Справа № 712/5150/26
Провадження №1-кс/712/2084/26
17 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026250310000543 від 21.02.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250310000543 від 21.02.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України .
Суть повідомленої підозри ОСОБА_7 .
Відповідно до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що 21.02.2026 близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на сходовому майданчику п'ятого поверху, поряд із квартирою АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, реалізовуючи злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс удар гострим предметом, ймовірнолезом ножа, у грудну клітку ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки, яке відповідно до наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_8 , доставлений до КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР».
Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
21.02.2026 р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
22.02.2026р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.02.2026ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.04.2026.
Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчувався 22.04.2026, однак внаслідок складності кримінального провадження завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки 6 призначених молекулярно-генетичних експертиз; здійснити вилучення медичної документації потерпілого, після чого необхідно призначити судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеня тяжкості отриманих тілесних ушкоджень та отримати її висновок; провести судово-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_7 та отримати її висновок; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність; вирішити питання по кінцевій кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_7 та оголосити йому кінцеву підозру.
В зв'язку з чим, постановою керівника Черкаської окружної прокуратури від 15.04.2026 строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 22.05.2026.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується:
-Документом електронним рапортом № 14311 від 21.02.2026;
-документом довідкою на ім'я ОСОБА_8 від 22.02.2026;
-документом протоколом оглядувід 21.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ;
-показаннями свідка ОСОБА_9 від22.02.2026;
-показаннями ОСОБА_10 від22.02.2026;
-показаннями свідка ОСОБА_11 від22.02.2026;
-документом протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненнізлочину- ОСОБА_7 від22.02.2026;
-документом повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 22.02.2026;
-речовими доказами;
-іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме високий ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_7 може перешкоджати проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні іншим чином, у тому числі шляхом знищення, схову або спотворенням будь-яких речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, потерпілого чи вчиненням іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи, що підозрюваний, підозрюється у вчиненні злочину, який посягає на життя та здоров'я особи, за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також те, що в кримінальному провадженні проведені не всі необхідні слідчі (розшукові) дії є підстави вважати, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слід відмітити, що узагальнююче визначення поняття «обґрунтованість підозри» у вчиненні особою кримінального правопорушення сформульовано у правових позиціях ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
З огляду на зазначене та з урахуванням практики ЄСПЛ, в цьому випадку обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні, що перераховані вище. Таким чином, на даний час ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Підстави, ризики та обставини, які існували при обранні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжують існувати і на даний час, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, проти життя та здоров'я особи, а саме у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'яти до восьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також реальної можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, ОСОБА_7 може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_7 є раніше судимою особою, в тому числі за умисні злочини проти життя та здоров'я особи, усвідомлюючи реальну можливість бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, має змогу змінити місце проживання, переховуючись від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, даний ризик слід оцінити в контексті міцності соціальних зв'язків, які є в підозрюваного. На даний момент та на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 є особою, яка не має міцних соціальних зв'язків, а ті що є не стали на заваді вчинення особливо тяжкого злочину, зокрема останній розлучений, на утриманні дітей не має, не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, не навчається, має не зняту та не погашену судимість,
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання. У параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, які, у свою чергу, прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що вчинення кримінального правопорушення відбулось поряд із квартирою, де проживає потерпілий та підозрюваний, останній завчасно підготував знаряддя злочину та після вчинення злочину залишив його за місцем проживання. На даний час встановлюються всі обставини події, а тому може виникнути необхідність у повторному проведенні огляду місця події, місця виявлення речових доказів, в тому числі за місцем проживання останнього, а ОСОБА_7 перебуваючи на волі може знищити, приховати чи спотворити докази у кримінальному провадженні.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_7 , вручено клопотання про обрання запобіжного заходу та в додатках до клопотання наявні протоколи допитів свідків, де зазначено повні анкетні відомості із зазначенням адрес проживання учасників, контактних номерів телефонів, володіючи інформацією щодо контактних даних очевидців події, ОСОБА_7 може вжити заходів щодо впливу на свідків, шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Свідками у кримінальному провадженні є особи, які проживають в одному населеному пункті з підозрюваним, а тому є вагомі підстави вважати, що на них буде чинитися тиск з його боку. Разом з цим, на даний час у кримінальному провадженні не допитано потерпілого у кримінальному провадженні, який після проведеного лікування не може в повній мірі надати показання в зв'язку з перебуванням під дією лікарських препаратів. В той же час потерпілий є племінником підозрюваного, проживає з ним за однієюадресою, та на даний час перебуває вдома де проходить відновлення після отриманих травм, а ОСОБА_7 перебуваючи на волі може чинити на нього тиск, залякувати, або ж продовжити вчиняти відносно нього протиправні дії чи здійснювати тиск з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Поряд із цим необхідно враховувати фактор страху людини перед іншою людиною, яка спроможна застосувати фізичне насильство. Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії досудового розслідування.
Свідки допитані у кримінальному провадженні, однак в подальшому при розгляді справи судом, суд не може на них посилатись, оскільки досліджує їх показання безпосередньо в суді. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, проти життя та здоров'я особи, а саме в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Необхідно враховувати той факт, що ОСОБА_7 раніше притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров'я особи, а також відносно своєї матері, а саме систематичне домашнє насильство, що свідчить про відсутність виправлення поведінки підозрюваного та схильність до вчинення ним інших злочинів.
При цьому слідство, враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від слідства, а в подальшому суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому не вбачається ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків, виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, та забезпечить належну поведінку під час проведення досудового розслідування, а в подальшому розгляду справи і запобіганню уникнення правосуддя.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, про те таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
У відповідності до частин 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просила обрати менш суворий запобіжний захід, не по'язаний з позбавленням волі, оскільки ризики не обґрунтовані.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Дослідивши матеріали, заслухавшидумку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення за наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження: рапортом від 21.02.2026, довідкою від 22.02.2026, протоколом огляду від 22.02.2026, протоколами допиту свідка від 22.02.2026, протоколом затримання від 22.02.2026,
21.02.2026 р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
22.02.2026 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.02.2026 р. ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.04.2026.
Постановою керівника Черкаської окружної прокуратури від 15.04.2026 строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 22.05.2026.
Строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 спливає 22.05.2026 р.
Обсяг наданих слідчим матеріалів відповідає вказаному стандарту доведення обґрунтованості підозри.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, який є нетяжким, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі від п'яти до восьми років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно ляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину проти волі, честі та гідності особи, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
З урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , ступінь суспільної небезпечності, яку несуть в собі протиправні діяння, враховуючи зміст ризиків, на запобігання якого необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, тому слідчий суддя доходить висновку, що менш суворий запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Визначаючи, що вказаний вид запобіжного заходу буде виправданим на даному етапі розслідування заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, суд враховує, що дії та поведінка підозрюваного, як вони зазначені у повідомленні про підозру, в контексті обставин життєдіяльності підозрюваного свідчить про недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись ст. ст. 132, 176 - 178, 183-184, 194, 196-199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , до 22.05.2026, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору, а також направити для відома та виконання керівнику установи, в якій утримується підозрюваний.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_13
Повний текст ухвали буде проголошено 20 квітня 2026 року