Справа № 297/845/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
15 квітня 2026 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12025071060000548 від 16.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення за ст. 336 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, зі слів із середньо-спеціальною освітою, зі слів одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
Слідча СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернулась з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб із визначенням розміру у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3328 гривень), що становить 266240 гривень, а також покласти обов'язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора, слідчого чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-без дозволу суду не виїжджати за межі Закарпатської області;
-утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , будучи військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 10 грудня 2025 року отримав під розписку повістку про його виклик на 11 грудня 2025 року на 16 годину 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований в АДРЕСА_2 для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину для проходження військової служби.
Однак, всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, п. 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовозобов'язаний ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою ухилення від мобілізації, 11.12.2025 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом відмови від призову на військову службу за мобілізацією від 11.12.2025 року, чим у такий спосіб ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
За викладених обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
30 грудня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
02.02.2026 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, оголошено в розшук у зв'язку з переховуванням останнього від органу досудового розслідування та досудове розслідування з цих підстав було зупинене.
15.04.2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку приміщення квартири АДРЕСА_3 за фактичним місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнього було розшукано та досудове розслідування у кримінальному провадження було відновлено.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26.12.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.12.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.12.2026 року;
-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ст. 336 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є нетяжким проте передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, що саме по собі може слугувати підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також те, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина), дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування і має реальні можливості покинути територію України поза межами пунктів пропуску державного кордону, а також переховуватися на території України.
Це створює реальний ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, що прямо передбачено ст.?177 КПК України як підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни показань, наданих слідству.
Це створює реальну загрозу тиску на свідків, підбурювання до дачі неправдивих показань або відмови від надання свідчень. Крім того, підозрюваний може впливати на інших учасників провадження, зокрема експертів, понятих, що потенційно сприяє приховуванню доказів, узгодженню показів або спотворенню фактичних обставин справи.
Враховуючи зазначене, існує високий ризик переховування підозрюваного та незаконного впливу на свідків і інших учасників провадження, що обґрунтовує застосування до підозрюваного суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може використовуючи свої зв'язки та ресурси, координувати дії засобами, що дозволяють впливати на викривлення даних у кримінальному провадженні. Зокрема, це може здійснюватися шляхом погроз, тиску та шантажу учасників та сторін кримінального провадження, що спрямовано на ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності та є прямим способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Аналогічним чином підозрюваний може незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях, а також на експертів та інших осіб, залучених до провадження, з метою спотворення фактів або отримання вигідних йому результатів.
Крім того, підозрюваний може підшукувати осіб для надання неправдивих або узгоджених показань, залучати третіх осіб до створення фіктивних обставин, а також використовувати матеріальні або особисті важелі впливу для маніпуляцій з доказами, що створює значний ризик перешкоджання кримінальному провадженню та неможливість об'єктивного збору доказів.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а даних, що обмежували б застосування цього запобіжного заходу, не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також відомості про його особу та мету забезпечення виконання процесуальних обов'язків і запобігання ризикам, передбаченим у клопотанні до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, при виконанні судом вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, є необхідність визначити останньому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн..
Застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію прокурора та просила задовольнити клопотання.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні вважав наведені органом досудового розслідування ризики не доведеними, підозрюваному та стороні захисту не було відомо про перебування підозрюваного в розшуку. Тому, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт з покладенням відповідних обов'язків. Разом з цим, якщо суд дійде висновку, що до підозрюваного неможливо застосувати інший вид запобіжного заходу, то просив визначити розмір застави у 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у межах визначених КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні погодився із позицією свого захисника.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Разом з цим, судом встановлено, що постановою старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 02.02.2026 року підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено в розшук та досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено.
Тобто, підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особисті обставини життя, факт того, що підозрюваний був оголошений в розшук, тому останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим суд вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 днів є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора, слідчого чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-без дозволу суду не виїжджати за межі Закарпатської області;
-утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, суд
Клопотання слідчої СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12025071060000548 від 16.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення за ст. 336 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання із визначенням розміру застави.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора, слідчого чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-без дозволу суду не виїжджати за межі Закарпатської області;
-утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Строк дії ухвали закінчується 14 червня 2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10