Справа №601/914/26
Провадження № 2-а/601/20/2026
20 квітня 2026 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременець за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог вказує, що 07.02.2026 року відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17 000 грн. З данною постановою не згідний, вважає її незаконною. Всі необхідні дані військового обліку ним уточнено вчасно. Крім того, він 04.02.2026 пройшов ВЛК та заброньований до 15.05.2026. Про наявність постанови він дізнався випадково, отримавши 28.03.2026 лист, в якому був виклик державного виконавця та постанова про відкриття виконавчого провадження. 31.03.2026 він з'явився в Кременецький відділ ДВС, де йому було надано постанову № R 333572/225 від 07.02.2026. Просить постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати.
07.04.2026 представником позивача подано заяву про поновлення строків оскарження постанови відповідача, оскільки про винесену постанову ОСОБА_1 дізнався 31.03.2026 в Кременецькому відділі виконавчої служби.
10.04.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що на зареєстровану адресу позивача була направлена повістка №5450782 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) . на 9:00 , 20.11.2026 з метою уточнення своїх персональних даних. Повідомлення вернулось із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Позивач не довів, що немав можливості прибути. Для ч.3 ст. 210-1 КУпАП достатньо факту ухилення шляхом неявки без поважної причини. Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила військового обліку.
15.04.2026 представником позивача надіслано відповідь на відзив, згідно якого посилається на те, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Парфенчук Ю.А. в судове засідання не з'явилися, однак від представника позивача надішла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, однак зазначила у відзиві на позовну заяву про розгляд справи у її відсутності.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
ОСОБА_1 з 18.05.1991 зареєстрований в АДРЕСА_1 (Витяг з реєстру територіальної громади від 21.01.2026).
Згідно довідки Вишнівецької селищної ради №404/01-23 від 26.07.2024 адресу житлового будинку , який належить ОСОБА_2 було змінено з Лісовики №24 на АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки ТОВ «Гаї розтоцькі будівельні матеріали» №3103/01 ОСОБА_1 працює у ТОВ «Гаї розтоцькі будівельні матеріали» з 05.03.2026 трактористом-машиністом сільськогосподарського призначення.
Кременецьким відділом ДВС ОСОБА_1 надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2026 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2026 та виклик державного виконавця від 25.03.2026, які він 26.03.2026 року отримав, що підтверджується трекінгом 4700300367352.
31.03.2026 Кременецьким відділом ДВС Побережному І.Г. надано копію постанови № R 333572/225 від 07.02.2026, що підтверджується супровідним №13273 від 31.03.2026.
Згідно постанови № R 333572/225 від 07.02.2026 ТВО начальника ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно постанови № R 333572/225 від 07.02.2026 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Згідно довідки ОСОБА_4 має відстрочку - бронювання до 15.05.2026 , дата ВЛК 04.02.2026. Дані уточнено вчасно.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щододоведеності вини особи тлумачаться на їїкористь.
Цим принципом повинен керуватись працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами, якої приходить до переконання про винуватість особи.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Однак, жодного доказу на підтвердження порушення позивачемвимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, що викладених в оскаржуваній постанові представником відповідача до суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано самої повістики про виклик до ТЦК та СП, відсутні дані про мету, час , дату такого виклику, адрес на яку відсилалсь повістка та причина повернення конверту. В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № R 333572/225 від 07.02.2026 вбачається, що накладено штраф на ОСОБА_1 в сумі 17000 грн. Однак в резолютивній частині постанови не зазначено статті за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, а також висновки про винуватість цієї особи, що порушує принцип правової визначеності. Також з наявної у справі постанови неможливо встановити який саме орган виніс постанову та хто її підписав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Ланівці). Дата уточнення даних 03.02.2026. Дані уточнено вчасно. ОСОБА_1 користується правом на відстрочку - бронювання до 15.05.2026, дата ВЛК 04.02.2026, що підтверджується довідкою Резерв+.
За даних обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
Позивач просить поновити йому строк для оскарження даної постанови, оскільки оскаржувану постанову від 07.02.2026 року він отримав лише 31.03.2026 року, а до суду звернувся з адміністративним позовом 05.04.2026. Вивчивши матеріали справи суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки причини його пропуску є поважними, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № R 333572/225 від 07.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Н. М. Шульгач