про самовідвід
Справа № 621/662/26
Провадження 2/621/1214/26
21 квітня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду в Харківській області В.Філіп'єва, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович,
про розірвання договору довічного утримання,
02 березня 2026 року до Зміївського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович, про розірвання договору довічного утримання.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями позовна заява передана на розгляд судді Філіп'євій В.В.
Починаючи з 06.03.2026 року, незважаючи на неодноразові попередження про недопустимість зловживання представницькими повноваженнями, представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Мучак І.В. намагається здійснити вплив на головуючого по справі, «домовитись» про ухвалення потрібного рішення, надання протиправної винагороди судді.
Так, 06.03.2026 року, до відкриття провадження у справі, після отримання інформації про стан справи в суді, адвокат І.Мучак, о 15:00 годині, на своєму автомобілі TOYOTA, білого кольору, переслідував суддю від приміщення суду в місті Зміїв до будинку, де проживає суддя В.Філіп'єва в м.Слобожанське Чугуївського району Харківської області, та повідомив, що хоче домовитися про розгляд справи якнайшвидше.
Представнику було повідомлено, що розгляд справи відбудеться в установленому законом порядку у відповідні терміни, з урахуванням завантаженості, та попереджено про заборону особистого спілкування представника з суддею, в провадженні якого знаходиться цивільна справа.
Не зважаючи на це, 09.03.2026 року, о 08:30 годині, порушуючи право на повагу до приватного і сімейного життя судді, адвокат І.Мучак чекав суддю біля її будинку перед виїздом до місця роботи, знову намагаючись «домовитись» про потрібні йому рішення. Останнього було попереджено про наявність підстав для самовідводу судді від розгляду цивільної справи та недопустимість створення підстав, що викликали б сумнів у неупередженості судді.
Протягом наступного місяця, з 09.03.2026 року по 20.04.2026 року, адвокат І.Мучак, використовуючи надані йому законом повноваження, під приводом ознайомлення з матеріалами цивільної справи, неодноразово намагався проникнути до кабінету судді, начебто для «особистої розмови», що є неприпустимим.
21 квітня 2026 року, о 08:30 годині, адвокат І.Мучак знову чекав суддю біля її будинку перед виїздом до місця роботи, намагаючись здійснити незаконний вплив на суддю та ставлячи під сумнів авторитет правосуддя.
Згідно п.5 ч.1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що на час розгляду заяви про відвід в Зміївському районному суді Харківської області здійснює правосуддя менше трьох суддів, на підставі ч.5 статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу, в порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України, згідно яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
- він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
- він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
- було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
- є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
- суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:
- (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховувались особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі);
та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі«Моріс проти Франції», заява № 29369/10, п. 73).
У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (там само, пункти 77 та 78).
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Наявність безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначаєтися також за допомогою суб'єктивного критерію, оскільки, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Не зважаючи на те, що у вказаній справі суддя не допускала будь-яких дій, що підривають авторитет правосуддя, намагання представника позивача - адвоката І.Мучак в особистому спілкуванні з головуючим по справі може викликати в учасників справи, які є мешканцями одного населеного пункту, чи стороннього спостерігача, обґрунтований сумнів в неупередженості чи об'єктивності головуючого по справі.
За таких обставин, наявні обставини для самовідводу головуючого судді В.Філіп'євої від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович, про розірвання договору довічного утримання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 40, 260-261 ЦПК України, суд
Самовідвід судді Філіп'євої Вікторії Вікторівни задовольнити.
Передати справу до канцелярії суду для визначення іншому складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.
Текст ухвали складено 21.04.2026
Суддя В.Філіп'єва