20.04.2026 м. Дніпро
Справа № 904/3467/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Кошлі А.О., суддів: Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.,
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення по справі № 904/3467/25 за результатми розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛГОРТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 (повне рішення складено 28.01.2026) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі 904/3467/25 (суддя Юзіков С.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛГОРТ»
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ»
до відповідача-2 Державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада
про усунення перешкод у користуванні майном
В провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебували апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛГОРТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі 904/3467/25.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛГОРТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі 904/3467/25 - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі 904/3467/25 - залишено без змін.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційних скарг покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛГОРТ».
08.04.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/3467/25, у якій останній зазначає, що 31.03.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ЕЛГОРТ» було відмовлено в повному обсязі, проте, не було вирішено питання про розподіл витрат ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи № 904/3467/25 у Центральному апеляційному господарському суді.
У своєму клопотанні представник ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» вказує, що ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» у відзиві на позовну заяву заявило про розрахунок сум судових витрат, зокрема, які ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, що складається з витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить орієнтовно 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Кучеренко О.І, Стефанів Т.В.
Перевіривши вказану заяву позивача та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказана заява має бути залишена без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 906/835/23, сформульовано такий висновок: «Водночас, положеннями частини першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша). Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду».
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).
У постанові Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 сформульовано такий висновок: « 6.23. Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов'язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.
6.24. Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20».
В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 914/1493/24 сформульовано такий висновок: « 6.25. Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду».
Суд ухвалою також залишає заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без розгляду у випадках, передбачених ч. 2 ст. 118, ч. 8 ст. 129 ГПК (постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/13813/21, ухвали Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 910/25118/15, від 12.12.2022 у справі №904/8630/21, від 11.07.2022 у справі № 909/328/18, від 23.05.2022 у справі № 914/785/20, від 24.01.2023 у справі № 912/2620/21).
Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив чітку процедуру розгляду питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги стороні спору, яке можливо винести за межі розгляду справи по суті, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що недотримання унормованої Господарським процесуальним кодексом України процедури, у відповідності до приписів, зокрема, ст. ст. 124, 126, 129 ГПК України, є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат, пов'язаних із послугами адвоката.
У ч. 2 ст. 118 ГПК передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів також наголошує, що з урахуванням вимог ч.8 ст.129 ГПК України, відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення постанови у цій справі є 31.03.2026, а граничним строком подання заяви про розподіл судових витрат є 06.04.2026 (з урахуванням того, що 05.04.2026 - неділя, вихідний день). Натомість, заяву (клопотання) про стягнення витрат на правничу допомогу позивачем подано 08.04.2026, тобто, з пропуском визначеного законом строку.
Позивач заявив клопотання про його поновлення, обґрунтовуючи пропуск тим, що дане клопотання через технічний збій в системі Електронний Суд початково було направлено до Господарського суду Дніпропетровської області, у зв'язку із чим просять поновити строк на подання даного клопотання.
Згідно з п. 4.13 - 4.14 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №910/13813/21: «Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи (аналогічний висновок викладено у пункті 20 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, подібний за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19).
Водночас заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (аналогічний висновок викладений у пунктах 57-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).».
Як зазначалось вище, відповідно до висновку наведеного у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 914/1493/24: « 6.25. Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду».
Таким чином, колегія суддів констатує, що під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛГОРТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 у справі 904/3467/25, представник ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» в судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2026, не надав доказів до закінчення судових дебатів, підтверджуючих розмір судових витрат, які ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» понесло у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та ним також пропущений п'ятиденний строк з моменту ухвалення постанови, як це передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подачі доказів і підстави його пропуску не є поважними, чим порушено порядок і строки заявлення такої заяви, що унеможливлює подальший розподіл судових витрат.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що докази понесених витрат були подані суду не в межах строку, імперативно визначеного ст. 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 8 ст. 129, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» про поновлення строку на подання клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/3467/25 за заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя О.І. Кучеренко
Суддя Т.В. Стефанів