про прийняття звіту та встановлення нового строку на подання звіту
20 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1586/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.04.2026 про виконання рішення суду у справі № 360/1586/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
05.02.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 13.02.2026 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про повне виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі №360/1586/25.
10 квітня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшов звіт про виконання рішення суду.
У звіті про виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зазначило, що на виконання вищезазначеного судового рішення Головне управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки наданої Адміністраціє Державної прикордонної служби України від 18.07.2025 №11/24597-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат. Дане рішення суду виконане в умовах дії Постанови №821.
Отже, різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) на виконання судового рішення по справі № 360/1586/25 з 01.02.2023 по 30.11.2025 (згідно доручення Д 0710010563/6) складає 265246,26 грн. та облікована в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , в тому числі: минулий (відкладений) борг - 259788,06 грн сили, а саме до 11.11.2025 та поточний борг до дати набрання законної з дати набрання законної сили, 30.11.2025 - в сумі 5458,20 грн.
Із загального поточного боргу в сумі 5458,20 грн у лютому 2026 року забезпечено виплату в розмірі 1000,00 грн, у березні 2026 року - 982,00 грн. Дані суми визначаються пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в Переліку.
Залишок поточного боргу (3476,20 грн) за період з 11.11.2025 по 30.11.2025 та поточний борг починаючи з 01.12.2025 також підлягають виплаті згідно Порядку 821. Зазначив, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинило усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №360/600/25 вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.
Вважає, що боржник в особі Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 360/1586/25. Зазначив, що різниця в пенсії виплачується ОСОБА_1 згідно Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
З урахуванням викладеного просить прийняти звіт про виконання судового рішення.
Позивач своїм правом на подання письмових пояснень щодо поданого звіту не скористався.
При розгляді звіту про виконання рішення суду, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно із частиною першою статті 383-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Абзацом першим частини першої статті 383-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 383-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі №360/1586/25, яке набрало законної сили 11.11.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023, на підставі оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.07.2025 №11/24597-суд, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищезазначеного судового рішення Головне управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки наданої Адміністраціє Державної прикордонної служби України від 18.07.2025 №11/24597-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.
Різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) на виконання судового рішення по справі № 360/1586/25 з 01.02.2023 по 30.11.2025 (згідно доручення Д 0710010563/6) складає 265246,26 грн. та облікована в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , в тому числі: минулий (відкладений) борг - 259788,06 грн до дати набрання законної сили, а саме до 11.11.2025 та поточний борг з дати набрання законної сили, а саме з 11.11.2025 по 30.11.2025 - в сумі 5458,20 грн.
Із загального поточного боргу в сумі 5458,20 грн у лютому 2026 року забезпечено виплату в розмірі 1000,00 грн, у березні 2026 року - 982,00 грн, що підтверджується скріном сторінок електронної пенсійної справи позивача.
Як зазначає відповідач залишок поточного боргу (3476,20 грн) за період з 11.11.2025 по 30.11.2025 та поточний борг починаючи з 01.12.2025 підлягають виплаті згідно Порядку 821.
Отже, рішення суду у справі № 360/1586/25 виконано відповідачем в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки наданої Адміністраціє Державної прикордонної служби України від 18.07.2025 №11/24597-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.
Залишок невиплаченої суми за період з 01.02.2023 по 30.11.2025 складає 263264,26 грн.
Водночас неможливість повного виконання цього рішення зумовлена відсутністю у відповідача коштів, призначених для виконання рішення суду. При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проти виплати перерахованої пенсії не заперечує та зазначає, що відповідні виплати будуть здійсненні після надходження до боржника коштів, призначених для виконання рішення суду.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
У адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У частині дев'ятій статті 382-3 КАС України визначено, що суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята статті 382-3 КАС України).
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії позивача та внесення заборгованості з пенсії, що утворилась внаслідок такого перерахунку, на облік до відповідних автоматизованих систем відповідача, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині судового рішення.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
Водночас, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в ухвалі від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24, при розгляді звіту у подібних правовідносинах та за подібних обставин, та причин невиконання судового рішення.
При цьому, суд вказує Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області на необхідність вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 360/1586/25, зокрема шляхом ініціювання перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби - і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості з виплати пенсії, зокрема перед позивачем.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що судове рішення в цій справі залишається невиконаним в частині виплати заборгованості з пенсії, з метою надання відповідачу додаткового часу для його виконання та з урахуванням вжитих ним заходів для виконання судового рішення, суд встановлює відповідачу новий строк для подання звіту, - три місяці з дня отримання відповідачем цієї ухвали.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що за приписами статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту, на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, накладається штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 378, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.04.2026 про виконання судового рішення у справі № 360/1586/25.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі № 360/1586/25, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Одночасно зі звітом надати до суду:
- перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року, підсумок пенсії (з надбавками та доплатами на виконання рішення суду);
- розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за період з 01.02.2023 по 30.11.2025;
- документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі № 360/1586/25 в частині здійснення виплати коштів, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її сплати.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов