Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/396/26
17.04.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.12.2017 позивачка уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , про що Виноградівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області зроблено актовий запис № 235. Від шлюбу у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя у сторін не склалося, не підтримують подружні стосунки та припинили будь-які шлюбні відносини. Сім'я перестала існувати, а шлюб, з того моменту носить формальний характер. Причиною розпаду сім'ї стали різні характери, погляди на життя та ведення спільного господарства, після чого позивач дійшла до переконання, що шлюб необхідно розірвати. У зв'язку з наведеним позивачка просить шлюб розірвати,залишити їй шлюбне прізвище та стягнути з відповідача на її користь судовий збір на суму 1331,20 грн.
Разом із позовною вимогою про розірвання шлюбу позивачка бажає вирішити спір про стягнення аліментів на утримання дочки та вказує, що відповідач є молодим, працездатним чоловіком. Інших непрацездатних осіб за віком та неповнолітніх дітей, крім дочки, на своєму утриманні не має, а тому позивачка пропонує стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій формі, по 5000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повнолітня. Та
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися.
Позивачка подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та визнання позовних вимог в частині розірвання шлюбу.
У відповідності до порядку, встановленого ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, в судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16.12.2017 у Виноградівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 235, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.12.2017.
Від шлюбу у сторін народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Причиною розірвання шлюбу стали різні характери та протилежні погляди на сімейне життя.
Шлюб сторін носить формальний характер, шлюбно-сімейні відносини між ними припинено, спільне господарство не ведеться.
Крім того між сторонами не досягнуто згоди щодо утримання малолітніх дітей, які на даний час і в подальшому проживатимуть разом з матір'ю, позивачкою по справі.
Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя сторін.
У відповідності до ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).
За змістом ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто обов"язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.
Статтею 184 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач є молодим, працездатним чоловіком. Інших непрацездатних осіб за віком та неповнолітніх дітей, крім дочки, на своєму утриманні не має і може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, передбачених ст.188 СК України, не встановлено, а тому суд вважає, що відповідач, як батько, зобов'язаний брати участь в утриманні дочки.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги наявність у сторін неповнолітньої дитини та обставини життя подружжя, з врахуванням того, що сторони шлюбним життям не живуть, подальше збереження шлюбу між сторонами є недоцільним, оскільки у період з часу звернення позивачки до суду та до розгляду справи у суді наміри позивачки розірвати шлюб не змінилися, суд встановив справжнє прагнення позивачки до розірвання шлюбу, відповідач на розірвання шлюбу згідний, а відтак суд приходить до переконання, що розірвання шлюбу не суперечить інтересам сторін і їх дитини, після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, у зв'язку із чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка бажає залишити шлюбне прізвище після розірвання шлюбу, а тому, суд прийшов до переконання, що необхідно залишити позивачці її шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача, як аліменти на дитину сторін, суд приймає до уваги встановлені у справі обставини, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача слід стягувати аліменти на утримання спільної з позивачкою дитини у розмірі по 3000 грн щомісячно, від дня пред'явлення позову до повноліття дитини.
Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивачка сплатила 1331,20 грн судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору за звернення до суду із позовною вимогою про стягнення аліментів, відтак із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13,18, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 110, 112, 113, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задоволити частково.
Шлюб, укладений 16.12.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Виноградівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 235 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 3 000 ( три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду 28.01.2026 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийЛевко Т. Ю.