Справа № 944/122/26
Провадження №2-а/944/56/26
21.04.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білецької М.О.
з участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №1592 від 08.12.2025, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Крім цього, просить вирішити питання про повернення сплаченого штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З вказаною постановою не погоджується з наступних підстав.
30.10.2025 працівниками ТЦК міста Мостиська відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку з нібито неявкою за повісткою, яка надсилалась ТЦК АДРЕСА_1 за адресою його місця реєстрації.
Зазначає, що повістка йому не вручалась, за місцем проживання він її не отримував. Наміру ухилятись від виконання військового обов'язку не мав. Він є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та має у звязку з цим відстрочку.
Розгляд справи відбувся 08 грудня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 без його належного повідомлення про час розгляд справи. Копія постанови у день її винесення йому не вручалась та поштовим зв'язком не надсилалась.
Лише 08січня 2026 року, під час його особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , йому вперше було надано копію оскаржуваної постанови. Після цього він був змушений сплатити штраф під загрозою передачі матеріалів до виконавчої служби.
З врахуванням наведеного, просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив скасувати постанову та повернути сплачений штраф.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки за юридичною адресою відповідача, а також шляхом надсилання електронного листа на електронну адресу відповідача, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю відповідача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 08 січня 2026 року, до суду із позовною заявою звернувся через систему «Електронний суд» 11.01.2026, відтак суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід поновити строк на звернення до суду з позовною заявою, як такий що пропущений з поважних причин.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до постанови №1592 від 08.12.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних. Під час розгляду документів з'ясувалось, що ОСОБА_1 з 23.10.2025 знаходиться у розшуку по базі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у зв'язку з тим, що не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці №5065214, явка на 13.10.2025, всупереч ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З урахуванням наведеного, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
З довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №192205 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є інвалідом ІІІ групи з дитинства.
З посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.11.2022 вбачається, що ОСОБА_1 отримує соціальну допомогу, як особа з інвалідністю ІІІ групи в розмірі 2361,00 грн.
Мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу. Згідно з ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указана правова норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів, які встановлюють правила поведінки.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 , затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до частин першої, третьої ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Вказаними нормами встановлено обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до абз.5 п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Форма повістки, розписки та їх зміст визначені в додатку 11 Порядку.
Згідно примітки до додатку 11 повістка вважається врученою: рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу;
шляхом вручення під особистий підпис у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).
Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до ТЦК та СП законодавцем не встановлені.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 30.10.2025 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військового облікових даних. Під час розгляду усіх необхідних документів з'ясувалося, що ОСОБА_1 з 23.10.2025 знаходиться у розшуку по базі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у зв'язку з тим, що не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (№5065214, явка на 13.10.2025 ( ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Абзацом 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено правило, згідно якого у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Матеріали справи не містять відомостей про здійснення належного виклику ОСОБА_1 до ТЦК та СП за місцем проживання на 23.10.2025, як зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення.
Відповідачем на заперечення вимог позивача не надано жодних доказів надіслання на адресу ОСОБА_1 та отримання ним судової повістки про виклик на 23.10.2025.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищенаведене, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови та закриття провадження у справі підлягають задоволенню, оскільки відсутні будь-які докази про обізнаність ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК та СП за місцем проживання.
Щодо вимоги про повернення штрафу, сплаченого позивачем на користь відповідача, в розмірі 17000,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» .
Відповідно до вимог п.3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п.5 цього ж Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем.
Сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф).
Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.
Таким чином, законодавство передбачає спеціальну позасудову процедуру повернення помилково/надміру сплачених коштів із бюджету. Повернення здійснюється за заявою платника до органів Казначейства, а не через примусове стягнення судом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 сплатив судовий збір з пониженою ставкою у сумі 665 грн 60 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.
На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 332,80 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 332 грн 80 коп.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити частково.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1592 від 08.12.2025 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 332 (триста тридцять дві) гривні 80 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.04.2026.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя М.О. Білецька