Справа №639/3254/26
Провадження №1-кп/639/291/26
17 квітня 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд місто Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42025222080000051 від 26.11.2025 у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого у силу ст. 89 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
На розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 42025222080000051 від 26.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Судом на обговорення учасників процесу поставлено питання про можливість призначення справи до судового розгляду за даним кримінальним провадженням.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, перешкод для цього не вбачає, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 з посиланням на той факт, що наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку прокурора в частині призначення справи до судового розгляду, щодо продовження дії запобіжного заходу обвинувачений заперечував, просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку осіб, які беруть учать у підготовчому судовому засіданні, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Новобаварському районному суду міста Харкова, підстав для закриття кримінального провадження згідно з п.п. 4 - 8, 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст.ст. 110, 291 КПК України, клопотання про затвердження угоди відповідно до ст.ст. 468-475 КПК України не заявлялось.
Таким чином, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України не має, а відтак, суд доходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.
Суд, вважає необхідним проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.
Відповідно до вимог статті 27 КПК України (ч.2) кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.
Згідно ст. 317 КПК України учасникам судового провадження роз'яснюється, що вони мають можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони бажають, також мають право під час ознайомлення судового провадження робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
На підставі ст. 316 КПК України, вручити копію цієї ухвали учасникам судового провадження не пізніше ніж за п'ять днів до початку судового розгляду.
Відповідно до ст. 331 КПК України в судовому засідання суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.03.2026 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.04.2026 із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Суд вбачає наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, за ч. 2 ст 369-2 КК України - законом передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів та у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто пропозиція та обіцянка здійснити вплив, за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вбачає його наявність, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох епізодів різних злочинів.
За таких обставин, суд вбачає наявність такого ризику.
Наведені ризики є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, так як на даний час це не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого. під вартою. Відсутні передумови для застосування обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що факти, які підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відсутні передумови для застосування обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу.
Відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому суд звертає увагу на те, що розмір застави, згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися.
Суд вважає можливим визначити розмір застави, яка була установлена як альтернативний запобіжний захід ухвалою суду від 18.03.2026, з огляду на майновий стан обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183, 314, 315, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по кримінальному провадженню зареєстрованому 26.11.2025 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42025222080000051 за обвинуваченням ОСОБА_4 на 24 квітня 2026 року о 10:00 в приміщенні суду за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 45, в залі судового засідання №4.
Проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.
Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 15 червня 2026 року включно.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний у якості альтернативи запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 (шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Новобаварський районний суд м. Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_4 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1