Справа №601/553/26
Провадження № 2/601/512/2026
20 квітня 2026 року
Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Почаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Почаївської міської ради про визначення додаткового строку три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме три земельні ділянки. 12.02.2021 року ОСОБА_2 було складено заповіт, за яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_1 . Позивач, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, нотаріусом їй було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини. Позивач пропустив строк для звернення в нотаріальну контору для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту. Посилаючись на наведене, просить задовольнити заяву.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 11.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з'явилися, однак від представника - адвоката Булави О.П. надійшла заява про те, щоб справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача Почаївської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи:
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії від 20.11.2007 року ОСОБА_2 є власником трьох земельних ділянок площею 2,32 га, кадастровий номер 6123488200:01:001:0536, площею 0,21 га кадастровий номер 6123488200:01:001:1425 та площею 0,19 кадастровий номер 6123488200:01:001:1827 для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Старотаразької сільської ради
Кременецького району Тернопільської області.
12 лютого 2021 року ОСОБА_2 в присутності двох свідків було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Куп?янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А.О. Відповідно до змісту даного заповіту усе належне їй майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.01.2022
Згідно витягу 2025/005627327 станом на 01.05.2025 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 .
Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Левандовської М.В. від 18.11.2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно спадкової справи №78/2025 до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що єдиною особою, яка звернулась із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу вимог ст. 1261 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого законом строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).
Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини розпочався 06.01.2022 і завершився 06.07.2022 року.
До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 18.11.2025 року.
Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .. Інших спадкоємців за заповітом судом не встановлено.
Як на поважність причин пропуску строку позивач посилається на те, що не знала про існування заповіту, дізналася про нього лише в жовтні 2025року.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі 655/525/20.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та приймаючи до уваги причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, визнання відповідачем позову, яке не порушує права інших осіб, відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин.
Відповідач заявлені вимоги визнає.
За таких обставин, позивачу слід визначити додатковий строк для подання заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, суд вважає, що достатнім для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини є тримісячний строк з дня набрання рішення законної сили, який необхідно встановити позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Почаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: Почаївська міська рада, ЄДРПОУ: 14052785, місцезнаходження: площа Т.Шевченка, 16, м. Почаїв Кременецький район, Тернопільська область, 47025.
Головуючий: