ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2026Справа № 910/12412/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн" (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 51Б; ідентифікаційний код 42572134)
про стягнення 2 040 102,72 грн,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Пікульська К.В.
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Укргазвидобування" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн" про стягнення грошових коштів за договором № УГВ4749/13-20 від 16.04.2020 на виконання робіт з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах АТ "Укргазвидобування" у розмірі 2 040 102,72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/12412/25 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2025.
У засіданні суду 19.11.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати заперечення на позовну заяву.
Представник позивача заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд протокольною ухвалою задовольнив дане клопотання з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
У підготовчому засіданні 19.11.2025 судом на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 03.12.2025.
25.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.
У засіданні суду 03.12.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача заперечень щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не навів.
Також представник позивача заперечив щодо залучення відзиву до матеріалів справи у зв'язку з пропуском строку на його подачу.
Суд протокольною ухвалою поновив строк на подачу відзиву на позовну заяву та залучив даний відзив на позовну заяву до матеріалів справи з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд протокольною ухвалою задовольнив дане клопотання з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
У підготовчому засіданні 03.12.2025 судом на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 17.12.2025.
05.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які залучено до матеріалів справи.
У засіданні суду 17.12.2025 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Відповідач участь свого представника у засідання суду 17.12.2025 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2026.
У судовому засіданні 21.01.2026 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 18.02.2026.
У судовому засіданні 18.02.2026 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 11.03.2026.
У судовому засіданні 11.03.2026 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 15.04.2026.
Позивач у судовому засіданні 15.04.2026 позовні вимог підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.04.2020 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн» (далі - ТОВ «Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн», підрядник, відповідач) було укладено договір №УГВ 4749/13-20 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати власними силами з використанням власних матеріалів та обладнання роботи з капітального ремонту та освоєнню нафтових та газових свердловин, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісно виконані Роботи на умовах, передбачених договором.
Обсяг робіт визначається планом-завдання, направленим замовником підряднику. Зміна обсягу робіт, передбачених планом-замовленням, можливо тільки на підставі направлення замовником додаткового плану-замовлення підряднику (пункти 2.2 та 2.3 договору).
Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна договору становить для резидента до 66 041 600,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 13 208 320,00 грн, разом з ПДВ - 79 249 920,00 грн.
Пунктом 3.5 договору визначено, що при розрахунку вартості робіт застосовуються нижчезазначені сервісні ставки, розмір яких визначено в додатку №5 до договору, а саме:
3.5.1. Операційна ставка бригади КРС при роботі - вартість бригадо-години до такого часу, який оплачується за операційною ставкою бригади КРС при роботі, відноситься, але не обмежується, тривалість наступних технологічно необхідних робіт:
- глушіння свердловини;
- спуско-підіймальні операції;
- буріння, в тому числі проробка експлуатаційної колони;
- райберування експлуатаційної колони;
- фрезерування;
- оправлення експлуатаційної колони;
- ловильні роботи, включаючи ходіння;
- промивання свердловини;
- обробка привибійної зони кислотами, ПАР та ін.;
- ремонтно-ізоляційні роботи;
- очищення забою, пласта свердловини;
- навантаження, розвантаження труб, штанг, обладнання;
- монтаж/демонтаж противикидного обладнання;
- монтаж/демонтаж фонтанної арматури;
- монтаж/демонтаж фондового свердловинного обладнання.
3.5.2. Операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні - 75 % вартості бригадо-години.
Технологічне очікування - час, витрачений на:
- очікування затвердіння цементу;
- очікування результатів інтерпретації геофізичних досліджень;
- очікування результатів випробовування після зниження рівня рідини в свердловині, заміни рідини глушіння в стовбурі свердловини;
- очікування розподілу тиску після ОПЗ;
- розрядка свердловини;
- реагування хімічних реагентів після проведення ОПЗ;
- очікування прийняття рішення Замовником щодо подальшого виконання робіт на свердловині;
- очікування результатів випробування після зниження рівня рідини в свердловині, заміни рідини глушіння в стовбурі свердловини;
- очікування розподілу тиску після ОПЗ;
- розрядка свердловини;
- реагування хімічних реагентів після проведення ОПЗ;
- очікування прийняття рішення Замовником щодо подальшого виконання робіт на свердловині;
- очікування роботи, що виконується на свердловині третіми особами Замовника;
- очікування полімеризації;
- технологічний відстій;
- проведення робіт на кабелі або дроті (ГДС, ПВР, та ін.);
- проведення гідророзриву пласта;
- проведення колтюбінгових операцій.
Згідно з протоколом погодження договірної ціни КРС (додаток №5 до договору), операційна ставка бригади КРС при роботі (вартість бригадо-години) становить 7 769,60 гривень за бригадо-годину, а операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні (75 % вартості бригадо-години) становить 5 827,20 гривень за бригадо-годину.
Оплата виконаних робіт проводиться по цінам, визначеним у протоколі погодження договірної ціни КРС (додаток №5 до договору) та відповідно до розрахунку тривалості капітального ремонту свердловини (за формою, визначеною додатком №13 до договору), які є невід'ємною частиною договору, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник оплачує підряднику фактично виконаний обсяг робіт як добуток продуктивного часу та вартості відповідної ставки (бригадо-години) за одиницю, зазначеної в додатку №5 до цього договору, що включає в себе узгоджений цим договором перелік витрат. Ненормовані операції оплачуються по факту, за наявності підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, за умови що вони виконані відповідно до додаткового плану робіт (п. 3.11 договору).
Відповідно до п. 3.12 договору підрядник за цим договором несе витрати при виконанні Робіт з капітального ремонту нафтових та газових свердловин, на використання та утримання спеціалізованої техніки, закупівлю всіх необхідних матеріалів, обладнання та запасних частин, паливо-мастильних матеріалів, виплати заробітної плати, медичного страхування, та іншого забезпечення своїм працівникам, всі встановлені податки, а так само інші виплати, передбачені законодавством України.
Приймання і передача виконаних робіт (результатів робіт) регламентується розділом 6 договору, яким встановлено, що підрядник не пізніше 3 (трьох) робочих днів після закінчення виконання робіт відповідно до договору, плану робіт, передає замовнику оформлений зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт (додаток №11 до договору) в двох ідентичних примірниках, розрахунок тривалості капітального ремонту свердловини (додаток №13 до договору), іншу документацію, що підтверджує виконані роботи, в тому числі, визначену технічним завданням, що є додатком №1 до цього договору, та документацію, вказану в додатку №4 до цього договору.
Згідно з п. 9.1.5 договору підрядник зобов'язаний забезпечити надання послуг у повній відповідності з узгодженим замовником і затвердженим підрядником планом робіт на кожну свердловину, надання послуг відповідно до технологічних регламентів на проведення процесів і операцій по ремонту свердловин на підставі план-замовлення.
Відповідно до п. 9.1.6 договору на підставі затвердженого замовником плану- замовлення геологічні і технологічні служби підрядника формують, і погоджують із замовником детальний поопераційний (про-нормований) план робіт на проведення КРС. При формуванні плану робіт підрядник повинен пропонувати оптимальні технологічні рішення, необхідні для успішного надання послуг по капітальному ремонту свердловин.
Пунктом 3.1 «Вимоги до Підрядника» додатку № 1 до договору визначено що підрядник, за свій рахунок, надає, встановлює, підтримує в належному робочому стані, інспектує, ремонтує та замінює, де необхідно, обладнання підрядника. Крім того, підрядник, забезпечує поставку всіх запасних частин і матеріалів, необхідних для технічного обслуговування обладнання підрядника. Підрядник зобов'язується (без збільшення ціни договору) укласти договір з спеціалізованими компаніями на проведенні інспекції та обслуговування інструменту та обладнання в разі відсутності можливості здійснювати дані роботи власними силами.
Пунктом 3.1.1 додатку №1 до договору передбачено, що при проведенні інспекції бурильних труб підрядник повинен дотримуватися вимог та методів наведених у пунктів №3.1.2 - (Вимоги до методів проведення інспекції бурильних труб) даного технічного завдання. При технічному огляді бурильних труб та елементів компоновки бурильної колони підрядник повинен дотримуватись методів наведених у таблиці 2.1 - (Методи технічного огляду) даного технічного завдання. При виборі інспекційних програм бурильної колони підрядник повинен користуватися таблицею 2.2 - (Рекомендовані інспекційні програми для бурильних труб) даного технічного завдання. При виборі інспекційних програм інших компонентів бурильної колони підрядник повинен користуватися таблицею 2.3 - (Рекомендовані інспекційні програми для інших компонентів) даного технічного завдання. Періодичність проведення інспекцій бурильних труб та компонентів бурильної колони: підрядник повинен дотримуватися періодичності наведеної у таблиці №2.4 - (Періодичність проведення інспекцій на початковому етапі) даного технічного завдання.
Пунктом 2.16 правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, що затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 06.05.2008 №95 передбачено, що бурове обладнання та інструмент повинні мати технічний паспорт або інші експлуатаційні документи, у які вносяться дані про його експлуатацію, ремонт і дефектоскопію.
Позивач у позовній заяві зазначає, що саме у саме у підрядника наявний обов'язок з проведення технічного огляду, технічного обслуговування, перевірки (інспекції), зокрема, дефектоскопії, обладнання підрядника.
Враховуючи те, що зобов'язання, які покладаються на підрядника щодо перевірки обладнання, зокрема, проведення дефектоскопії, повинно здійснюватися ним чи третіми особами за його рахунок, то на переконання позивача, витрати підрядника, пов'язані з цією інспекцією, не підлягали включенню до вартості виконаних робіт.
Позивач стверджує, що ТОВ «Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн» у порушення умов договору включило у вартість послуг час очікувань, який пов'язаний з інспекцією (дефектоскопією) бурильного інструменту залученою ним третіми особами - ТОВ «ЦЕНТРНАФТОГАЗПРОМБУД» та ТОВ «Трубні технології».
Таким чином, за твердженнями позивача, ТОВ «Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн» у порушення умов договору включило у вартість послуг час очікувань, який пов'язаний з дефектоскопією (перевіркою) його обладнання (інструменту), а саме: 291,75 бригадо-годин (49,50+72,50+62,50+43,00+5,00+59,25).
Операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні (75 % вартості бригадо-години) становить 5 827,20 грн за бригадо-годину, а тому вартість безпідставно включеного часу очікувань становить: 291,75 бригадо-годин*5 827,20 гривень = 1 700 085,60 грн без ПДВ та 2 040 102,72 грн з ПДВ.
Отже, позивач зазначає, що вказані операції, які спричинили 291,75 бригадо-годин простоїв були безпідставно включені до: акту приймання-передачі виконаних робіт №18 від 07.08.2020, акту приймання-передачі виконаних робіт №26 від 02.10.2020, акту приймання-передачі виконаних робіт №32 від 01.12.2020, акту приймання-передачі виконаних робіт №11 від 26.04.2021, акту приймання-передачі виконаних робіт №14 від 01.06.2021, акту приймання-передачі виконаних робіт №19 від 04.08.2021.
Так, грошові кошти у розмірі 2 040 102,72 грн за безпідставно включені 291,75 бригадо- годин простоїв були сплачені на рахунок ТОВ «Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн» відповідно до платіжних доручень №327607 від 10.09.2020, №348818 від 19.11.2020, №362760 від 30.12.2020, №405031 від 27.05.2021, №420105 від 15.07.2021, №434391 від 02.09.2021.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена вимога від 13.02.2025 №87.1-87-1-1391 про сплату 2 040 102,72 грн.
Листом вих. №21 від 28.02.2025 ТОВ «Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн» повідомило про відмову у задоволенні вимоги.
Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 040 102,72 грн грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору із зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 914/4127/21.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини стороні виникли на підставі договору № №УГВ 4749/13-20 від 16.04.2020, що за своїми умовами та правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга ст. 837 ЦК України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ст. 843, 844 ЦК України).
За змістом ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Аналіз наведених вище норм ЦК України дає підстави до висновку, що до істотних умов договору підряду відноситься, зокрема, вид роботи, яку підрядник повинен виконати за завданням замовника, її ціна, яка може бути визначена у кошторисі, а також строк виконання даної роботи або окремих її етапів.
Як зазначалось, умовами п. 2.1. договору передбачено, що відповідно до договору, план-замовлень та узгодженого замовником плану робіт та технічного завдання (додаток № 1 до договору) підрядник зобов'язується на свій ризик виконати власними силами з використанням власних матеріалів та обладнання роботи з капітального ремонту та освоєнню нафтових та газових свердловин, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісно виконані роботи на умовах, передбачених договором.
Відповідно до положень пп. 3.5.2. п. 3.5. договору та у пп. 1.1.1. п. 1.1. розділу 1 додатку № 1 до договору «Технічне завдання на надання послуг з капітального ремонту нафтових та газових свердловин на родовищах АТ «Укргазвидобування», операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні - 75% вартості бригадо-години. Технологічне очікування - час, витрачений на: очікування затвердіння цементу; очікування результатів інтерпретації геофізичних досліджень; очікування результатів випробування після зниження рівня рідини в свердловині, заміни рідини глушіння в стовбурі свердловини; очікування розподілу тиску після ОПЗ; розрядка свердловини; реагування хімічних реагентів після проведення ОПЗ; очікування прийняття рішення Замовником щодо подальшого виконання робіт на свердловині; очікування роботи, що виконується на свердловині третіми особами Замовника; очікування полімеризації; технологічний відстій; проведення робіт на кабелі або дроті (ГДС, ПВР, та ін.); проведення гідророзриву пласта; проведення колтюбінгових операцій.
Пунктом 3.12. договору передбачено, що підрядник за цим договором несе витрати при виконанні робіт з капітального ремонту нафтових та газових свердловин, на використання та утримання спеціалізованої техніки, закупівлю всіх необхідних матеріалів, обладнання та запасних частин, паливо-мастильних матеріалів, виплати заробітної плати, медичного страхування, та іншого забезпечення своїм працівникам, всі встановлені податки, а так само інші виплати, передбачені законодавством України.
Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у повній відповідності з узгодженим замовником і затвердженим підрядником планом робіт на кожну свердловину, проведення робіт відповідно до технологічних регламентів на проведення процесів і операцій по ремонту свердловин на підставі план-замовлення (пп. 9.1.5. п. 9.1. договору).
Згідно з пп. 9.1.6. п. 9.1. договору на підставі затвердженого замовником плану-замовлення геологічні і технологічні служби підрядника формують, і погоджують із Замовником детальний поопераційний (про-нормований) план робіт на проведення КРС. При формуванні плану робіт підрядник повинен пропонувати оптимальні технологічні рішення, необхідні для успішного виконання робіт по капітальному ремонту свердловини.
Пунктом 3.1. «Вимоги до Підрядника» додатку № 1 до договору зазначено що підрядник, за свій рахунок, надає, встановлює, підтримує в належному робочому стані, інспектує, ремонтує та замінює, де необхідно, обладнання підрядника. Крім того, підрядник, забезпечує поставку всіх запасних частин і матеріалів, необхідних для технічного обслуговування обладнання підрядника.
Підрядник зобов'язується (без збільшення ціни договору) укласти договір з спеціалізованими компаніями на проведенні інспекції та обслуговування інструменту та обладнання в разі відсутності можливості здійснювати дані роботи власними силами.
Умовами п. 3.3. «Вимоги до комплектації та характеристик обладнання бурильного верстату» додатку № 1 до договору передбачено, що все обладнання підрядника повинно бути перевірене ним перед використанням, організовано відповідне періодичне технічне обслуговування, забезпечено проведення необхідних видів технічних оглядів і випробувань.
Згідно з пп. 12.1.4. п. 12.1. договору підрядник повинен забезпечувати керівництво за наданням послуг, всіх відповідних зобов'язань по договору та технологічних операцій. Це включає надання компетентного персоналу, а також надання, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт всього необхідного обладнання, включаючи все допоміжне і додаткове обладнання. Підрядник бере на себе всі зобов'язання, відповідальність і права відповідно до умов цього договору.
З аналізу вищезазначених пунктів договору вбачається, що підрядник (відповідач) зобов'язаний проводити вчасну перевірку (інспекцію) та технічний огляд, обслуговування обладнання підрядника (відповідача) за свій рахунок.
На підставі викладеного, зобов'язання, які покладаються на підрядника (відповідача) щодо утримання, підтримці в належному робочому стані (обслуговування) та технічному огляді, інспекції обладнання, повинно здійснюватися ним за його рахунок, незалежно від того як здійснюється таке обслуговування/інспекція - власними силами чи залученими третіми особами.
При цьому, у разі відсутності можливості здійснити обслуговування/інспекцію власними силами, підрядник (відповідач) зобов'язаний залучити третіх осіб, без збільшення ціни договору, тобто також за свій рахунок.
Також за умовами договору, у замовника (позивача) не передбачений безпосередній обов'язок оплачувати інспекцію та обслуговування обладнання у разі укладення відповідних договорів підрядником (відповідачем) зі спеціалізованими компаніями.
Таким чином, саме у підрядника (відповідача) наявний обов'язок з проведення перевірки (інспекції), технічного огляду та технічного обслуговування обладнання підрядника (відповідача).
Водночас, судом враховано посилання відповідача на погодження сторонами перед підписанням договору та початком виконання робіт у п. 2 протоколу наради щодо якості роботи підрядних організацій від 13.11.2019 проведення оплати інспекції бурильних труб згідно норм по ставці 75%, що також відображено у пп. 3.5.2. договору як операційна ставка бригади КРС при технологічному очікуванні, однак, відповідно до п. 2 вказаного протоколу, постановили проводити оплату інспекції бурильних труб згідно норм по ставці 75% із визначенням відповідальних осіб як замовника (позивач) так і підрядника (відповідача), тоді як умовами договору, сторонами погоджено проведення інспекції бурильного обладнання саме підрядником (відповідачем).
Перевірка (дефектоскопія) бурильного інструменту, його технічний огляд, обслуговування та випробування здійснюються відповідно до Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 687 від 26.05.2004 (далі - Порядок № 687).
Відповідно п. 1 Порядку № 687 (у редакції, чинній на момент здійснення дефектоскопії), дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які проводять технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - устаткування), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, а також на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання та фізичних осіб, що використовують найману працю, які мають намір розпочати або здійснюють експлуатацію такого устаткування (далі - підприємства).
Освоєння і глушіння газових та нафтових свердловин, буріння та експлуатація свердловин під час геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин, монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки є роботами підвищеної небезпеки. Машини, механізми, устаткування для буріння, ремонту свердловин є машинами, механізмами, устаткування підвищеної небезпеки, а тому Підрядник зобов'язаний був проводити інспекцію (перевірку) бурильного обладнання відповідно до Порядку № 687 від 26.05.2004.
Відповідно до п. 2 Порядку № 687, випробування - це експериментальне визначення кількісних та або якісних характеристик устаткування; експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації; технічний огляд - комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено організаційно-методичними документами, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно-методичними та експлуатаційними документами; технічний стан устаткування - стан устаткування в певний момент часу і в певних умовах зовнішнього середовища, який характеризується значенням параметрів, установлених технічними та експлуатаційними документами.
Згідно з умовами п. 13 та п. 25 Порядку № 687, технічний огляд устаткування, експертне обстеження (технічне діагностування) проводиться, зокрема, проведенням неруйнівного контролю.
Відповідно до ДСТУ EN ISO 10407-2:2008 «Нафтова та газова промисловість. Ротаційне бурове обладнання. Частина 2. Перевірка та класифікація елементів бурової колони, які були в експлуатації», під час визначення стану елементів бурильної колони виконують наступні випробування методами неруйнівного контролю: візуальний контроль (входять також інструментальні вимірювання геометричних розмірів об'єкту контролю та виявлених дефектів); ультразвуковий контроль (ультразвукова дефектоскопія (УЗД), охоплює як вимірювання товщини стінки так і пошук внутрішніх дефектів); електромагнітний контроль (електромагнітна дефектоскопія (ЕМД); магнітопорошковий контроль (магнітопорошкова дефектоскопія (МПД); капілярний контроль (капілярна або кольорова дефектоскопія).
Підпунктом 3.1.2. п. 3.1. додатку № 1 до договору встановлені вимоги до методів проведення інспекції бурильних труб.
Згідно з зазначеними вище умовами договору, вимогами ДСТУ EN ISO 10407-2:2008 та інших нормативно-правових актів, саме підрядником забезпечувалась перевірка (інспектування) бурильних труб методами неруйнівного контролю.
Зазначені в актах виконаних робіт поняття «візуальне вимірювання, МПД, УЗД, товщинометрія тощо» є методами неруйнівного контролю - складовими комплексу робіт з контролю технічного стану елементів бурильної колони та інспекції бурильних труб.
Враховуючи те, що зобов'язання, які покладаються на підрядника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн") щодо перевірки обладнання, зокрема, методами неруйнівного контролю, повинно здійснюватися ним чи третіми особами за його рахунок, тому витрати відповідача, пов'язані з цією інспекцією, не підлягали включенню до вартості виконаних ним робіт.
Пунктом 2.16. Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України, що затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.05.2008 № 95 (втратив чинність 05.07.2023 на підставі наказу Міністерства економіки № 2610 від 27.04.2023) (далі - Правила № 95) передбачено, що порядок організації і проведення ПЗР бурового та енергетичного обладнання встановлюється положенням, яке розробляє підприємство, що експлуатує обладнання. Бурове обладнання та інструмент повинні мати технічний паспорт або інші експлуатаційні документи, до яких вносяться дані про їх експлуатацію, ремонт і дефектоскопію.
Експлуатація будь-якого елемента бурильної колони без паспорта (комплекту експлуатаційної документації) забороняється. Періодичність дефектоскопії бурильних труб наведено в додатку 8 до цих Правил. Дані про їх установлення в компонування бурильної колони, напрацювання та проведені дефектоскопії повинні регулярно вноситися до паспортів безпосередньо начальником бурової установки (абзаци 1, 4 пп. 3.4.3. п. 3.4. розділу ІІІ «V. Буріння нафтових і газових свердловин» Правил № 95).
Водночас, у п. 3.1. «Вимоги до Підрядника» додатку № 1 до договору зазначено, що підрядник, за свій рахунок, надає, встановлює, підтримує в належному робочому стані, інспектує, ремонтує та замінює, де необхідно, обладнання підрядника. Підрядник зобов'язується (без збільшення ціни договору) укласти договір з спеціалізованими компаніями на проведенні інспекції та обслуговування інструменту та обладнання в разі відсутності можливості здійснювати дані роботи власними силами.
Крім того, пунктом 3.2. додатку № 1 до договору передбачено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи ефективно і економічно доцільно відповідно до вимог технології, техніки безпеки і процедур замовника. Підрядник зобов'язаний виконувати роботи згідно плану робіт, погодженого з замовником. Підрядник забезпечує дотримання вимог правил безпеки ведення робіт і охорони навколишнього середовища. Для забезпечення якості виконання робіт, підрядник зобов'язаний застосовувати лише справне, сертифіковане обладнання, інструмент, кваліфікований персонал та сучасні технології. Підрядник зобов'язаний проводити вчасну інспекцію та обслуговування обладнання підрядника.
Отже, на відповідача, як на підрядника, покладаються обов'язки щодо утримання, підтримки в належному робочому стані (обслуговування) та технічному огляді, інспекція обладнання (дефектоскопія), повинно здійснюватися ним за його рахунок, незалежно від того як здійснюється таке обслуговування/ інспекція - власними силами чи залученими третіми особами.
При цьому, у разі відсутності можливості здійснити обслуговування/інспекцію власними силами, підрядник зобов'язаний залучити третіх осіб, без збільшення ціни договору, тобто також за свій рахунок.
Таким чином, саме у відповідача наявний обов'язок з проведення технічного огляду, технічного обслуговування, перевірки (інспекції), зокрема, дефектоскопії, обладнання підрядника (відповідача), оскільки дефектоскопія бурильного інструменту не відноситься до технологічного відстою обладнання. Ця операція є видом планового технічного обслуговування та контролю технічного стану інструменту, що виконується з метою виявлення дефектів, попередження аварій та забезпечення безпечної експлуатації бурового обладнання.
Натомість технологічний відстій бурового обладнання - це планова та регламентована зупинка бурового обладнання, обумовлена технологією буріння або особливостями виконання певного етапу робіт, а не технічним обслуговуванням чи несправностями. Іншими словами Технологічний відстій - це перерва, яка необхідна саме за технологічним регламентом бурових робіт, коли обладнання тимчасово не працює, але залишається справним і готовим до подальшої експлуатації.
Враховуючи те, що зобов'язання, які покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн" щодо перевірки обладнання, зокрема, проведення дефектоскопії, повинно здійснюватися ним чи третіми особами за його рахунок, тому витрати відповідача, пов'язані з цією інспекцією, не підлягали включенню до вартості виконаних робіт.
Приймаючи до уваги викладене, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, включення останнім у порушення умов договору у вартість робіт час очікувань, який пов'язаний з дефектоскопією (перевіркою) його обладнання (інструменту) відповідача, який становить 291,75 бригадо-годин*5 827,20 гривень = 1 700 085,60 грн без ПДВ та 2 040 102,72 грн з ПДВ.
Водночас, посилання відповідача на листи-відгуки від позивача як на підтвердження належного виконання робіт відповідачем, не спростовують факту включення у вартість робіт згідно актів приймання-передачі виконаних робіт у порушення погоджених сторонами умов договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що вказані акти приймання-передачі виконаних робіт, до яких внесений час очікувань у зв'язку з дефектоскопією бурильного обладнання відповідача, були підписані позивачем без жодних претензій чи зауважень та були повністю ним сплачені.
Разом з тим, суд зазначає, що підписання позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт №18 від 07.08.2020, №26 від 02.10.2020, №32 від 01.12.2020, №11 від 26.04.2021, №14 від 01.06.2021, №19 від 04.08.2021 без зауважень та претензій до виконаних відповідачем робіт за договором не спростовує факту безпідставного, у порушення умов договору, тобто, у порушення домовленостей, досягнутих між сторонами, бригадо-годин інспекції (дефектоскопії) бурильного обладнання, зобов'язання з проведення та оплати яких покладено домовленістю сторін саме на відповідача.
Отже, відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Так, у постанові від 05.12.2018 у справі № 915/878/16 Верховний Суд зауважив про те, що для з'ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам слід було врахувати, що фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі. Разом з тим судами попередніх інстанцій для з'ясування реальності господарської операції не встановлювалося чи має місце відображення операції з отримання товару у податковій звітності.
У постанові Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17 зазначено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Виходячи з того, що послуги щодо перевірки (дефектоскопії) обладнання (інструменту) підрядника (відповідача) не відноситься до технологічного очікування, а саме технологічного відстою, тобто, не передбачені технічним завданням (додаток № 1 до договору), а ремонт, інспекція, підтримка інструменту в належному стані здійснюється силами та за рахунок підрядника (відповідача), тому відшкодування Акціонерним товариством "Укргазвидобування" вартості таких послуг відбулася поза межами умов вказаного правочину (не відповідно до його умов, що в свою чергу призвело до завищення вартості робіт), у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн" зобов'язане повернути позивачу безпідставно сплачені за такі роботи кошти у розмірі 2 040 102,72 грн.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами глави 83 ЦК України.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання. Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14 та підтримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 17.08.2021 у справі № 913/371/20.
Водночас, виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку з зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.08.2021 у справі № 913/371/20.
Отже грошові кошти, перераховані за виконані роботи (вид робіт), оплата яких позивачем не передбачена умовами договору, в розумінні ст. 1212 ЦК України є саме безпідставно отриманими.
З урахуванням зазначеного вище, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача отриманих від позивача коштів у розмірі 2 040 102,72 грн відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.
Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайлон Ойл Сервіс і Інжиніринг Юкрейн" (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 51Б; ідентифікаційний код 42572134) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 2 040 102 (два мільйони сорок тисяч сто дві) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 24 481 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 24 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.04.2026
Суддя І.О. Андреїшина