ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
20 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1683/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро»
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026, ухвалене суддею Бездолею Д.О., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 26.01.2026
у справі № 916/1683/25
за позовом: Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:
1) Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області;
2) Високопільської селищної ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро»
про: стягнення 357 531 грн,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» на користь Високопільської селищної ради збитки в сумі 357531 грн; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/1683/25, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
15.04.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання (вх. № 1465/26 від 09.04.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване наступним:
- 02.04.2026 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» Щукіну С.І. у мобільному застосунку «Приват24» надійшло повідомлення про блокування банківських рахунків скаржника на підставі постанови Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 80645390;
- тільки через моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень та сайту «Судова влада України» скаржнику стало відомо про існування даної справи;
- після цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» 03.04.2026 через свого представника (адвоката Алейниченко М.М.) звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 916/1683/25 в підсистемі «Електронний суд»;
- 06.04.2026 представнику скаржника було надано доступ до матеріалів даної справи в підсистемі «Електронний суд»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» оскаржуване рішення суду не отримувало та взагалі не знало про існування цієї справи, оскільки, за твердженням останнього, жодних повісток чи інших процесуальних документів засобами поштового зв'язку, у телефонному режимі чи на електронну пошту ані від суду, ані від позивачів не отримував, жодних документів через підсистему «Електронний суд» по даній справі також не надходило;
- скаржник звертає увагу суду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» взагалі не мало жодних підстав очікувати від позивачів такого звернення до господарського суду із позовом про стягнення з нього грошових коштів у розмірі 357531 грн (за договором підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД), з огляду на те, що дана сума грошових коштів за цим же договором підряду вже була заявлена у лютому 2025 року та після отримання листа від Високопільської селищної ради щодо повернення коштів внаслідок завищення вартості виконаних робіт з ремонту індивідуальних житлових будинків у с. Ольгине Бериславського району Херсонської області у розмірі 399795,83 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» добровільно повернуло на рахунок Ради визначені нею грошові кошти, у зв'язку з чим, як зазначає відповідач, він не мав жодних підстав вважати, що замовник робіт за договором підряду ініціюватиме судовий спір щодо стягнення таких коштів у судовому порядку, оскільки жодних інших вимог щодо повернення коштів, окрім вимоги викладеної у листі Ради він не отримував.
Розглянувши клопотання (вх. № 1465/26 від 09.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» про поновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду складено та підписано 26.01.2026, а тому кінцевим строком для подання апеляційної скарги є 16.02.2026.
Апеляційна скарга була сформована через систему «Електронний суд» лише 09.04.2026 та зареєстрована в той же день, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Частиною 2 статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів даної справи вбачається, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 було направлено на належну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро», а саме: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 12.
Ця ж адреса зазначена скаржником і в апеляційній скарзі.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах цієї справи міститься поштове повернення з рішенням суду від 16.01.2026, із відміткою Укрпошти про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.71-77 т.2).
Відповідно до трекінгу поштового повідомлення днем проставлення відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою є 04.02.2026.
Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За таких підстав, днем вручення відповідачу оскаржуваного рішення є 04.02.2026.
Отже, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України, кінцевим строком подання апеляційної скарги є 24.02.2026.
Водночас, як вже зазначалося, апеляційна скарга відповідача була сформована через систему «Електронний суд» лише 09.04.2026, тобто із значим пропуском строку, встановленого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України.
Щодо посилання скаржника на те, що він не отримував жодних повісток чи інших процесуальних документів та не знав про існування цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.
Всі без виключення процесуальні документи суду першої інстанції належним чином надсилалися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 12.), яка також зазначена і в апеляційній скарзі.
На підтвердження цього в матеріалах цієї справи містяться поштові повернення з ухвалами суду від 05.05.2025 (а.с.140-144 т.1), від 27.05.2025 (а.с.152-154 т.1), від 17.06.2025 (а.с.162-165 т.1), із відміткою Укрпошти про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також, додатково суд першої інстанції направив ухвалу суду від 08.07.2025 на стадії підготовчого провадження про дату, місце та час наступного судового засідання на адресу відповідача, зазначену в договорі підряду № 1323/ОЛ-ПД, а саме: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Острянина, буд. 40, кв. 2.
Однак, і ця ухвала суду була повернута поштовим повідомленням про невручення із відміткою Укрпошти про повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.173-175 т.1).
Колегією суддів встановлено, що подальші документи суду першої інстанції направлялися на обидві адреси відповідача, однак всі вони також поверталися неврученими, що підтверджується матеріалами цієї справи.
Отже, суд першої інстанції вжив всі можливі заходи задля належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
Верховний Суд у постанові від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11 зазначив, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернена поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 також зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі М 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6).
Відтак, повна відповідальність щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.
Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали/рішення суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні положень ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 40/223-05.
Не заслуговують на увагу посилання скаржника щодо неотримання ним процесуальних документів суду через систему «Електронний суд» з огляду на наступне.
18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Колегія суддів зазначає, що Південно-західний апеляційний господарський суд за допомогою системи «Електронний суд» сформував запит на отримання інформації про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС та за результатами опрацювання даного запиту отримав відповідь № 33406547 від 09.04.2026 про наявність зареєстрованого електронного кабінету з 24.03.2026.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що неотримання відповідачем відповідних процесуальних документів саме через систему «Електронний суд» можливе виключно через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання ним документів в електронному вигляді, що слід розцінювати як фактичну відмову від отримання йому судових рішень.
Тому, несвоєчасне оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Наведені скаржником причини пропуску строку є суб'єктивними, такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів зауважує, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом подання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати поважні причини його пропуску.
Керуючись статтями 232-235, 262, 263, 267, 270 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профрем-Дніпро» залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, в якій вказати інші підстави для поновлення цього строку, - протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити скаржника, що якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПАК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська