20 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 498/774/25
провадження № 51-4039 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду 01 квітня 2026 року,
встановив:
Як убачається з наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025163520000073 від 05 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, повернуто прокурору.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити без зміни ухвалу місцевого суду.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до ст. 424 КПК укасаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У касаційній скарзі ставиться питання про перегляд ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року і ухвали Миколаївського апеляційного суду 01 квітня 2026 року, якою скасовано зазначену ухвалу районного суду та призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Таке рішення апеляційного суду не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а отже не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Ухвала місцевого суду скасована та не є відповідно до ст. 424 КПК України судовим рішенням, яке може бути предметом касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 вересня 2025 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду 01 квітня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10