21 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/20885/21
провадження № 2-іс/340/374/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,
Представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 15.03.2021 р. №Ф-12860-13 про сплату боргу (недоїмки) якою визначено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 , за платежем "погашення заборгованості з ЄСВ" у розмірі 9527,46 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, зазначив що Головним управління ДПС у м. Києві винесено вимогу № Ф-12860-13 від 15.03.2021 про сплату боргу (недоїмки) яким визначило суму грошового зобов'язання за платежем «погашення заборгованості з ЄСВ» у розмірі 9527,46 грн.
На думку позивача, вимога про сплату боргу є протиправною та такою, що порушує його права, оскільки він являється пенсіонером за інвалідністю, добровільної участі в системі загальнообовязкового державного соціального страхування - не приймає та звільнений від сплати за себе єдиного внеску.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", матеріали справи скеровані до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Дегтярьовій С.В.
Ухвалою судді від 24 березня 2025 року справу прийнято до провадження судді Дегтярьової С.В.
Розпорядженням керівника апарату суду від 24 грудня 2025 року №357 на підставі пунктів2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №640/20885/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Притулу К.М.
08 січня 2026 року ухвалою судді Притули К.М. прийнято дану справу до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позового провадження без виклику сторі та замінено відлповідача у справі (а.с.79).
Відзив на дану позовну заяву до суду відповідачем не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач), з 08.10.201 і року, являюся фізичною особою-підприємцем, (номер запису: 20650000000034157) та пенсіонером по інвалідності (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ).
12.01.2021 позивач, під час здачі чергових звітів, подав до податкового органу «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» за формою № Д5 за 2020 рік (реєстраційний номер документа 9357360270).
У подальшому, встановивши помилку у подачі звітності, позивач, 14.04.2021 намагався подати коригуючу звітність, але зазначена звітність не була прийнята податковим органом, оскільки подання такої звітності не передбачено по за межами термінів подання такої звітності (реєстраційний номер документа 16716993).
09.04.2021 ГУ ДПС у м. Києві направило позивачу вимогу від 15.03.2021 року № Ф-12860-13 про сплату боргу (недоїмки) яким визначило суму грошового зобов'язання за платежем «погашення заборгованості з ЄСВ» у розмірі 9 527,46 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач, у відповідності до положень пункту 56.3. статті 56 ПК України, в адміністративному порядку, оскаржив рішення відповідача до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДПС України.
17.06.2021 ДПС України залишило дану скаргу без задоволення та вимогу вимогу від 15.03.2021 року № Ф-12860-13 про сплату боргу (недоїмки) без змін.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірної вимоги, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року (далі Інструкція №449).
За приписами пп. 3 п. 1 розділу ІІ Інструкції №449, яка кореспондується з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Таким чином, платниками єдиного податку є будь-які фізичні особи-підприємці незалежно від того, яку вони обрали систему оподаткування.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абз. 24 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV) пенсіонером визнається особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Приписами абз. 22 ст. 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом
Таким чином, досягнення пенсійного віку (визначеного статтею 26 Закону №1058-IV) є загальним страховим ризиком, який вказує на втрату особою працездатності та передбачає право на отримання відповідного соціального забезпечення за рахунок системи загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.
Звільнення фізичної особи-підприємця від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох визначених умов, зокрема: особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда та отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 являється пенсіонером по інвалідності, а тому на нього розповсюджується пільга, встановлена ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного внеску та відповідно, прийняття спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Відтак, вимога Головного управління ДПС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-12860-13 від 15.03.2021 у розмірі 9527,46 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши норми законодавства з урахуванням встановлених обставин, оцінивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (а.с.22).
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві № Ф-12860-13 від 15.03.2021 про сплату боргу (недоїмки) на суму 9527,46 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА