21 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/12748/20
провадження № 2-іс/340/327/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у письмовому порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-2001» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «Сакура-2001» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2020 №0008750504.
В обґрунтування позову представник позивач зазначив, що уповноваженими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА-2001», за результатами якої складено акт № 203/26-15-05-04-05/31455261 від 21.02.2020. На підставі даного Акту, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 20.03.2020 №0008750504.
Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі.
Ухвалою від 16.06.2020 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399 дану справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 головуючою суддею у вказаній справі визначено суддю Казанчук Г.П.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року адміністративну справу №640/12748/20 прийнято до провадження суддею Казанчук Г.П.
Розпорядженням керівника апарату суду від 24 грудня 2025 року №356 на підставі пунктів2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №640/12748/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Притулу К.М.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Притулою К.М. від 14 січня 2026 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (Т.3 а.с.40).
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлене порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню (Т.2 а.с.162-177).
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 10.02.2020 № 190/26-15-05-04-05 та згідно з наказом від 10.02.2020 № 1416 виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «САКУРА-2001» (код 41931728) за березень, квітень, травень та серпень 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт № 203/26-15-05-04-05/31455261 від 21.02.2020 (Т.1 а.с.18-52).
Відповідно до висновків викладених в акті перевіркою ТОВ «САКУРА- 2001» встановлені порушення п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 89427 грн в тому числі по періодах: за березень 2018 року у сумі 21733 грн; за травень 2018 року у сумі 41140 грн; за серпень 2018 року у сумі 26554 грн.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки 21.02.2020 р. Позивачем у порядку ст. 86 Податкового кодексу України на адресу ГУ ДПС у м. Києві подано заперечення на Акт перевірки від 06.03.2020 р. № 11.
Листом від 19.03.2020 № 50938/10/26-15-05-04-05 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено, що за результатами розгляду заперечень висновки Акта перевірки залишено без змін.
На підстав акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00084750504 від 20.03.2020 яким товариству з обмеженою відповідальністю «САКУРА-2001» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 89427,00 та застосовано штрафні санкції в розмірі 22357,00 грн (Т.1 а.с.75).
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивачем, у порядку ст. 56 ПК України, подано до Державної податкової служби України скаргу № 16 від 26.03.2020.
Рішенням від 26.05.2020 № 17104/6/99-00-08-05-02-06 ДПС України було залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0008750504 від 20.03.2020, а скаргу позивача - без задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Податок на прибуток та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.1 та 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Під витратами, відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1статті 14 ПК України).
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 ПК України).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (стаття 2 Закону).
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік є обов'язковими видом обліку, який ведеться підприємством.
Відповідно до статті 8 Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено також підпунктом 1.2 пункту 1 та підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).
Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксуються та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи. Від імені яких складений документи, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Отже формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Судом встановлено, що в ході здійсненої перевірки, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві зроблено висновок про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «САКУРА-2001» неправомірно віднесло до витрат та сформувало податковий кредит із сум коштів, сплачених за господарськими операціями з ТОВ «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС».
Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За правилами частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «САКУРА-2001» здійснює господарську діяльність у сфері охоронних послуг з 2001 року. Має безстрокову ліцензію Міністерства внутрішніх справ на провадження охоронної діяльності АЕ № 292171 від 10.06.2014.
ТОВ «САКУРА-2001» надає послуги охорони різних видів об'єктів. З метою виконання господарських зобов'язання з охорони перед замовниками таких послуга та з метою отримання прибутку від такої господарської діяльності ТОВ «САКУРА-2001» було залучено TOB «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС».
Господарські взаємовідносини відбулися в березні-серпні 2018 року на підставі Договорів про надання послуг з відповідними додатками № 1 від 28.02.2018 (Т.1 а.с.91-93) , № 2 від 28.02.2018 (Т.1 а.с.99-101), № 3 від 28.02.2018 (Т.1 а.с.107-108), № 165 від 30.07.2018 (Т.1 а.с.115-117), № 166 від 30.07.2018 (Т.1 а.с.123-126).
Відповідно до п. 1.1. Договорів Виконавець (TOB «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС») зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ «САКУРА-2001»), протягом визначеного в Договорі строку, на власний ризик своїми та/або залученими силами та засобами надати комплекс охоронних послуг з фізичної охорони і контролю відповідно до їх визначення в цьому Договорі на Об'єктах Замовника та/або клієнтів Замовника на умовах, визначених даним Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 1.2. Договорів детальна інформація щодо конкретного виду послуг визначається Сторонами у Дислокації Об'єкта (Додатку 1 до даного Договору) та/або в усному або письмовому завданні Замовника.
Відповідно до п. 1.3. Договорів система охорони Об'єкта визначається Виконавцем і погоджується Замовником в Акті про виставлення нарядів охорони, що здійснюють заходи по охороні об'єкта (Додатку 2 до даного Договору).
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання послуг № 1 від 28.02.2018 р.
«Дислокація об'єктів» Сторони домовилися про наступні об'єкти охорони: Об'єкт охорони - приміщення; адреса Об'єкта охорони - місто Київ, вулиця Боровая, 45 (смт Бортничі) вид заходів охорони - патрульно-постовий кількість постів: 2 (два) 8-годинних охоронних поста.
Відповідно до Додатку 3 до Договору про надання послуг №1 від 28.02.2018 р. «Протокол узгодження договірної ціни послуг» Сторони домовилися, що розмір надання послуг за 1 (один) календарний місяць становить: 11667,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ -2333,40 грн. Всього - 14000,40 грн.
Відповідно до Додатку 3 до Договору про надання послуг № 1 від 28.02.2018 р. «Протокол узгодження договірної ціни послуг» (в редакції від 30.03.2018 р.) Сторони домовилися, що розмір надання послуг за 1 (один) календарний місяць становить: 11700,00 грн., без ПДВ, крім того ПДВ - 2340,00 грн. Всього - 14040,00 грн.
Договір про надання послуг № 1 від 28.02.2018 р. припинив свою дію 30 квітня 2018 року (включно).
Об'єкт по Договору переданий з під охорони та контролю Замовнику на підставі акту прийому-передачі об'єкта з під охорони та контролю від 30.04.2018.
Послуги охорони за березень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 17 від 31.03.2018 р.
Послуги охорони за квітень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 48 від 30.04.2018 р.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання послуг № 2 від 28.02.2018 р.
«Дислокація об'єктів» Сторони домовилися про наступні об'єкти охорони: Об'єкт охорони - торгово-розважальний комплекс; адреса Об'єкта охорони - місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 1-В; вид заходів охорони - патрульно-постовий; кількість постів: 4 (чотири) 12-годинних охоронних пости.
Відповідно до Додатку 2 до Договору про надання послуг № 2 від 28.02.2018 р. «Акт про виставлення нарядів охорони, що здійснюють заходи по охороні об'єкта» Сторони домовилися виставити наряди охорони з 01.03.2018 р.
Відповідно до Додатку 4 до Договору про надання послуг №2 від 28.02.2018 р. «Протокол узгодження договірної ціни послуг» Сторони домовилися, що розмір надання послуг за 1 (один) календарний місяць становить: 42000,00 грн., у тому числі 7000,00 грн. ПДВ.
Договір про надання послуг № 2 від 28.02.2018 р. припинив свою дію 31 травня 2018 року (включно).
Об'єкт по Договору переданий з під охорони та контролю Замовнику на підставі акту прийому-передачі об'єкта з під охорони та контролю від 31.05.2018.
Послуги охорони за березень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 2 від 31.03.2018 р.
Послуги охорони за квітень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 2 від 30.04.2018 р.
Послуги охорони за травень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 51 від 31.05.2018 р.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання послуг № 3 від 28.02.2018 р. «Дислокація об'єктів» Сторони домовилися про наступні об'єкти охорони: Об'єкт охорони - торгово-розважальний комплекс; адреса Об'єкта охорони - місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 1-В; вид заходів охорони - патрульно-постовий; кількість постів: 3 (три) 24-годинних охоронних пости, 1 (один) 12-годиних охоронний пост.
Відповідно до Додатку 2 до Договору про надання послуг № 3 від 28.02.2018 р. «Акт про виставлення нарядів охорони, що здійснюють заходи по охороні об'єкта» Сторони домовилися виставити наряди охорони з 01.03. 2018 р.
Відповідно до Додатку 4 до Договору про надання послуг №3 від 28.02.2018 р. «Протокол узгодження договірної ціни послуг» Сторони домовилися, що розмір надання послуг за 1 (один) календарний місяць становить: 74400,00., у тому числі 12400,00 грн. ПДВ.
Договір про надання послуг № 3 від 28.02.2018 р. припинив свою дію 31 травня 2018 року (включно).
Об'єкт по Договору переданий з під охорони та контролю Замовнику на підставі акту прийому-передачі об'єкта з під охорони та контролю від 31.05.2018.
Послуги охорони за березень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 3 від 31.03.2018 р.
Послуги охорони за квітень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 35 від 30.04.2018 р.
Послуги охорони за травень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 50 від 31.05.2018 р.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання послуг № 165 від 30.07.2018 р. «Дислокація об'єктів» Сторони домовилися про наступні об'єкти охорони: Об'єкт охорони - приміщення готелю; адреса Об'єкта охорони - вулиця Велика Васильківська, буд. 100, місто Київ; вид заходів охорони - патрульно-постовий; кількість постів: 3 (три) 12-годинних нічних охоронних пости.
Відповідно до Додатку 2 до Договору про надання послуг № 165 від 30.07.2018 р. «Акт про виставлення нарядів охорони, що здійснюють заходи по охороні об'єкта» Сторони домовилися виставити наряди охорони з 01.08.2018 р.
Відповідно до Додатку 3 до Договору про надання послуг № 165 від 30.07.2018 р. «Протокол узгодження договірної ціни послуг» Сторони домовилися, що розмір надання послуг за 1 (один) календарний місяць становить: 31864,50 грн., у тому числі 5310,75 грн. ПДВ.
Договір про надання послуг № 165 від 30.07.2018 р. припинив свою дію 31 серпня 2018 року (включно).
Об'єкт по Договору переданий з під охорони та контролю Замовнику на підставі акту прийому-передачі об'єкта з під охорони та контролю від 31.08.2018.
Послуги охорони за серпень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 373 від 31.08.2018 р.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання послуг № 166 від 30.07.2018 р. «Дислокація об'єктів» Сторони домовилися про наступні об'єкти охорони: Об'єкт охорони - торгово-розважальний комплекс адреса Об'єкта охорони - м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 1-В вид заходів охорони - патрульно-постовий кількість постів: 6 (шість) 24-годинних охоронних пости
Відповідно до Додатку 2 до Договору про надання послуг № 166 від 30.07.2018 р. «Акт про виставлення нарядів охорони, що здійснюють заходи по охороні об'єкта» Сторони домовилися виставити наряди охорони з 01.08. 2018 р.
Відповідно до Додатку 4 до Договору про надання послуг №166 від 30.07.2018 р. «Протокол узгодження договірної ціни послуг» Сторони домовилися, що розмір надання послуг за 1 (один) календарний місяць становить: 127458,00 грн., у тому числі 21243,00 грн. ПДВ
Договір про надання послуг № 166 від 30.07.2018 р. припинив свою дію 30 квітня 2018 року (включно).
Об'єкт по Договору переданий з під охорони та контролю Замовнику на підставі акту прийому-передачі об'єкта з під охорони та контролю від 31.08.2018.
Послуги охорони за серпень 2018 року прийняті на підставі Акту прийому-передачі виконаних робіт/послуг № 374 від 31.08.2018 р.
На підставі господарських операцій TOB «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС» на адресу ТОВ «САКУРА-2001» виписані податкові накладні, а саме: № 33 від 31.03.2018, № 31 від 31.03.2018, № 32 від 31.03.2018, № 67 від 30.04.2018, № 60 від 30.04.2018, № 69 від 30.04.2018, № 110 від 31.05.2018, № 111 від 31.05.2018, № 47 від 31.08.2018, № 48 від 31.08.2018.
Судом встановлено, що Договором № 01/07/11/18 про відступлення права вимоги від 07.11.2018, що укладений між TOB «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС» (Первісний кредитор), та ТОВ «Охоронна компанія «Рубікон» (Новий кредитор) та ТОВ «Сакура-2001»(Боржник), згідно п. 1.1. якого Первісний кредитор передав належне йому право вимоги згідно з Договором надання послуг № 165 від 30.07.2018, укладеного між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор набув/прийняв право вимоги належного Первісному кредитору за Основним Договором. За цим Договором Новий кредитор одержав право вимагати від Боржника виконання зобов'язання, які виникли за Основним Договором в частині виконання Боржником взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових зобов'язань (коштів) у сумі, що дорівнює 31864,50 грн.
Отже, станом на 08.11.2018 по контрагенту ТОВ «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС» кредиторська заборгованість була відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до перевірки, інформація про які відображена в таблиці на 23 аркуші Акту перевірки.
Також, показники господарських операцій з ТОВ «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС» відображені в податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень, серпень 2018 року.
Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.
Крім того, суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Так, оцінивши надані первинні документи, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
Оглянуті судом документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договорам, податковим, видатковим накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
Судовим розглядом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.
Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках - припущеннях щодо безтоварності угоди.
Зауважень з боку податкового органу до первинних документів, якими підтверджується виконання вищеописаних договорів між ТОВ «САКУРА-2001» та ТОВ «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС» перевірки не містить. Всі вище зазначені первинні документи, складені внаслідок фактичного здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.
Також, суд приймає до уваги доводи позивача, що ним при виборі свого контрагенту принцип належної обачності було дотримано повною мірою, так як він був перевірений на предмет реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на предмет наявності чинного свідоцтва платника ПДВ, тобто за відкритими джерелами.
Суд погоджується з тим, що у платника податків відсутня можливість здійснювати перевірку своїх потенційних контрагентів за базами даних податкового органу, а тому не визнавати здійснені господарські операції на підставі такої інформації та донараховувати грошові зобов'язання з боку податкового органу є недоцільним.
Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ «ОА «БЕЗПЕКА ПЛЮС» спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим прийняття податкового повідомлення - рішення є протиправним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В контексті викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-2001» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0008750504 від 20.03.2020.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-2001» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА