Справа № 345/5369/25
Провадження № 2-п/345/22/2026
20.04.2026 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гапоненко Р.В.
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.12.2025 в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.12.2025, ухваленим у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 4602,59 грн., яка складається з 3469,25 грн. боргу за житлово-комунальні послуги за період з лютого 2018 по квітня 2021, інфляційні втрати у розмірі 898,38 грн., 3 % річних у розмірі 234,96 грн. та по 484,48 грн. з кожного сплаченого судового збору та по 1960,26 грн. з кожного витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулася із заявою про скасування заочного рішення. Про те, що в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області слухалася дана справа їй не було відомо. Копію рішення суду вона отримала 06.03.2026. Вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, оскільки за адресою АДРЕСА_1 вона не проживала і не проживає, послугами КП «Екосервіс» ніколи не користувалася за вказаною адресою, оскільки оплату здійснювала за місцем реєстрації та фактичного проживання, тобто по АДРЕСА_2 , де проживає з 1992 року. Договір про надання послуг на вивезення та захоронення ТПВ між нею та КП «Екосервіс» не укладався. Зазначає, що вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) є комунальною послугою з поводження з побутовими відходами. Згідно із законодавством України, споживачі (як мешканці багатоквартирних, так і приватних будинків) зобов'язані укладати договори та оплачувати цю послугу. Вважає, що позивачем не надано доказів того, що за вказаною адресою вона проживала та накопичувала сміття.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляд у справи належним чином повідомлений.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд заяви за його відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримує.
Відповідно до ч. 1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання,не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників на підставі наявних матеріалів.
За правилами ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Тлумачення статті 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.09.2025 надіслано ОСОБА_1 за вказаною у відповіді Управління Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради зареєстрованою адресою місця проживання. Проте надіслана поштова кореспонденція повернулася до суду за відсутності відмітки відділення поштового зв'язку про причини її не вручення адресату у довідці, що повернулася разом із конвертом.
Таким чином, доводи заявниці про наявність поважних причин неподання нею відзиву на позовну заяву заслуговують на увагу.
Однак викладені у заяві з додатками аргументи про наявність вагомих підстав для перегляду заочного рішення судом відхиляються як очевидно безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 КП «Екосервіс» Калуської міської ради визнано банкрутом.
Відповідно до протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20241028-00226 від 07.11.2024 переможцем є ФОП ОСОБА_2 , який придбав право вимоги за дебіторською заборгованістю КП «Екосервіс» на 01 липня 2024 року на загальну суму 1 834 341 грн. 21 коп.
14.11.2024 на підставі вказаного протоколу аукціону між КП «Екосервіс» Калуської міської ради та ФОП ОСОБА_2 складено та підписано Акт про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого позивач прийняв у власність дебіторську заборгованість на загальну суму 1 834 341 грн. 21 коп. на 01 липня 2024 року, що утворилась внаслідок несплати послуг, наданих КП «Екосервіс» з поводження з побутовими відходами. Ціна продажу 91 006 грн. 27 коп.
Згідно додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні зазначено перелік фізичних осіб, які мають заборгованість перед КП «Екосервіс» Калуської міської ради, зокрема, в якому містяться відомості про ОСОБА_3 у якої наявна заборгованість у розмірі 3469,25 грн. за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Придбавши майно КП «Екосервіс» Калуської міської ради, позивач отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Екосервіс» Калуської міської ради, що надає статус правонаступника, тобто є новим кредитором відповідачів, які є власником зазначеної вище квартири, між ними та КП «Екосервіс» Калуської міської ради, правонаступником якого є ФОП ОСОБА_2 , виникли відносини щодо надання послуг з управління побутовими відходами на підставі відкритого особового рахунку; вона фактично користувалася наданими послугами та не зверталась щодо відключення її як споживача від надання цих послуг.
КП «Екосервіс» здійснювало вивезення та захоронення твердих побутових відходів на території Калуської територіальної громади. Послуги населенню надавались фактично, оскільки КП «Екосервіс» було єдиним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Калуської територіальної громади. Тарифи з вивезення побутових відходів на території Калуської територіальної громади затверджувалися відповідними рішеннями виконавчого комітету Калуської міської ради.
Відповідно до інформаційної довідки № 417695092 від 13.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна квартира за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної власності по частці належить ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Згідно з актом звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_2 за період з 01.06.2018 по 31.12.2024 розмір заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 становить 3469,25 грн.
Отже, КП «Екосервіс» надавав відповідачам відповідні послуги, однак вони не виконували свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги'від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з ст.5 Закону № 2189 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 2189 передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (ч.1,2 ст. 20 цього Закону).
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 21 Закону № 2189 виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою (ч.1,2,4 ст. 32 цього Закону).
Як свідчить тлумаченняст.526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Пунктом 5 ч.3 ст. 20 Закону № 2189 споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18).
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд ухвалюючи заочне рішення від 02.12.2025 дійшов до висновку, що КП «Екосервіс» надавав відповідачам відповідні послуги, однак вони не виконували свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги, тому позивач як новий кредитор мав право на стягнення з відповідачів заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 3469,25 грн.
Суд дійшов до висновку, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 14.02.2018 в справі №462/6393/15-ц)
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири, за адресою розташування якої надавалися послуги з вивезення побутових відходів виконавцем КП «Екосервіс», в тому числі ОСОБА_1 на підставі відкритого особового рахунку, проте ними такі послуги не були оплачені.
З огляду на відсутність відомостей про оскарження результатів аукціону, позивач став новим кредитором щодо відповідачів, набувши право вимоги до них щодо погашення заборгованості за комунальні послуги в сумі 3469,25 грн.
Із доданого до заяви про перегляд заочного рішення суду акта від 06.03.2026 виданого ТзОВ «М-Монтаж», вбачається, що відповідний документ складено у зв'язку із зверненням ОСОБА_1 , яка фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 з 1992 року.
Суд вважає об'єктивно слушними аргументи заявника, що споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такого факту (п.6 ч.1 ст.7 Закону № 2189).
Проте споживач повинен завбачливо подбати, повідомивши надавача комунальних послуг, що він та (або) інші особи будуть і (або) є тимчасово відсутніми в належному їм житловому приміщенні з метою звільнення від оплати цих послуг чи здійсненні їх перерахунку за минулий період.
Але відповідачі у цій справі не повідомили КП Екосервіс про свою тимчасову відсутність, письмових доказів з даного приводу також не надали. Натомість, згідно з результатами проведеного електронного аукціону права вимоги цього підприємства за боргами, які виникли у тому числі в споживачів за адресою: АДРЕСА_1 , відчужені на користь нового кредитора за правочином, правомірність якого презюмується згідно з вимогами ст.204 ЦК України.
У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (ч.1,3,4 ст. 27 Закону № 2189).
Доказів наявності претензій відповідачів, як співвласників житлової квартири у багатоквартирному будинку, до КП Екосервіс у матеріалах справи немає. Ні відомостей, ні доказів з даного приводу заявницею також не наведено в поданій заяві до суду про перегляд заочного рішення.
Крім того, відповідно до ст.1 ст.13, ч.1 ст.25 Закону № 2189 надання послуг з управління побутовими відходами може здійснюватися не обов'язково на підставі укладеного договору з індивідуальним споживачем. Відповідні послуги надаються також на підставі колективних договорів, що укладаються між управителем багатоквартирного будинку чи іншою уповноваженою особою (наприклад, із балансоутримувачем), та виконавцем про надання послуги з управління побутовими відходами.
Таким чином, ОСОБА_1 не наведено у заяві жодних доказів, наявність яких могла б вплинути на правильність вирішення спору за позовом ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та необхідність скасування ухваленого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області заочного рішення від 02.12.2025 у справі № 345/5369/25.
Керуючись ст.285,287-288,353 ЦПК України,-
постановив:
заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.12.2025 в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею і оскарженню не підлягає.
Головуючий: