Справа №638/13277/20
Провадження № 1-кп/638/504/26
16 квітня 2026 року м.Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480001428 від 10.04.2020, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 194, ч.5 ст.185 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480001428 від 10.04.2020, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 194, ч.5 ст.185 КК України.
05 листопада 2024 року надійшло клопотання представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 в якому вона просить скасувати арешт транспортного засобу (автомобіля) марки «Hyundai», модель Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , власником якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування клопотання, зазначає, що В даному випадку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є законим власником транспортного засобу «Hyundai», модель Tueson, д.н.з. НОМЕР_3 . Вказаний транспортний засіб був придбаний ним у громадянина України ОСОБА_11 , про що ОСОБА_9 зазначав і під час допиту слідчому і надавав відповідні підтверджуючі документи на вказаний транспортний засіб. Отже, ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_6 , які у зазначеному провадженні є обвинуваченими, а на той час їм було лише повідомлено про підозру, не мають ні якого відношення до автомобіля марки «Hyundai», модель Tucson, д.н.з. НОМЕР_3 .Таким чином, вказаний транспортний засіб жодним чином не мають ніякого відношення до скоєного злочину, та не може бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_10 подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись, що вказаний автомобіль є речовим доказом в кримінальному провадженні, кримінальне провадження не розглянуто по суті, клопотання не обґрунтоване, у зв?язку з чим вказані клопотання є передчасними.
Представник потерпілого заперечував проти задоволення клопотання.
Захисники та обвинувачені клопотання підтримали та просили задовільнити.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 квітня 2020 року (справа №638/5089/20; провадження №1-кс/638/1135/20) накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду автомобіля «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_3 від 10.04.2020, а саме: 1. Змив з ручок відкриття дверей - 4 шт., 1- змив з ручки відкриття багажника, 2. 6 штук (3 пари) перчаток з гумовими крапками сірого кольору, 3. Грошові кошти з рюкзака виявленого на підлозі за сидінням водія: 1586 листів - купюр по 500 грн. та 1744 листа - купюрами по 100 грн., 4. Молоток з гумовою ручкою чорного кольору та батарейка, 5. Рюкзак, виявлений на підлозі за переднім сидінням водія з особистими речами, 6. автомобіль «Hyundai Tucson» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 . Ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотань про скасування арешту на майно в порядку ст. 174 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, суд повинен з'ясувати мету, правову підставу для накладення арешту на майно. Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом».
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
При вирішенні питання про скасування арешту майна, суд має встановити відсутність підстав для його подальшого застосування у конкретному кримінальному провадженні, розгляд якого здійснюється судом, при цьому правомірність та обґрунтованість арешту майна визначається наявністю передбачених законом підстав, зв'язком з обставинами конкретного кримінального провадження, змістом ухвали про накладення арешту та належним мотивуванням клопотання про скасування арешту.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що представником власника майна не доведено, що в подальшому застосування арешту майна відпала потреба чи арешт накладено необґрунтовано, мета, з якою накладено арешт на транспортний засіб (автомобіль) марки «Hyundai», модель Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , не відпала, відтак вказане клопотання є передчасним, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для скасування арешту на зазначене майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 17 квітня 2026 року о 10 годині 15 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1