ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2026Справа № 911/3096/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Ільчук О.С., Клим'юк О.С.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2025 у справі № 911/3096/25 матеріали за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів передані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 матеріали справи № 911/3096/25 передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
11.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.12.2025 року. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано в Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" засвідчені належним чином копії усіх листків голосування до загальних зборів від 17.08.2024, листків письмового опитування (у разі його проведення); зведену інформацію про голосування кожного співвласника з зазначенням їх часток у спільній власності. В іншій частині клопотання - відмовлено. Витребувані докази постановлено надати до суду в строк до 28.11.2025 року.
Протокольною ухвалою суду від 11.12.2025 поновлено відповідачу процесуальний строк та долучено докази до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про долучення доказів від 08.12.2025 відмовлено. Повернуто без розгляду засвідчені належним чином копії документів, які витребувані ухвалою суду від 13.11.2025 та надані і суду і позивачу через електронний суд.
Протокольною ухвалою суду від 11.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 05.03.2026 у задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено. Судом ураховано, що в постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зроблено висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, розглянувши подане клопотання, суд зауважив, що наведені відповідачем обставини необхідності повернення до стадії підготовчого провадження для долучення доказів до матеріалів справи не є вагомим та підставними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про поновлення процесуального строку відмовлено. Клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про долучення доказів залишено без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 40977716, витягом від 21.07.2015 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до Протоколу № 1 від 14.04.2019 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5».
Рішенням Установчих зборів ОСББ «К5» від 14.04.2019 затверджено Статут ОСББ «К5» згідно з вимогами Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Надалі, рішенням Загальних зборів від 27.05.2023 оформлене протоколом №4 загальних зборів ОСББ «К5» (складено 16.06.2023) внесено зміни до Статуту ОСББ «К5» шляхом прийняття Статуту нової редакції.
Згідно пункту 8 розділу ІІІ Статуту (тут і надалі в новій редакції) рішення на Загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласників (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення Загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Відповідно до пункту 9 Статуту, якщо в результаті проведення Загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (Правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на Загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення Загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими. Якщо після прийняття Статуту змінами до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» будуть встановлені інші строки проведення письмового опитування, то чинними вважати строки письмового опитування, встановлені законом з дати набрання чинності змін до закону. Письмове опитування може проводитися в письмовій та/або електронній формі з використанням електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». У такому разі листок опитування є електронним документом, створення якого завершується накладанням на нього електронного підпису. Письмове опитування може проводиться з використанням електронних сервісів за умови ідентифікації співвласника. Порядок проведення письмового опитування співвласників, перелік питань для голосування, проекти запропонованих рішень, документів встановлюється Правлінням (ініціатором Загальних зборів).
У пункті 10 Статуту під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення Загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
17.08.2024 проведені загальні збори співвласників ОСББ "К5", на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №6 загальних зборів ОСББ «К5» (дата складання 02.10.2024).
У протоколі вказано, що загальна кількість співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) - 918 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_3 485,23 м2. Загальна кількість голосів співвласників для підрахунку складає 63 485,23 м2. Присутні на Загальних зборах власники (особисто та/або представники) квартир та/ або нежитлових приміщень) 93 особи, яким належить квартир та/або нежитлові приміщення загальною площею 6537,45 м2. Голосування серед присутніх на Загальних зборах відбулось шляхом відкритого поіменного голосування через заповнення листків голосування. У письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир та/або нежитлових приміщень 550 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 36 110,85 м2. Разом проголосувало 643 співвласників, загальна кількість голосів складає 42648,30 м2.
За наслідками проведених зборів прийняті наступні рішення: 1) обрано голову загальних зборів ОСОБА_2 ; 2) затверджено звіт Правління за 2023 р. Визнано діяльність Правління та посадових осіб такою, що відповідає чинному законодавству, Статуту та рішенням Загальних зборів. Визнано витрачання коштів кошторису таким, що здійснювалось за цільовим призначенням, у межах та відповідно до кошторису; 3) затверджено звіт Ревізійної комісії за 2023 р. Визнано роботу Ревізійної комісії задовільною; 4) затверджено фінансову звітність ОСББ за 2023 р. (у складі балансу, звіту про фінансові результати, звіту про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації); 5) прийнято рішення щодо участi ОСББ «К5» з 2024 року до повної модернiзацiї будинку у конкурсі проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках м.Києва відповідно рішення Київради № 865/865 від 26.12.2014року (зі змінами). Надано повноваження правлінню вирішувати питання щодо участі ОСББ «К5» у конкурсі проектів з реалізації енергоефективних заходів, зокрема, але не обмежуючись - подавати заявок на участь, визначати перелік робіт, укладати необхідні договори, замовляти ПКД, експертизи тощо. У разі перемоги (відібрання) проекту надати дозвіл для безперешкодного доступу представникам КМДА та підрядної організації до житлового будинку (спільного майна) за адресою вул. Юрія Кондратюка, 5 для виконання енергоефективних заходів; 6) прийнято рішення про здійснення необхідних ремонтних (будівельних) робіт для встановлення сонячної електростанції (СЕС) в будинку ОСББ «К5» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка буд. 5. Взяти участь у Програмі «ГрінДІМ» державної установи «Фонд енергоефективності» з метою отримання гранту на часткове відшкодування вартості вказаного вище обладнання та інших матеріалів/робіт/послуг в порядку, на умовах та в межах, що будуть визначені Програмою «ГрінДІМ». Погодились на Умови Грантового договору, що є невід'ємною частиною Програми «ГрінДІМ», та приєднатись до них. Надано повноваження голові Правління ОСББ на вчинення всіх дій, необхідних для встановлення вказаного вище обладнання та участі в Програмі «ГрінДІМ» державної установи «Фонд енергоефективності»; 7) прийнято рішення стосовно затвердження спеціального кошторису для участі у програмі «ГрінДІМ», а саме проведення обстеження даху, складання енергетичного аудиту до та після проведення робіт по встановленню обладнання СЕС, закупівля обладнання СЕС, проведення робіт по встановленню СЕС. Ввести в дію кошторис з 1 жовтня 2024 року та доручити Правлінню здійснювати необхідні витрати (проводити заходи) по мірі накопичення коштів. Затверджено обов'язковий щомісячний внесок для здійснення витрат по спеціальному кошторису у розмірі 700 грн з кожного об'єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень) строком на 3 місяця. Введено в дію внесок з 1 жовтня 2024 року. Остаточний термін сплати - 31 грудня 2024р. Уповноважено Правління на укладання договору, вартість якого перевищує обмеження, що встановлені п.3.5 Розділу III Статуту. Надано дозвіл Правлінню здійснювати тимчасовий перерозподіл коштів з резервним фондом. Залишок коштів (у разі наявності) зарахувати до резервного фонду; 8) затверджено кошторис ОСББ на 2024/25 рр. з примітками у запропонованій редакції та введено в дію з 01 жовтня 2024 року. Кошторис діє до затвердження рішенням Загальних зборів нового кошторису. Змінено та затверджено наступні щомісячні обов'язкові розміри внесків з 01 жовтня 2024 року: внесок на утримання спільного майна - 12,20 грн/ за 1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення внесок до ремонтного фонду - 1,00 грн/за 1 кв.м. загальної площі квартири/ нежитлового приміщення внесок до резервного фонду - 0,30 грн/ за 1 кв.м. загальної площі квартири/ нежитлового приміщення. Внески діють до затвердження рішенням Загальних зборів нових розмірів внесків. Правління має право здійснювати перерозподіл коштів між статтями витрат кошторису та збільшувати дохідну частину кошторису за рахунок укладання договорів сервітуту, оренди, добровільних внесків тощо; 9) прийнято рішення стосовно живлення спільного майна, а саме насосних груп ХВП, ГВП, ТЕ, сходових клітин та частини допоміжних приміщень будинку шляхом встановлення дизель-генераторної установки. Затверджено спеціальний кошторис та ввести в дію з 1 жовтня 2024 року. Доручено Правлінню здійснювати необхідні витрати (проводити заходи) по мірі накопичення коштів. Затверджено внесок для здійснення зазначених витрат у розмірі 1800 грн з кожного об'єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень). Введено в дію внесок з 1 жовтня 2024 року. Встановлено строк сплати внеску -1 місяць, до 31 жовтня 2024 року. Уповноважено Правління на укладання договору, вартість якого перевищує обмеження, що встановлені п.3.5 Розділу III Статуту. Надано дозвіл Правлінню здійснювати тимчасовий перерозподіл коштів з резервним фондом. Залишок коштів (у разі наявності) зарахувати до резервного фонду. Уповноважено Правління розробити та затвердити Порядок використання генератора. Дозволено цілодобову роботу генератора для живлення насосної групи. Встановлено щомісячний обов'язковий внесок на обслуговування генератора та закупівлю ПММ для роботи у розмірі 1,5 грн/1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення. Встановлено строк запровадження (сплати внеску) з 1 листопада 2024 року на період дії воєнного стану, але не раніше поновлення сталого функціонування системи електрозабезпечення спільного майна будинку; 10) прийнято рішення стосовно живлення спільного майна, а саме ліфтового обладнання для функціонування 1 (одного) ліфта у кожній секції будинку, СКД, системи відеоспостереження та частини допоміжних приміщень будинку шляхом встановлення дизель-генераторної установки. Затверджено спеціальний кошторис та введено в дію з 1 жовтня 2024 року. Доручено Правлінню здійснювати необхідні витрати (проводити заходи) у міру накопичення коштів. Затверджено внесок для здійснення зазначених витрат у розмірі 3000 грн з кожного об'єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень). Введено в дію внесок з 1 жовтня 2024 року. Встановлено строк сплати внеску - 1 місяць, до 31 жовтня 2024 року. Уповноважено Правління на укладання договору, вартість якого перевищує обмеження, що встановлені п.3.5 Розділу III Статуту. Надано дозвіл Правлінню здійснювати тимчасовий перерозподіл коштів з резервним фондом. Залишок коштів (у разі наявності) зарахувати до резервного фонду. Уповноважено Правління розробити та затвердити Порядок використання генератора. Дозволено роботу генератора за затвердженим Правлінням графіком для живлення ліфтового обладнання. Встановлено щомісячний обов'язковий внесок на обслуговування генератора та закупівлю ПММ для роботи у розмірі 1.00 грн/1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення. Встановлено строк запровадження (сплати внеску) з 1 листопада 2024 року на період дії воєнного стану, але не раніше поновлення сталого функціонування системи електрозабезпечення спільного майна будинку; 11) прийнято рішення стосовно залучення позики за рахунок коштів КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва» (далі - КП Фонд) для фінансування заходів з реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирних будинків міста Києва, у тому числі з підвищення рівня енергоефективності будівель та енергозбереження (револьверного фонду). Визначено розмір та строк позики -1 000 000 (один мільйон) гривень строком на 1 рік. Визначити строк повернення позики - протягом 1 (одного) року з дати надання позики. Визначено напрямки впровадження заходів за рахунок позики - придбання та встановлення незалежних, альтернативних джерел енергії, джерел відновлюваної енергії для сталого функціонування спільного майна, проведення інших заходів з підвищення енергоефективності Будинку тощо. Надано повноваження Правлінню вирішувати питання подання заявок на участь, визначати перелік робіт, укладати необхідні договори, замовляти ПКД, експертизи тощо. Визначено джерелом погашення позики - внески (платежі) співвласників. Уповноважено Голову Правління ОСББ «К5» Сорокіна Артема Володимировича на підписання заяв, необхідних документів, договорів (додатків, додаткових угод) на отримання позики, зокрема підписання договору позики з КП "Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва", договорів з уповноваженим банком, тощо; 12) внесено зміни до документу «Умови обмеження користування спільним майном» шляхом прийняття нової редакції; 13) прийнято рішення про здійснення будівельних робіт з відновлення пошкодженого внаслідок військової агресії російської федерації проти України багатоквартирного будинку ОСББ «К5» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка буд. 5 в межах участі в Програмі «ВідновиДІМ» державної установи «Фонд енергоефективності». Взяти участь у Програмі «ВідновиДІМ» державної установи «Фонд енергоефективності» з метою отримання гранту на відновлення пошкодженого внаслідок військової агресії російської федерації проти України багатоквартирного будинку ОСББ «К5» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 5 в порядку, на умовах та в межах, що будуть визначені Програмою «ВідновиДІМ». Погоджено на приєднання до Грантового договору, що є невід'ємною частиною Програми «ВідновиДІМ», на умовах, що будуть запропоновані ДУ «Фонд енергоефективності». Надано повноваження Голові Правління ОСББ на вчинення всіх дій, необхідних для відновлення пошкодженого внаслідок військової агресії російської федерації проти України багатоквартирного будинку та участі в Програмі «ВідновиДІМ» державної установи «Фонд енергоефективності»; 14) затверджено план поділу земельної ділянки навколо будинку АДРЕСА_4 згідно із схемою, що додається. Уповноважено голову правління ОСББ «К5» Сорокіна Артема Володимировича та члена правління ОСББ «К5» Клим'юк Олену Сергіївну на подачу та підписання від імені ОСББ «К5» будь-яких документів стосовно формування, землевідведення, поділу земельної ділянки, в тому числі, але не виключно, проектно-технічної документації, інших будь- яких документів, необхідних для визначення меж земельної ділянки та оформлення речових прав ОСББ «К5» на цю земельну ділянку; 15) прийнято рішення щодо оформлення земельної ділянки (земельних ділянок) для обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою м.Київ, вул. Юрія Кондратюка, 5 у власність або постійне користування ОСББ «К5». Доручено Голові Правління ОСББ «К5» Сорокіну Артему Володимировичу та члену Правління Клим'юк Олені Сергіївні представляти інтереси співвласників з питань, пов'язаних з визначенням та встановленням меж, поділом сформованої ділянки, оформленням земельної ділянки (ділянок) у державних органах влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, які надають послуги (виконують роботи) з питань оформлення земельної ділянки; надано право здійснювати усі необхідні дії та замовляти необхідні послуги (роботи); подавати, отримувати, підписувати заяви, документи, укладати договори, підписувати акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо; 16) уповноважено Правління на зберігання документів Загальних зборів, зокрема листків опитування співвласників, що створені у паперовій формі та у формі електронних документів. Визначено порядок повідомлення співвласників про прийняті Загальними зборами рішення. Повідомлення про прийняті рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання розмішуються у місцях загального користування, зокрема біля вхідних дверей будинку на дошці оголошень у кожній секції будинку, повідомлення можуть бути опубліковані у групах будинку з використанням засобів електронних комунікацій у строки, передбачені чинним законодавством. У подальшому повідомлення про прийняті Загальними зборами рішення здійснювати у порядку, передбаченому Статутом ОСББ «К5».
Проведення Загальних зборів ОСББ «К5» та підрахунок голосів здійснено відповідно до п.п. 8-10 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «К5» та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у день зборів шляхом поіменного голосування та письмового опитування протягом 45 днів.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до абз.3 ч. 1 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
У частині 13 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина 16 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті.
За приписами статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
На обґрунтування поданого позову позивачем з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, зазначено, що загальні збори ОСББ «К5» від 17.08.2024 проведені з порушенням вимог частини 13 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме: рішення прийняті за відсутності необхідного кворуму. При цьому, позивач звертав увагу на неналежності та недопустимості доказів - 54 електронних листків опитування, оскільки останні є PDF-документами без вбудованого кваліфікованого електронного підпису.
У свою чергу, відповідач указав, що подання відповідних електронних листків опитування без завантаження файлу електронного підпису формату «.p7s» відбулося через технічну неможливість подання окремим файлом таких документів через систему «Електронний суд».
У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/13647/19 вказано, що неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За положеннями статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У розумінні статті 77 ГПК України допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом.
Верховний Суд неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Водночас, до суду не надано доказів порушення закону при процедурі отримання відповідачем 54 електронних листків опитування, у зв'язку з чим такі докази не можуть вважатися недопустимими.
При цьому, суд ураховує, що матеріали справи не містять доказів звернення жодного із співвласників багатоквартирного будинку, що приймали участь у спірному голосуванні шляхом письмового опитування з накладенням електронного підпису, з позовом до суду щодо визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів, зокрема, із підстав відсутності їх волевиявлення на участь у голосуванні чи обрання ними іншого результату голосування ("за" або "проти").
Також, відповідачем до матеріалів справи надано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують належність відповідних квартир особам, які брали участь у письмовому опитуванні, зокрема щодо квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 .
У ході розгляду справи позивач наполягав на відсутності кворуму при прийнятті рішень загальними зборами, зокрема, із питань 7-8, 10-11 порядку денного, та здійснював підрахунок голосів із наданням відповідних таблиць, виходячи з відсутності вбудованого кваліфікованого електронного підпису в 54 електронних листках опитування та проставлення деякими співвласниками в листках опитування «так» замість «за».
Разом із цим суд зазначає, що проставлення деякими співвласниками в листках опитування «так» замість «за» не може свідчити про невизначеність ними свого волевиявлення, оскільки відповідне твердження «так» дозволяє за своїм семантичним значенням беззаперечно встановити намір голосувати за варіант погодження запропонованого рішення.
До того ж, у протоколі загальних зборів від 17.08.2024 № 6 вказано, що підрахунок голосів здійснюється відповідно до п. 8-10 розділу ІІІ Статуту ОСББ «К5» та голоси співвласників (їх представників) у листках голосування та листках письмового опитування рахуються наступними чином: «за» - беззаперечне висловлення, зокрема «за», «так», «підтримую», «згоден», «да» та подібне; «проти» - беззаперечне висловлення, зокрема «проти», «не підтримую», «не згоден», «ні», «нет» та подібне, а також «утримався».
Як зауважив позивач, оспорюваними рішеннями порушуються його права, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки покладають у неправомірний спосіб надмірний фінансовий тягар у вигляді сплати внесків у визначеному на зборах розмірах.
Частиною 4 статті 319 ЦК України унормовано, що власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (частина 5 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
У постановах від 20.04.2023 у справі №914/2547/21, від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20, судам необхідно враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Верховний Суд звертав також увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому, проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).
Як звертав увагу Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 в справі № 924/881/20, метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішення органу управління юридичної особи позивач не може абстрактно та загально посилатися на порушення його прав, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятим рішенням, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Наявність такого інтересу не означає, що будь-які процедурні порушення під час скликання та проведення Загальних зборів автоматично мають правові наслідки - визнання недійсним відповідного рішення.
Метою звернення з позовом про визнання недійсним рішення органу управління юридичної особи є не визнання недійсним певного акта, а захист гарантованого законом права. З огляду на це, обов'язковому встановленню підлягає факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника юридичної особи (співвласника багатоквартирного будинку). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
У зазначеній постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18 Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Із матеріалів справи слідує, що позивач не реалізував право на участь в загальних зборах, хоча був завчасно обізнаний про їх проведення.
При цьому, суд приймає до уваги, що пункти 1-4 порядку денного загальних зборів направлені на вибір голови загальних зборів, звіту Правління та Ревізійної комісії, фінансової звітності, за які проголосувало «за» більше 50 % співвласників, що не заперечувалось позивачем; та пункти 5-11 порядку денного загальних зборів стосуються участі ОСББ «К5» у Програмі «ГрінДім», встановлення обладнання для вироблення альтернативних джерел електричної енергії і визначення повноважень правління з цього питання, та фактично є наразі виконаними, що позивачем не заперечувалося.
Так, за положеннями пункту 2.1 Програми «ГрінДім», що затверджена Рішенням Наглядової ради ДУ «Фонд енергоефективності» 18.10.2024 (за посиланням: https://eefund.org.ua/wp-content/uploads/2024/10/programa_grindim_redakcziya-vid-18.10.2024.pdf), Фонд за Програмою надає її учасникам фінансування у формі гранту (далі - Грант), який виплачується на безоплатній та безповоротній основі в розмірі 70% вартості Прийнятного обладнання та 70% вартості сертифікації енергетичної ефективності будинку перед поданням Заявки на отримання Гранту (Заявки №1) та після реалізації Проекту.
Програма починає діяти 7 травня 2024 року і спрямована на стимулювання використання альтернативних джерел енергії (інформація, розміщена за посиланням: https://mindev.gov.ua/news/35615-nagliadova-rada-fondu-energoefektivnosti-zatverdila-novu-programu-grindim-detali).
Програма «ГрінДІМ», як зазначено в пункті 1.1 цієї Програми, розроблена відповідно до Закону України «Про Фонд енергоефективності» від 08 червня 2017 року № 2095-VIII (зі змінами). Метою Програми є стимулювання та підтримка ініціатив щодо впровадження заходів з енергоефективності, здійснення яких забезпечує зменшення споживання енергетичних ресурсів, включаючи заходи, спрямовані на збільшення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а саме: шляхом надання грантів для часткового відшкодування вартості обладнання та матеріалів під час впровадження заходів щодо збільшення частки електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії у житловому секторі.
Ураховуючи викладене в сукупності, беручи до уваги баланс інтересів позивача та усіх співвласників багатоквартирного будинку, приймаючи до уваги реалізацію рішень загальних зборів, що стосувалися участі в Програмі «ГрінДім» та встановлення обладнання для вироблення альтернативних джерел електричної енергії, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Також судом розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу у зв'язку зі зловживанням процесуальними правами відповідачем.
Суд зауважив, що вчинення відповідачем відповідних процесуальних дій здійснено в межах реалізації процесуальних прав та обов'язків сторони у справі, та розглянуті судом відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 43, 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у зв'язку зі зловживанням процесуальними правами відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 21.04.2026 року.
Суддя К.В. Полякова