21 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/910/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення суду у справі за позовом адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №360/910/25, в якій заявник просить суд:
встановити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі 360/910/25;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України подати у встановлений судом строк звіт про результат виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі 360/910/25.
Ухвалою від 03 березня 2026 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 16 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №360/910/25 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до Луганського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №360/910/25 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
09.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №360/910/25, в якому зазначено наступне.
ОСОБА_1 з 28.08.1998 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганської області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та отримувала пенсію засобом зв'язку через відділення АТ «Укрпошта».
З серпня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 було переведено до АТ «Ощадбанк» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 №162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі - Постанова №162).
Нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.10.2022 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку неотриманням пенсійних виплат більше року.
Відповідач звертає увагу, що АТ «Ощадбанк» було повернуто кошти у вересні 2022 року за період з 01.03.2022 по 30.09.2022 у зв'язку з тим що, рахунок не відповідає реквізитам по РНОКПП (скриншот ІКІС ПФУ ППВП з фінансової звітності щодо повернення банком коштів у зв'язку з невідповідністю РНОКПП).
04.09.2025 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №360/910/25 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №360/910/25 внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний номер 821-24995. Тобто, борг за період з 01.03.2022 по 31.03.2026 у сумі 406 806,68 грн обліковано в Головному управлінні.
15.09.2024 ОСОБА_1 звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявкою на «Ідентифікацію особи за допомогою відеоконференцзв'язку». Рішенням від 04.10.2024 №391680 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області особу ОСОБА_1 встановлено. За умови успішної відеоідентифікації в ВІО в підсистемі «Звернення» автоматично створюється звернення за перерахунком пенсії виду «Поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам», до якого прикріплюються всі сканкопії документів, які прикріплювалися до звернення на проведення відеоідентифікації та скан-копія документу типу «Рішення ВІО» (рішення комісії, що проводила ідентифікацію особи в ході відеоконференції в підсистемі ВІО).
Автоматично сформовану заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії з типом ідентифікації «відеоконференцзв'язок» опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням від 23.10.2024 №909240175700 виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.03.2022 з урахуванням частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява про виплату пенсії згідно з «Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 зі змінами (далі - Порядок №1596), не надавалась.
Водночас, у паспорті наявна відмітка про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера але у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (РЗО) та електронній пенсійній справі наявний РНОКПП 1594505883, в той час як в кваліфікованому електронному підписі (КЕПі) він відсутній. Фізичні особи - платники податків, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, зроблену до набуття чинності Податкового кодексу України (з 01.01.2011) та які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повинні поновити цю інформацію: або присвоїти номер, або взяти відмову відповідно до вимог чинного законодавства.
З метою усунення розбіжностей та внесення змін до РЗО та електронній пенсійній справи позивачу неодноразово було рекомендовано (листи від 11.11.2024 №8509-8461/Т-02/8-1200/24, від 21.02.2025 №1141-912/Т-06/8-1200/25, від 17.10.2025 №10107-10269/Т-02/8-1200/25) звернутися до органу Державної податкової служби України на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, з метою перевірки та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Згідно даних ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсій (ППВП)» та ІКІС ПФУ: Підсистема «Звернення» ОСОБА_1 з заявами з метою усунення розбіжностей та внесення змін до РЗО та електронній пенсійній справи станом на теперішній час не зверталась.
З урахуванням зазначеного, а саме питання перерахування коштів на зазначений у зверненні №6491 від 23.10.2024 банківський рахунок АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 може бути вирішено після усунення невідповідностей в Державних реєстрах та в електронній пенсійній справі.
Щодо виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення у цій справі, відповідач зазначає, що заборгованість пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 31.03.2026 у сумі 406 806, 68 грн обліковано в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Луганській області (скрін ІКІС ПФУ ППВП як доказ обліку заборгованості додається).
Відповідач звертає увагу на те, що Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 прийнято постанову № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова № 1279). Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Також Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни. Отже, з 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії та грошової допомоги можливо виключно Пенсійним фондом України.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можливо здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з положеннями пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Кодексу, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Доходи та видатки Пенсійного фонду України на поточний рік затверджуються постановою Кабінету Міністрів України «Про бюджет Пенсійного фонду на відповідний рік».
Також відповідач вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 набрала чинності 17.07.2025.
Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Пунктом 6 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 передбачено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 7 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до ч. 1 статті 4 Бюджетного кодексу України є частиною бюджетного законодавства. Повноваження Пенсійного фонду України як виконавця бюджетних програм визначається статтею 23 цього Кодексу, а саме будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
17.09.2025 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1152 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік». Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік враховує видатки на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, що розподілені за джерелами їх виплат (фінансування) з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
05.02.2026 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Бюджет враховує видатки на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) призначених або перерахованих на виконання судових рішень, що розподілені за джерелами їх виплати (фінансування) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на загальну суму 2,0 млрд грн.
Відповідач зазначає, що за такого правового врегулювання заборгованість по виплаті пенсії ОСОБА_1 , нараховану на виконання рішення суду у справі № 360/910/25, за період з 01.03.2022 по 31.03.2026 у сумі 406 806, 68 грн обліковано в Головному управлінні, включено до Переліку боргів відповідно до Постанови № 821, внесено до підсистеми “Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 821-24995 та буде виплачуватися відповідно до Порядку№ 821 в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата , але тільки після усунення невідповідностей в Державних реєстрах та в електронній пенсійній справі.
Частину боргу, з урахуванням пункту 7 Порядку № 821, у березні 2026 в сумі 11083,88 грн було перераховано відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Але АТ «Ощадбанк» було повернуто кошти у березні 2026 року у зв'язку з тим що, рахунок не відповідає реквізитам по РНОКПП.
Відповідач наголошує, що під час розгляду цього звіту слід врахувати, що виділення коштів на виплату заборгованості з пенсії, яка виникла за період з 01.03.2022 по 31.03.2026 в сумі 406806,68 грн, не залежить від волевиявлення керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки Головним розпорядником бюджетних коштів з 01.04.2021 є Пенсійний фонд України. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вважає, що відповідачем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №360/910/25, в той час, як відповідачем не здійснено ніяких заходів щодо усунення розбіжностей та внесення змін до РЗО та електронній пенсійній справі.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинило усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №360/910/25 вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.
Ухвалою суду від 10.04.2026 звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі 360/910/25 призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
10.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на звіт про виконання рішення суду від 10.07.2025 у справі №360/910/25, в яких позивач зазначає, що відповідно до даних паспорта має право здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру.
Щодо доводів відповідача про внесення змін до реєстру застрахованих осіб та до пенсійної справи, позивач зазначає, що на виконання рекомендації відповідача 24.02.2026 подана анкета застрахованої особи для внесення/зміни даних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка була відхилена відповідачем.
26.02.2026 подана заява на зміну особистих даних, однак на вебпорталі ПФУ було відмовлено у реєстрації заяви.
Позивач звертає увагу, що відповідач самостійно може внести зміни до реєстру застрахованих осіб та до пенсійної справи, проте умисно це не робить, надаючи лише відписки з цього приводу. Відповідні заяви позивачем подані до відповідача неодноразово.
Щодо перерахування відповідачем коштів на картрахунок відкритий в Ощадбанку позивач зазначає, що 14.03.2026 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила внести зміни до пенсійної справи та подальшу виплату пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/910/25 проводити на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий АТ «А-БАНК». Принагідно звернула увагу відповідача, що позивач не може змінити банківські реквізити у розділі «Внесення змін до пенсійної справи». Проте листом від 09.04.2026 за №6929-5462/Т-02/8-1200/26 відповідач знову відмовив та вказав на необхідність звернення до органів Державної податкової служби України
Позивач вказує на те, що наведені відповідачем у звіті обставини щодо наявності розбіжностей у державних реєстрах та необхідності їх усунення позивачем не можуть вважатися поважними причинами невиконання судового рішення, оскільки такі доводи вже були предметом дослідження та оцінки суду під час розгляду адміністративної справи №360/910/25 по суті.
При розгляді звіту ГУПФУ в Луганській області про виконання судового рішення, дослідивши надані документи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 КАС України).
Частиною третьою статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Частиною першою статті 383-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (частина друга статті 383-3 КАС України).
Відповідно до положень частини одинадцятої статті 383-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За вимогами частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд зазначає, що поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області звіт свідчить про виконання не в повному обсязі рішення суду від 10.07.2025 у справі 360/910/25, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме не здійснено виплату присуджених сум пенсії.
Проте відповідачем вживається заходи щодо виконання судового рішення від 10.07.2025 у справі 360/910/25, а саме:
- заборгованість пенсії за період з 01.03.2022 по 31.03.2026 у сумі 406 806, 68 грн обліковано в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Луганській області та внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний номер 821-24995;
- прийнято рішення №909240175700 від 06.03.2026 про перерахунок пенсії та у березні 2026 року суму пенсії у розмірі 11083,88 грн було перераховано на рахунок АТ «Ощадбанк» (повернуто банком у березні 2026 року у зв'язку з тим що, рахунок не відповідає реквізитам по РНОКПП).
Як слідує із звіту відповідача причиною невиплати нарахованих сум пенсії ОСОБА_1 є те, що нею не здійснено заходів щодо усунення розбіжностей щодо відомостей ідентифікаційного коду, зокрема, за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 обліковано за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Водночас, ОСОБА_1 як особа, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повинна поновити цю інформацію: або присвоїти номер, або взяти відмову відповідно до вимог чинного законодавства. У зв'язку із чим, необхідно звернутися до органів Державної податкової служби для внесення відповідних змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Щодо вказаних тверджень відповідача суд зазначає наступне.
В силу положень пункту 63.6 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику.
Пунктом 70.1 ст. 70 ПК України визначено, що облік фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Згідно з пунктом 70.5 статті 70 ПК України фізична особа-платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи-платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи-платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
З метою визначення єдиного порядку реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відповідно до статей 63 та 70 ПК України розроблено Положення № 822, яким, зокрема, визначаються: процедура реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі; порядок формування та ведення Державного реєстру; подання облікової картки фізичної особи-платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта тощо.
Пунктом 1 розділу ІІ Положення № 822 передбачено, що облік фізичних осіб-платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Відповідно до пунктів 2 розділу VІІІ Положення № 822 облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
Дії контролюючого органу після отримання Повідомлення регулюються пунктами 5, 6, 7 розділу VІІІ Положення № 822. Так, згідно з цими пунктами процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення. За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.
Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.
Після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до ДФС повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта. ДФС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру Державного реєстру запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до цього реєстру (п. 8 розділу VІІІ Положення № 822).
Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що діючим законодавством регламентовано механізм обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Облік таких осіб є формалізованим процесом та здійснюється в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Крім того, до моменту набрання чинності Податковим кодексом України питання, пов'язані з обліком фізичних осіб-платників податків та зборів врегульовувались Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР.
Згідно з частиною 2 статті 5 вказаного Закону до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Проте можливість не включення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків з релігійних міркувань існувала лише до моменту втрати чинності Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», тобто до 01.01.2011.
З часу набрання чинності Податковим кодексом України, а саме починаючи з 01.01.2011, законодавець запровадив інший механізм обліку фізичних осіб-платників податків та зборів.
Так, з набранням чинності Податковим кодексом України втратили чинність норми Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів», яким було передбачено, що у паспортах осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
З паспорту позивача убачається наявність відмітки наступного змісту: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Таким чином, позивач, як особа, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виконав вимогу закону чинного станом на дату проставлення такої відмітки, а саме щодо внесення відмітки в паспорт відповідно до норм законодавства чинного на дату внесення такої відмітки та, відповідно, такі обставини повинні враховуватися відповідачем при прийнятті ним будь-яких рішень щодо пенсійних виплат позивача.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що твердження відповідача про необхідність звернення позивача до органів ДПС з метою уточнення відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки наявність у позивача відмітки у паспорті про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера підтверджує належне виконання ним вимог законодавства, чинного на момент внесення такої відмітки, та виключає обов'язок повторного звернення до контролюючих органів.
До того ж, суд звертає увагу на таке.
Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (надалі - Порядок № 1596), визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно з пунктами 8-9 Порядку № 1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», одержувача та уповноваженого працівника банку.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії (бланк якої є Додатком № 1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу, відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Заява про виплату пенсії від 14.03.2026, подана ОСОБА_1 з дотриманням вимог пункту 10 Порядку № 1596 та є підставою для виплати пенсії через поточний рахунок в банку, відкритий позивачем в АТ «А-БАНК».
Суд зазначає, що врегульований на законодавчому рівні порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті покладає на банк відповідальність за достовірність даних, внесених уповноваженим працівником банку до заяви про виплату пенсії щодо проведення у повному обсязі ідентифікації одержувача під час відкриття рахунку.
При цьому, відповідно до абзацу 6 пункту 10 Порядку № 1596 уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
За пунктом 19 Порядку №1596 суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі, зокрема: невідповідності будь-яких реквізитів, зазначених у списку, даним поточного рахунка одержувача;
Відповідно до пункту 23 Порядку №1596 повернуті Пенсійному фонду України та органам соціального захисту населення незараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги згідно з відмітками уповноважених банків у списках вносяться органами Пенсійного фонду України та органами соціального захисту населення у відповідний розділ особового рахунка одержувача. Залежно від причини незарахування органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення вносять зміни до реквізитів поточних рахунків або тимчасово зупиняють перерахування коштів за цими поточними рахунками в установи уповноважених банків.
З аналізу пункту 23 Порядку №1596 слідує висновок, що органи Пенсійного фонду України мають право вносити зміни до реквізитів поточних рахунків.
Відтак, відповідно до пункту 23 Порядку №1596, відповідач наділений повноваженнями самостійно вносити зміни до реквізитів поточних рахунків одержувачів пенсій залежно від причин незарахування коштів, у тому числі з урахуванням особливостей ідентифікації особи.
Посилання відповідача на неможливість здійснення виплати у зв'язку з наявністю розбіжностей в матеріалах пенсійної справи є необґрунтованим, оскільки саме на орган Пенсійного фонду України покладено обов'язок належного ведення пенсійної справи та обліку отримувачів пенсій та забезпечення реалізації судового рішення, що набрало законної сили.
Отже, суд дійшов висновку, що наявні у відповідача повноваження та правові механізми дозволяють самостійно усунути виявлені розбіжності без покладення додаткового обов'язку на позивача звертатися до органів ДПС.
Таким чином, доводи відповідача щодо необхідності вчинення позивачем додаткових дій для уточнення відомостей у податковому органі є необґрунтованими, а невиконання судового рішення з підстав наявності технічних або реєстраційних розбіжностей свідчить про неналежне виконання відповідачем покладених на нього обов'язків, оскільки такі розбіжності могли бути усунуті самим пенсійним органом у межах наданих йому повноважень.
Разом з тим, з поданих позивачем документів вбачається, що 14.03.2026 ОСОБА_1 звернулася через вебпортал з заявою (ВЕБ-12001-Ф-С-26-168814 від 14.03.2026) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій просила внести зміни до пенсійної справи та подальшу виплату пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/910/25 проводити на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «А-БАНК». Додатково в заяві вказано, що не може змінити банківські реквізити у розділі «Внесення змін до пенсійної справи».
До заяви позивачем надано: заяву про виплату пенсії або грошової допомоги, довідку банку АТ «А-БАНК» з відомостями про відкритий рахунок у банку від 13.03.2026 № OQ0M-IL9B-4N0U-BLEG, копію паспорту з відміткою «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру».
Про наявність вказаних обставин відповідач у звіті про виконання судового рішення не зазначає, також відомостей та доказів щодо наявність можливості/неможливості зарахування коштів на рахунок у банку, відкритому ОСОБА_1 в АТ «А-БАНК» за її заявою (ВЕБ-12001-Ф-С-26-168814 від 14.03.2026) матеріали звіту не містять.
З урахуванням встановлених обставин у справі, наявна об'єктивна невизначеність, яка прямо впливає на можливість виконання рішення суду, а саме: судом встановлено наявність рахунку, відкритого позивачем в іншому банку, проте відсутні відомості щодо мождивості/неможливості зарахування коштів ГУ ПФУ в Луганській області на вказаний рахунок.
Таким чином, оскільки судом приймається наданий відповідачем звіт в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 заборгованості з пенсії та прийняття рішення ГУПФУ в Луганській області про поновлення виплати пенсії, що свідчить про вжиття відповідачем заходів з метою виконання судового рішення, неповне виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, і зважаючи на повідомлені відповідачем причини невиконання судового рішення та вжиті ним заходи для його належного виконання, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для накладення штрафу на керівника за неповне виконання рішення суду.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, судом надано оцінку основним (суттєвим) аргументам сторін.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 382, 382-1,382-2,382-3 КАС України, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.04.2026 № 1200-0902-7/9528 про виконання судового рішення у справі №360/910/25 за позовом адвоката Котік Олесі Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.03.2022 по 31.03.2026 у сумі 406 806, 68 грн та прийняття рішення ГУПФУ в Луганській області 909240175700 від 06.03.2026 про перерахунок пенсії, яким продовжено нарахування пенсії.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк на подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі 360/910/25 на один місяць з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова