Справа № 712/5134/26
Провадження №1-кс/712/2076/26
17 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025250310001758 від 21.05.2025 р., за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , групою осіб, будучи особами без визначеного роду занять, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи можливість систематично здійснювати незаконне придбання, зберігання та збут речовини, що у своєму складі містять наркотичний засіб «канабіс», з метою незаконного збагачення, тобто одержання коштів злочинним шляхом.
Разом з цим, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу - «канабісу», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 06.12.2025, отримав у ОСОБА_7 для подальшого незаконного збуту невстановлену частину наркотичного засобу, який ОСОБА_7 06.12.2025 попередньо придбав у невстановленій кількості та в подальшому незаконно зберігав в невстановленому в ході досудовому розслідуванні місці. Який ОСОБА_5 в подальшому, умисно, незаконно зберігав за місцем спільного проживання із ОСОБА_8 , яка діючи за попередньою змовою, умисно, незаконно зберігала канабіс, з метою подальшого збуту за місцем їхнього проживання до 06.12.2025.
Володіючи інформацією про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснюють незаконний збут наркотичного засобу за місцем свого проживання, ОСОБА_9 , який був залучений працівниками правоохоронних органів до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 06.12.2025 близько 10 години 00 хвилин підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_1 , де натиснув комбінацію цифр «39» домофону, повідомивши, що це він та двері відчинили. Піднявшись на другий поверх під'їзду близько 10 години 12 хвилин зустрівся із ОСОБА_8 , якій біля вхідних дверей квартири останньої повідомив, що має намір придбати наркотичний засіб - канабіс, на що ОСОБА_8 погодилась та ОСОБА_9 передав їй в руки грошові кошти в сумі 350 гривень, після чого остання отримавши гроші, зачинила двері та зайшла в помешкання, а ОСОБА_9 залишився чекати біля дверей. Через незначний проміжок часу ОСОБА_8 повернулась до ОСОБА_9 та умисно, незаконно збула прозорий полімерний пакетик із зіп-застібкою із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яку в цей же день ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції, та яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/18007-НЗПРАП від 17.12.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса висушеного наркотичного засобу становить 0,780 г.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за повторно виниклим умислом на незаконне придбання з метою збуту психотропної речовини - «амфетамін», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням часі, місці, але не пізніше 09.12.2025 отримав у ОСОБА_7 для подальшого незаконного збуту невстановлену частину психотропної речовини, яку він повторно, незаконно зберігав за місцем спільного проживання із ОСОБА_8 , яка діючи за попередньою змовою, умисно, незаконно зберігала психотропну речовину - амфетамін, з метою збуту за місцем їхнього проживання до 09.12.2025, яку в свою чергу ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою збуту 09.12.2025, точний час встановити не представилось можливим, повторно, умисно, незаконно, придбав у невстановленій кількості, яку в подальшому незаконно зберігав в невстановленому в ході досудовому розслідуванні місці.
Володіючи інформацією про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснюють незаконний збут психотропної речовини - амфетамін за місцем свого проживання, ОСОБА_9 , який був залучений працівниками правоохоронних органів до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 09.12.2025 близько 14 години 31 хвилин підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_1 , де зустрів ОСОБА_5 , якому повідомив, що не зміг додзвонитись на їхні номера мобільних телефонів, тому прийшов особисто.
На що, ОСОБА_5 повторно, умисно, з метою збуту, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 перебуває за місцем їхнього спільного проживання, скерував ОСОБА_9 до місця спільного із ОСОБА_8 проживання, щоб він туди пройшов, та ОСОБА_9 , отримавши позитивну відповідь від ОСОБА_5 , підійшов до під'їзду будинку АДРЕСА_1 , де натиснув комбінацію цифр «39» домофону, повідомивши, що це він та двері відчинили. Піднявшись на другий поверх під'їзду зустрівся із ОСОБА_8 , якій біля вхідних дверей квартири останньої повідомив, що має намір придбати психотропну речовину - амфетамін, на що ОСОБА_8 погодилась та ОСОБА_9 передав їй в руки грошові кошти в сумі 250 гривень, після чого остання отримавши гроші, зачинила двері та зайшла в помешкання, а ОСОБА_9 залишився чекати біля дверей. Через незначний проміжок часу ОСОБА_8 повернулась до ОСОБА_9 та повторно, умисно, незаконно збула прозорий полімерний пакетик із зіп-застібкою із вмістом порошкоподібної речовини, яку в цей же день ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції, та яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/18010-НЗПРАП від 15.12.2025 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої в перерахунку на амфетамін - основу становить 0.041 г.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.
У ході досудового розслідування під час виконання доручення слідчого про проведення гласних слідчих (розшукових) дій, а також при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючий, не працюючий, депутатом, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС, інвалідом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий.
21.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2026 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян.
16.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні постановою керівника Черкаської окружної прокуратури продовжено до трьох місяців.
18.03.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, тобто до 21.04.2026, з можливістю внесення застави 60 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
__.04.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 21.07.2026.
У відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України, Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку запобіжного заходу, крім відомостей, передбачених у ст. 184 КПК України, має містити:
1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явились нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;
2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Так, обраний ОСОБА_5 запобіжний захід діє до 21.04.2026, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.03.2026 не представляється можливим у зв'язку зі складністю даного кримінального провадження та необхідністю проведення значного обсягу слідчих дій у ньому.
Закінчити розслідування у тримісячний місячний строк, тобто до 21.04.2026, не можливо з об'єктивних причин, оскільки необхідно отримати висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та долучити її кримінального провадження, яка проводиться в ІНФОРМАЦІЯ_2 , провести тимчасовий доступ до речей та документів, в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та проаналізувати вилучену інформацію; отримати відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_5 та накласти арешти на наявні рахунки підозрюваних; провести розсекречення матеріалів НСРД; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність, та вимоги параграфу 3 глави 24 КПК України.
У зв'язку з цим, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 21.07.2026.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження, зокрема запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які на цей час не змінились та продовжують існувати, виникла необхідність у продовженні обраного запобіжного заходу.
Заявлені при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу ризики, обґрунтовуються наведеним нижче, а саме:
1) існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років, тому з метою ухилення від відбування вказаного покарання вона може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
2) існують ризики, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний обізнаний у методах проведення досудового розслідування та як наслідок може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3) існують ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_5 будучи не ізольований від суспільства, може в подальшому вчиняти злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, оскільки відповідно до матеріалів досудового розслідування та отримання результатів проведення негласних слідчих дій можна зробити висновок, що підозрювана тривалий час займається незаконним збутом наркотичних засобів, що говорить про системність вчинення кримінальних правопорушень пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів.
Також слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Натомість органом досудового розслідування не встановлено можливості застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, тому існує достатньо реальних підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із вказаною позицією у повній мірі погодився слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси під час прийняття рішення про обрання міри запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 цієї статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення..
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив обрати менш суворий запобіжний захід або альтернативний запобіжний захід у вигляді мінімальної суми застави, оскільки ризики не обґрунтовані.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Дослідивши матеріали, заслухавшидумку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення за наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
21.01.2026 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколами НСРД, протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, висновком експерта № СЕ-19/124-25/18007-НЗПРАП від 17.12.2025 року, висновком експерта № СЕ-19/124-25/18010-НЗПРАП від 17.12.2025 року.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.01.2026 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян.
16.03.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні постановою керівника Черкаської окружної прокуратури продовжено до трьох місяців.
18.03.2026 р. слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_6 до підозрюваному ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.04.2026 року із можливістю внесення заставиу розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 грн.
17.04.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 21.07.2026.
Строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 спливає 21.04.2026р.
Обсяг наданих слідчим матеріалів відповідає вказаному стандарту доведення обґрунтованості підозри.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин.
Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення, який є тяжким, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі від п'яти до десяти років, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину проти волі, честі та гідності особи, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.
Визначаючи, що вказаний вид запобіжного заходу буде виправданим на даному етапі розслідування заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, суд враховує, що дії та поведінка підозрюваного, як вони зазначені у повідомленні про підозру, в контексті обставин життєдіяльності підозрюваного свідчить про недостатність застосування до підозрюваного менш суворих заходів, оскільки такі запобіжні заходи на теперішній час не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
За таких обставин, враховуючи наведений слідчим та прокурором перелік слідчих та інших процесуальних дій, строк тримання під вартою ОСОБА_5 необхідно продовжитина строк досудового розслідування, тобто до 21.07.2026 року.
Керуючись ст. ст. 132, 176 - 178, 183-184, 194, 196-199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Черкаси, Черкаської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на 60 діб по 20 червня 2026 року включно із можливістю внесення застави.
Визначити розмір застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що становить 166 400 грн. та у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками кримінального провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору, а також направити для відома та виконання керівнику установи, в якій утримується підозрюваний.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_11
Повний текст ухвали буде проголошено 20 квітня 2026 року