16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 201/13014/23
провадження № 61-16028ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради,
про визначення місця проживання дітей з матір'ю,
встановив:
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком.
Також у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2024 року справи за вказаними позовами об'єднано в одне провадження.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком
ОСОБА_2 .
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в сумі 15 000, 00 грн.
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2025 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року скасовано рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 березня
2024 року та ухвалено нове, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю
ОСОБА_1 .
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про визначення місця проживання дітей з батьком.
02 березня 2025 року заявник ОСОБА_2 через підсистему
«Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року, задоволено заяву ОСОБА_2
про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду
від 25 лютого 2026 року та зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року до закінчення її перегляду
в касаційному порядку.
15 квітня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду клопотання про скасування ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2026 року в частині зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року до закінчення
її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що зупинення виконання постанови апеляційного суду порушує права дітей і матері, а одночасне існування заходу забезпечення
на користь батька у вигляді зупинення виконання постанови апеляційного суду за тривалого грубого системного невиконання батьком інших судових рішень
є неприпустимим.
Задовольняючи заяву про зупинення виконання постанови апеляційної інстанції Верховний Суд виходив з того, що зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет спору, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, зважаючи на найкращі інтереси дітей, необхідно зупинити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року до закінчення
її перегляду в касаційному порядку.
Водночас норми процесуального закону не містять процесуального врегулювання, щодо скасування ухвали про відкриття касаційного провадження та ухвали про задоволення клопотання про зупинення виконання/дії судового рішення. Верховний Суд враховує, що поновлення виконання/дії судового рішення, законодавець визначив у порядку частини третьої
статті 436 ЦПК України.
Окрім того, зміст статті 389 ЦПК України містить спеціальну норму процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, до переліку судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню,
не входять усі судові рішення Верховного Суду. Тобто, касаційному оскарженню не підлягають ухвали та постанови Верховного Суду, які є остаточними.
Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2026 року слід відмовити.
Керуючись статтями 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2026 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко