21.04.2026 року м. Дніпро Справа № 904/1341/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 (повний текст рішення складено 24.09.2025, суддя Манько Г.В.) у справі № 904/1341/25
за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа-1 без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_1
третя особа-2 без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Запорізька обласна військова адміністрація
третя особа-3 без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області
третя особа-4 без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"
про стягнення 91 062 грн. 50 коп.,
У березні 2025 Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" завданої державі шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 91 062 грн. 50 коп. та судових витрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 16.09.2025; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) судові витрати, витрачені 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави.
Так, скаржник вважає рішення суду винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Зокрема, скаржник вважає, що суд, ухвалюючи рішення, в тому числі, виходив з невизначеного, згідно матеріалів справи, правового статусу земельної ділянки, де відбувався позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд, виносячи оскаржуване рішення, недостатньо дослідив матеріали справи, не вірно зрозумів суть викладеного сторонами, не застосував норми законодавства, що підлягали застосуванню, а відтак виніс невірне рішення на підставі помилково застосованих нормативно-правових актів.
Скаржник також звертає увагу апеляційного суду на факт недостатнього ознайомлення судом першої інстанції з матеріалами справи, що призвело до прийняття невірних висновків по справі. Так, суд не взяв до уваги лист структурного підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» Регіональної філії Придніпровської залізниці Акціонерного товариства «Українська залізниця» №478 від 30.10.2024 направленого начальнику Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області). Вказаним листом начальник дистанції Мирослав Савчук повідомляє, що внаслідок звернення журналіста ОСОБА_1 , 16 жовтня 2024 року спеціалістами дистанції була виявлена незаконна рубка 39 дерев породи «акація біла», про що було негайно повідомлено до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (ЄО №25768 від 16.10.2024) та за вихідним №463 від 17.10.2024)) направлено в порядку ст. 214 КПК України до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області заяву про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України з проханням внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування за фактом викрадення майна стратегічного підприємства України. Крім того, в листі зазначено, що спеціалісти-робітники дистанції роблять все можливе для догляду та захисту лісових насаджень у смузі відведення залізничних колій.
Таким чином, скаржник вважає, що самим відповідачем доведений факт завдання йому збитків незаконним знищенням належного йому майна - знесенням захисних лісових насаджень невстановленими особами вздовж лінійних колій залізниці.
Також за твердженням скаржника, судом не взято до уваги лист Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів України №01-08/811 від на 18.07.2024 ім'я Голови Державного агенства лісових ресурсів України, яким повідомляється, що управлінням було опрацьовано звернення журналіста Потоцького Ю.М. та здійснено виїзд на місце можливої вирубки дерев. За результатами обстеження встановлено, що факт вирубки дерев та насаджень між станцією Запоріжжя-вантажне та станцією Янцеве Запорізького району Запорізької області вздовж залізничних колій регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (Запорізька область) і трасою Запоріжжя-Донецьк підтверджується та повністю відповідає тексту, зазначеному у зверненні.
Скаржник вважає, що зазначене в листі також підтверджує факт знищення захисних лісових насаджень, що перебувають у прямому підпорядкуванні відповідача і мали ним охоронятися відповідно чинного законодавства.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, скаржник вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги обставин, які мають значення для справи, неповно з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для справи, не повністю досліджено докази, а тому ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. З огляду на зазначене, вважаємо, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) у судовій справі № 904/1341/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали господарської справи №904/1341/25. Вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріалів справи №904/1341/25 до Центрального апеляційного господарського суду.
22.10.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою суду від 27.10.2025 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 у справі № 904/1341/25 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити та докази направлення копії апеляційної скарги із доданими до неї документами третім особам 1,2,3,4, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
06.11.2025 від скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 3633.60 грн., докази направлення копії апеляційної скарги із доданими до неї документами третім особам 1,2,3,4.
Ухвалою суду від 10.11.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 у справі № 904/1341/25. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
17.11.2025 від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду від 16.09.2025 залишити без змін.
Відповідач вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши матеріали господарської справи, правильно застосував норми матеріального права, що закріплені в ст.ст. 18, 19, 79-1, 92, 93, 116 Земельного кодексу України; ст. 14, 22 ЦК України.
На думку відповідача, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, тобто - доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, є недостатніми для того, щоб змінити або скасувати рішення суду першої, а також - ці доводи представника екологічної інспекції не дають підстав уважати, що саме суд першої інстанції за обставин, які склалися у цій справі, помилився та припустився до неповного з'ясування фактичних обставин або неправильно застосував норми матеріального права.
За твердженням відповідача, як саме звернення позаштатного журналіста медіа «Акценти» ОСОБА_1 (редакційне посвідчення №0017, прескарта №30269) від 17.07.2024 року, так і додатки до нього мають ознаки неналежних, недопустимих доказів. Позаштатний журналіст медіа «Акценти» ОСОБА_1 не є акредитованим суб'єктом у сфері медіа. Такі ж ознаки неналежного та недопустимого доказу має АКТ позапланової перевірки від 18.10.2024 року, №28-06/1-11-24, - безпосереднє складення якого так чи інакше ініційовано на підставі незаконного звернення від 17.07.2024 року неакредитованого позаштатного журналіста медіа «Акценти» ОСОБА_1 (редакційне посвідчення № НОМЕР_2 , прескарта №30269), який безпідставно вчиняв протиправні дії в районі «ЧЕРВОНОЇ» зони ведення бойових дій, а саме - незаконно вчиняв дії в Запорізькому районі Запорізької області - між «станціями «Запоріжжя Вантажне» та «Янцеве» Запорізького району Запорізької області вздовж залізничних колій Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" і трасою «Запоріжжя-Донецьк».
На переконання відповідача: «висновки, наведені в Акті позапланової перевірки від 18.10.2024, №28-06/1 11-24, - є хибними припущеннями, які ґрунтуються на відомостях, що отримані без дотримання вимог чинного законодавства про проведення позапланових перевірок в районі розташування територій, на якій відбувається ведення бойових дій під час запровадженого воєнного стану».
17.11.2025 від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ЦАГС надійшло клопотання про перехід до загального апеляційного провадження з викликом сторін. У ньому зазначено, що розгляд апеляційної скарги позивача у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи є неможливим, оскільки господарська справа, розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, не може розглядатися апеляційним судом у спрощеному провадженні.
Ухвалою суду від 19.11.2025 відмовлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» у розгляді апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 у справі № 904/1341/25 з повідомленням (викликом) сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 у справі встановлені такі обставини.
Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Державного агентства лісових ресурсів України листом від 18.07.2024р. №01-08/811. Посилаючись на вимоги п.2 постанови КМУ від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» просило звернутися до Державної екологічної інспекції України для прийняття рішення стосовно проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо діяльності із ведення лісового господарства постійного лісокористувача філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Державне агентство лісових ресурсів звернулось до Державної екологічної інспекції України листом №08-13/4042-24 від 19.07.2024р. Просить прийняти рішення стосовно проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо діяльності із ведення лісового господарства постійного лісокористувача філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України видано наказ №1066 від 22.08.2024р. про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Згідно наказу Державній екологічній інспекції України забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання -Регіональною філією "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код юридичної особи - 40081237) вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів. Надати звіт про виконання цього наказу до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України протягом 5 днів після проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Державною екологічною інспекцією України 12.09.2024р. видано Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави
Державною екологічною інспекцією України видано доручення №1769 від 03.10.2024р. керівнику Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) забезпечити в установленому законодавством порядку здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання суб'єктом господарювання - Регіональна філія "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код юридичної особи - 40081237) вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) видано наказ №818 від 07.10.2024р., згідно якого робочій групі у період з 07 по 18 жовтня 2024 року здійснити позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Регіональною філією "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в частині тверджень викладених у звернені гр. ОСОБА_2 від 17.07.2024.
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) видано направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №20-06-15 від 07.10.2024р. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів в частині тверджень викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 від 17.07.2024 щодо незаконної вирубки дерев між станцією Запоріжжя-Вантажне та станцією Янцеве Запорізького району Запорізької області вздовж залізничних колій.
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) складено акт від 18.10.2024р. №28-06/1-11/24 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця": Структурний підрозділ "Запорізька дистанція захисних лісонасаджень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця"; Структурний підрозділ "Запорізька дистанція електропостачання" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця"). Складено опис виявлених порушень вимог законодавства. Вимоги законодавства, які було порушено: Пункт 5 частини першої статті 64 ЛКУ. Складено опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: "З метою перевірки тверджень викладених у зверненні спеціалістами Інспекції спільно з представником ПЧЛ-3 здійснено виїзд на місцевість. Натурною перевіркою встановлено факт вирубки 38 (тридцять вісім) дерев породи "Акація біла" невстановленими особами, діаметри спиляних (знищених) дерев зазначено у Відомості переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення росту від 16.10.2024".
Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) здійснила розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту. Розрахунок складений на підставі акту від 18.10.2024 № 28-06/1-11/24 та відомості переліку дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту від 16.10.2024. Загальна сума збитків - 91 062 грн. 50 коп.
Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до начальника ГУНП в Запорізькій області з повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з претензією за №4874/10-06/06/2-34 від 05.11.2024р. про відшкодування заподіяної шкоди.
Акціонерне товариство "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулась до державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) листом від 27.11.2024р. №431-3/192 у відповідь на претензію про відшкодування заподіяної шкоди. Наполягала, що ознак бездіяльності з боку структурного підрозділу "Запорізька дистанція захисних лісонасаджень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" у цьому випадку не вбачається. Претензія про відшкодування заподіяної шкоди не може бути задоволена.
Приймаючи рішення господарський суд зазначив, що на час прийняття рішення у справі залишився невизначеним правовий статус земельної ділянки, де відбувався позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Не доведено належними доказами основне цільове призначенням, категорія земельної ділянки. Не визначено кадастровий номер земельної ділянки. Не доведено, що земельна ділянка є сформованою у розумінні приписів ст. 79-1Земельного кодексу України. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач є користувачем земельної ділянки, за наслідками перевірки якої Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) складено акт від 18.10.2024р. №28-06/1-11/24. У вказаному Акті зазначено, що вирубку дерев здійснили не встановлені особи. Позивачем не доведено цивільний обов'язок відповідача щодо здійснення охоронних дій на земельній ділянці, де розташовувались зрубані дерева, у розумінні приписів ст. 14 Цивільного кодексу України. У розумінні приписів ст. 22 Цивільного кодексу України відповідач не є відповідальною особою щодо відшкодування встановлених Актом збитків.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
У статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно з ст.ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
У розумінні вимог статті 17 Лісового кодексу України відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
Матеріалами справи підтверджено, що 16.10.2024 спеціалістами дистанції захисних лісонасаджень виявлено факт незаконної порубки дерев вздовж залізничної колії, про що було негайно повідомлено до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (лист Структурного підрозділу "Запорізька дистанція захисних лісонасаджень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" №478 від 30.10.2024, т. 1, а.с. 62).
Положенням про Регіональної філії "Придніпровська залізниця" AT "Укрзалізниця" предметом діяльності філії є, в тому числі, провадження діяльності у сфері мисливства, лісництва та лісозаготівель і надання послуг, пов'язаних з ними (пп. 71 розд. ІІІ).
Згідно з пп. 10, 14 п. 5.9 розд. V Положення директор філії відповідає за охорону навколишнього природного середовища та збереження майна, яким наділена філія, від будь-яких дій, наслідок яких є його відчуження, випадкове знищення або пошкодження.
У розд. VІІ Положення встановлено, що майно, яким володіє філія, складається, у тому числі, із земельних ділянок, якими Акціонерне товариство "Українська залізниця" наділяє філію для досягнення мети та виконання завдань, встановлених Положенням.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
У пункті 5 ст. 64 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За положеннями ст. 86 ЛК України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Як встановлено ст. 93 ЛК України завданням контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Апеляційним судом враховано правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16 та у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, відповідно до яких, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Як визначено у ст. 105 ЛК України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
За положеннями ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.
Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/366/20 зазначено, що виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Факт незаконної порубки дерев породи “Акація біла» у кількості 38 шт. на підвідомчій відповідачеві території, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено матеріалами справи. Так, листом структурного підрозділу «Запорізька дистанція захисних лісонасаджень» Регіональної філії Придніпровської залізниці Акціонерного товариства «Українська залізниця» №478 від 30.10.2024, яким повідомлено щодо виявлення незаконної рубки дерев та звернення до відділу поліції з відповідною заявою. Також в листі зазначено, що спеціалісти-робітники дистанції роблять все можливе для догляду та захисту лісових насаджень у смузі відведення залізничних колій. Крім того, акт від 18.10.2024р. №28-06/1-11/24 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) містить інформацію, що спеціалістами Інспекції здійснено виїзд на місцевість спільно з представником ПЧЛ-3. Вказаний акт підписано спеціалістами Інспекції та заступниками начальника СП "Запорізька дистанція захисних лісонасаджень" Недєлєв С.О., Турок В.В.
Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Тобто, такі заходи покликані усувати будь-які можливості незаконного впливу іншими особами на природній фонд та запобігати вчиненню цих порушень в першу чергу. Лише потім завданнями охорони навколишнього природного середовища постає вчинення дій щодо зупинення виявлених порушень та запобігання їх продовження.
Відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечивши збереження не призначених для порубки дерев, не здійснивши комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням лісового законодавства.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19, зазначено, що згідно вимог частини другої ст.19, ст.ст.63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2018 року та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.
Отже, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.
Таким чином, оскільки саме на Укрзалізницю як на постійного лісокористувача покладено обов'язок із забезпечення охорони, відтворення та захисту лісових насаджень, тому невжиття відповідачем (працівниками відповідача) заходів із належної охорони лісових насаджень та збереження лісового фонду завдало шкоду навколишньому природному середовищу.
Враховуючи вказане, відповідачем, як постійним лісокористувачем, порушено норми ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90 ЛК України, що полягають у не забезпеченні охорони та збереження лісових насаджень, а саме допущення останнім протиправної бездіяльності, наслідком якої стала незаконна порубка дерев.
Апеляційний суд зауважує, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, як зазначено вище, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17, від 09.12.2019 у справі №906/1338/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 24.02.2021 у справі №906/366/20, від 30.11.2021 №926/2174/20, від 26.05.2022 №922/2317/21.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що недотримання відповідачем нормативно визначених правил збереження лісу є протиправною формою поведінки. Наслідком такої протиправної поведінки є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення порубки дерев. Дане свідчить про наявність між ними безпосереднього причинного зв'язку.
Вина відповідача у здійсненні незаконної порубки дерев презюмується та ним не спростована, оскільки в силу положень ЛК України останній, як постійний лісокористувач, не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісових насаджень від незаконних порубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, а отже, має нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків). Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев та заподіяна шкода.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, здійснюючи заходи по організації охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду лісгоспу, однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить як зазначалося вище, про недостатність таких заходів щодо забезпечення збереження лісу відповідачем та про наявність відповідної вини.
Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.
Матеріалами справи підтверджено, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене підприємство.
За допомогою юридичної відповідальності встановлюються дієві механізми охорони і захисту суспільних відносин від неправомірних посягань шляхом покарання діянь, які порушують умови нормального розвитку суспільства, суперечать інтересам держави, суспільства в цілому. Юридична відповідальність є важливим засобом забезпечення законності та правопорядку, належної реалізації чинного законодавства. З іншого боку, вона стимулює правомірну поведінку суб'єктів суспільних відносин, сприяє формуванню в населення поваги до права та закону, а отже, виступає істотним фактором побудови правової держави в Україні.
А тому, апеляційний суд констатує, що покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов'язків з охорони лісу.
Підставою позову у справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) АТ «Українська залізниця», яке, як лісокористувач, не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку дерев.
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, статутних завдань, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутність вини відповідачем не доведено. Не можуть свідчити про відсутність вини дії, вчинені АТ «Українська залізниця» внаслідок виявлення незаконної вирубки лісів, оскільки законом покладено на лісокористувача, в тому числі, і обов'язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.
Колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити, що п.2.11.3 Інструкції з улаштування та утримання колії залізниць України Державної адміністрації залізничного транспорту України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 01.03.2012 № 072-Ц, до поточного утримання захисних лісонасаджень, зокрема, відносяться також роботи з охорони від самовільних рубок і пожеж. Охороною, веденням захисного господарства в лісонасадженнях залізниць займаються спеціалізовані лісогосподарські підрозділи - дистанції захисних лісонасаджень, які підпорядковані службам колії залізниць.
Перевіривши розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, проведений позивачем, колегія суддів вважає такий обґрунтованим та правильним.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позову.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення господарського суду у справі необхідно скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги позивача, судові витрати, понесені у зв'язку із подачею позову та апеляційної скарги, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284, 287 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 у справі №904/1341/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 91 062, 50 грн. (дев'яносто одну тисячу шістдесят дві) грн. 50 коп. (платіжні реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/24062100; рахунок (IBAN) UA358999980333129331000008479; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997), про що видати наказ.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 2 422,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, 3633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін