20 квітня 2026 року м. Ужгород№ 260/473/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №071750016479 від 20.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є особою з інвалідністю 3 групи безстроково та 12.01.2026 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням ПФУ y Львівській області та прийнято рішення №071750016479 від 20.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії. Підставою для відмови у призначенні пенсії вказано: до ЕПС органами ПФУ за місцем реєстрації заявника не долучена виписка із акта огляду МСЕК, а відтак право на призначення пенсії відсутнє. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що при поданні заяви до органів пенсійного фонду, надав весь можливий пакет документів, яким доведено всі фактичні обставини, необхідні для призначення йому пенсії по інвалідності, зокрема те, що він є особою з інвалідністю безстроково, досяг необхідного віку та має необхідний страховий стаж, однак через надмірний формалізм відповідача та халатну поведінку Департаменту соціального захисту Ужгородської міської ради був позбавлений права на отримання пенсії по інвалідності, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі. Вказав, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії позивачу є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України, оскільки відповідно до пункту 2.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846 до заяви про призначення пенсії по інвалідності орган, що призначає пенсію, додає одержану ним від МСЕК виписку із акта огляду МСЕК. До електронної пенсійної справи позивача долучена тільки довідка МСЕК, яка видається особі з інвалідністю. Оскільки зазначена довідка органами ПФУ за місцем реєстрації позивача не долучена до документів електронної пенсійної справи, право на пенсійну виплату відсутнє.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 454589 від 26.02.2013 року, позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи безстроково.
ОСОБА_1 21 січня 2026 року звернувся до територіального управління Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016479 від 20.01.2026 року позивачу відмовлено у призначені пенсії.
Згідно прийнятого рішення встановлено, що страховий стаж особи становить 14 років 03 місяців 18 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.07.1995 по 01.06.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 01.02.1995, оскільки виправлення наказу про звільнення не завірено належним чином; період роботи з 27.11.1992 по 04.01.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 05.07.1988, оскільки підстави прийняття та звільнення не містять номерів постанов; період роботи з 01.03.1995 по 29.06.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 05.07.1988, оскільки в записі про прийняття відсутня назва підприємства організації.
Для зарахування необхідно долучити довідки про періоди роботи видані на підставі первинних документів.
До ЕПС долучена довідка МСЕК, яка видається особі з інвалідністю.
Оскільки зазначена довідка органами ПФУ за місцем реєстрації заявника не долучена до документів електронної пенсійної справи, право на пенсійну виплату відсутнє.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії по інвалідності, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону №1058 встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону 1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно частини 1 статті 31 Закону №1058 залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико- соціальної експертизи згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 32 Закону 1058 визначено, що особи, яким встановлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років.
Згідно з статтею 33 Закону 1058 пенсія по III групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), визначено відповідний бланк заяви про призначення пенсії, яка подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
До заяви про призначення пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1. розділу II Порядку. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акту огляду МСЕК.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок додати до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
Як вже було зазначено вище, позивачем разом з іншими документами було надано відповідачу довідку до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 454589 від 26.02.2013 року, згідно якої позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи безстроково.
Проте, незважаючи на вказане, пенсія не була призначена відповідачем через відсутність аналогічної довідки в матеріалах електронної пенсійної справи.
Суд зауважує, що довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 454589 від 26.02.2013 року про встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності безстроково є належним доказом наявності у позивача права на отримання пенсії по інвалідності.
Недолучення органами ПФУ за місцем реєстрації позивача до документів електронної пенсійної справи виписки з акта огляду МСЕК не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що особа, в даному випадку ОСОБА_1 , жодним чином не впливає на зберігання та подання цього документу, а тому не може нести негативні наслідки за окремі дії чи бездіяльність державних органів.
Підставою для призначення пенсії по інвалідності є наявність в такої особи страхового стажу, необхідного для призначення пенсії та статусу особи з інвалідністю, а не дотримання усіх формальних вимог, тим більше тих, які не залежать від позивача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016479 від 20.01.2026 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за його заявою від 12.01.2026 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям для такого роду рішень і чинному законодавству, та порушує право позивача на призначення пенсії по інвалідності, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Суд враховує, що наявний у позивача страховий стаж становить 14 років 03 місяці 18 днів та інвалідність ІІІ групи згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 454589 від 26.02.2013 року, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду даної справи, є достатнім для призначення позивачу пенсії по інвалідності. Тому з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за можливе зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності з дати звернення із заявою про призначення такої пенсії, а саме: 12.01.2026.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1331,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 071750016479 від 20.01.2026 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12 січня 2026 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016, код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович