав відповідь, зокрема, листами від 16.01.2019 № 508/16/7-19, від 29.03.2019 № 3496/16/7-19, від 27.05.2019 № 5704/16.3.2/7-19, від 18.09.2019 № 9961/16.3.2/7-19.
З урахуванням листа від 16.08.2019 № 50105.2-сл20900-0819 Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3029 встановлені АТ "Криворіжгаз" тарифи на послуги розподілу природного газу.
Доказів оскарження зазначеної постанови суду не надано.
З протоколу проведення відкритого обговорення проєкту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Криворіжгаз" від 20.12.2020 № 426-п встановлено, що під час проведення обговорення проєкту постанови «Про встановлння тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Криворіжгаз" та розгляд зауважень та пропозицій, отриманих від заінтересованих осіб у період з 09.12.2020 до 18.12.2020 від АТ "Криворіжгаз" були присутні: директор фінансовий - Гарусь Н.В., директор технічний - Рибка Б.О. та начальник виробничо-технічного відділу - Шнейдер СВ.
Зазначений протокол підписаний директор фінансовий АТ "Криворіжгаз" без зауважень.
Протокол відкритого обговорення разом з таблицею узгоджених позицій оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Proekty/2020/pr_349/protokol_vidkrobgovorennia_2020.pdf.
Проєкт постанови про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу АТ "Криворіжгаз" було оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора (питання 13 порядку денного засідання НКРЕКП 30.12.2020).
На засіданні 30.12.2020, що проводилось у формі відкритого слухання, НКРЕКП було прийнято постанову № 2774 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Криворіжгаз».
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VI (далі - Закон № 5007-VI) встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Згідно положень статті 8 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 №1682-III (далі - Закон № 1682-III) предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Відповідно, ціни на надавані позивачем послуги з розподілу природного газу є державними регульованими, і на процедуру їх встановлення поширюються вимоги законодавства щодо державних регульованих цін.
Зокрема, згідно частини другої статті 12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Згідно частини першої статті 9 Закону № 1682-III державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється на основі таких принципів, в тому числі, самоокупності суб'єктів природних монополій.
Частиною шостою статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII) передбачено, що ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги з розподілу), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб'єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.
Органом, уповноваженим на формування цінової - встановлення тарифу на розподіл природного газу - є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме:
у відповідності до частин першої та третьої статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, в тому числі, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до пункту 13 частини першої, абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2000 № 12 (втратила чинність на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 201 від 16.02.2017), в пункті 3.8 встановлювали, що ліцензіат одержує плату за послуги з транспортування газу розподільними трубопроводами від замовників цих послуг за встановленим НКРЕ тарифом. Тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами розраховується ліцензіатом на наступний (плановий) період та затверджується НКРЕ. Тариф установлюється таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, а також стимулювати його до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності його діяльності.
Вимога щодо встановлення НКРЕ (повноваження якого станом на час розгляду справи покладено на НКРЕКП) економічно обґрунтованого тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України, а також отримання обґрунтованого рівня прибутку міститься і в постановах НКРЕ, що регулюють питання встановлення відповідних тарифів, а саме: в пункті 2.1 Порядку формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від 28.07.2011 року № 1384 (втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП №391 від 14.06.2018); в пунктах 1.5, 1.7, р. 4., 5 Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 № 983 (втратила чинність на підставі Постанови НКРЕКП N 237 від 25.02.2016 з 01.04.2017); в пунктах 3, 4 розділу ІІ, пункт 4 розділу ІІІ, розділ IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 № 236, є чинною на час прийняття рішення; в Процедурі встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженій постановою НКРЕ від 03.04.2013 № 369.
З врахуванням викладеного, необхідність формування вказаного тарифу з огляду на його економічну обґрунтованість прямо передбачена законодавством і встановлює для НКРЕКП відповідний обов'язок при встановленні та зміні тарифів, зокрема, і для позивача.
На момент звернення позивача з заявами діяла затверджена постановою відповідача від 14.06.2018 № 389 Тимчасова методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 8.12 вищезазначеної тимчасової методики заява та документи, що до неї додаються, перевіряються НКРЕКП щодо їх відповідності вимогам цього розділу. У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 8.6 цієї глави, заява не розглядається, про що НКРЕКП повідомляє заявника у письмовій формі протягом десяти робочих днів з дня надходження таких документів до НКРЕКП та повертає їх заявнику. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 8.6 цієї глави, НКРЕКП розглядає їх протягом тридцяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП. У разі потреби НКРЕКП може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником суб'єкта господарювання. Розгляд заяви зупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяви позивача.
З протоколу проведення відкритого обговорення проєкту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Криворіжгаз" від 20.12.2020 № 426-п судом встановлено, що представники позивача були присутніми під час проведення обговорення проєкту постанови «Про встановлння тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Криворіжгаз" та розгляду зауважень та пропозицій, отриманих від заінтересованих осіб у період з 09.12.2020 до 18.12.2020. Жодних зауважень стороною позивача надано не було.
На підставі вказаного протоколу з таблицею узгоджених позицій на засіданні 30.12.2020, що проводилось у формі відкритого слухання, НКРЕКП було прийнято постанову № 2774 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Криворіжгаз».
Отже, посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідача є незмістовними, оскільки відповідачем вживалися конкретні заходи стосовно встановлення позивачу відповіднних тарифів та позивач приймав безпосередню участь в таких заходах.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та наданих доказів, з урахуванням меж заявлених вимог та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.В. Борзаниця